Справа № 2-876/10

2010 рік

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року                                                                                          м. Білгород - Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

                головуючого одноосібно судді Толкаченко О.О.,

               при секретарі Ткаченко О.М.,

    за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача - Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області – Гафійчука С.Д.,

представника відповідача – міжгосподарського аграрного-торгівельного об’єднання АПК «Дністровський» - Вінчковський В.Л.,

    представник третьої особи – громадської організації «Захист прав підприємців» - Топтигін С.В.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, міжгосподарського аграрного-торгівельного об’єднання АПК «Дністровський», третя особа – громадська організація «Захист прав підприємців» про скасування рішень, реєстрації права власності на торгівельні павільйони, визнанная недійсним договору оренди земельної ділянки,

    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, міжгосподарського аграрного-торгівельного об’єднання АПК «Дністровський», третя особа – громадська організація «Захист прав підприємців» про скасування рішень, реєстрації права власності на торгівельні павільйони, визнанная недійсним договору оренди земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області – Гафійчук Сергій Дмитрович заявив клопотання, щодо закриття провадження по зазначеній справі оскільки одна з позовних вимог підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а інша в порядку господарського судочинства оскільки позивач є суб’єктом підприємницької діяльності.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задовлення зазначеного клопотання, оскільки позивач ОСОБА_6 звернувся до суду як фізична особа.

Представника відповідача – міжгосподарського аграрного-торгівельного об’єднання АПК «Дністровський» - Вінчковський В’ячеслав Леонідович у судовому засіданні не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Представник третьої особи – громадської організації «Захист прав підприємців» - Топтигін Сергій Віталійович у судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010:

п. 3.1 територіальна громада  здійснює  місцеве   самоврядування   в порядку,  встановленому  законом,  безпосередньо  або через органи місцевого самоврядування:  сільські,  селищні,  міські ради та  їх виконавчі   органи;   органи   місцевого  самоврядування  в  межах повноважень,  визначених  законом,  приймають   рішення,   які   є обов’язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140,  частина перша статті 144  Основного  Закону  України) (254к/96-ВР).  Акти  органів  місцевого  самоврядування  та  їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції (254к/96-ВР)  або  законам  України  визнаються  незаконними  в судовому порядку (частина десята статті  59  Закону  України  «Про місцеве самоврядування в Україні») (280/97-ВР).

п. 4  відповідно до пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу (2768-14) до повноважень сільських, селищних, міських  рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у  власність громадян та юридичних осіб, надання  земельних ділянок  у користування із земель комунальної власності,  вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

п. 5 за Конституцією (254к/96-ВР) і законами України публічно-правові спори в Україні розглядають і вирішують Конституційний Суд України,  суди загальної юрисдикції  в  порядку кримінального  та  адміністративного  судочинства  (статті 13,  15 Закону України «Про Конституційний Суд України» (422/96-ВР), стаття 17 Кодексу) (2747-15).  Конституційний Суд  України  вважає,  що  вирішення земельних спорів  фізичних та  юридичних осіб з органом місцевого самоврядування  як  суб’єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів,  крім публічно-правових спорів,  для  яких законом  встановлений  інший  порядок  судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої,  частина друга статті  17 Кодексу) (2747-15).

Згідно резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України вказано – до компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних  повноважень  щодо  оскарження його   рішень   (нормативно-правових   актів   чи  правових  актів індивідуальної дії),  дій чи бездіяльності» слід розуміти так,  що до   публічно-правових   спорів,  на  які  поширюється  юрисдикція адміністративних судів,  належать і  земельні  спори  фізичних  чи юридичних  осіб  з  органом  місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень,  пов’язані з оскарженням його рішень,  дій чи бездіяльності.

Так, згідно витягу з єдиного рержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 949456 виданого на підставі запиту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позивач по справі ОСОБА_6 являється фізичною особою-підприємцем.

Згідно ст. 1 ГК України зазначено, що даний кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб’єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.  

Відповідно до ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання є: господарські  організації  -  юридичні   особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України,  державні, комунальні  та  інші  підприємства, створені  відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.  

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем по справі є суб’єкт підприємницької діяльносі, який звернувся до суду з позовом про скасування рішень, реєстрації права власності на торгівельні павільйони, визнанная недійсним договору оренди земельної ділянки, що стосується павільйонів в яких він здійснює свою підприємницьку діяльність, та те що сторони по справі, а саме Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, міжгосподарське аграрне-торгівельне об’єднання АПК «Дністровський», третя особа – громадська організація «Захист прав підприємців» являються юридичними особами, суд вважає, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням  вищенаведених  норм  закону роз’яснити позивачу ОСОБА_6 , що він має право звернутися по п. 1 своїх позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, та по п. 2, п. 3 своїх позовних вимог звернутися до господарського суду.

   Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд,-  

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі № 2-876/10 за позовом ОСОБА_6 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, міжгосподарського аграрного-торгівельного об’єднання АПК «Дністровський», третя особа – громадська організація «Захист прав підприємців» про скасування рішень, реєстрації права власності на торгівельні павільйони, визнанная недійсним договору оренди земельної ділянки – закрити.

Роз’яснити позивачу ОСОБА_6 , що він має право звернутися по п. 1 своїх позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, та по п. 2, п. 3 своїх позовних вимог звернутися до господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:                        /підпис/                                                         О.О. Толкаченко

З оригіналом вірно:

Голова суду                              М. В. Смаглій