СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 жовтня 2007 року | Справа № 2-5/8015-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Єремейчук В.В., довіреність № 02-24/539 від 10.09.2007,
відповідача: Бєлов А.Є., директор,
Уніат О.В., довіреність № 27 від 24.10.2007,
Уніат Є.В., довіреність № 27 від 24.10.2007,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 19.07.2007 у справі №2-5/8015-2007
за позовом Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9, смт.Гурзуф, 98640)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС" (вул. Басейна, 11, оф. 18, місто Ялта, 98600)
про спонукання до внесення змін до договору
ВСТАНОВИВ:
Гурзуфська селищна рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС" укласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.05.2001 на умовах Гурзуфської селищної ради.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007 (суддя Гаврилюк М.П.) у справі № 2-5/8015-2007 позов задоволено.
Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛС" укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 31.05.2001, укладеного між Гурзуфською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛС", а саме: пункт 2.3 абзацу 1 умов договору оренди від 31.05.2001 викласти в наступній редакції: „орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 50849,06 грн. на рік та вноситься орендарем на р/р 33219812600041 в ГУ ДКУ м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740850; код платежу 13050200, одержувач –місцевий бюджет смт.Гурзуф”.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС" на користь Гурзуфської селищної ради 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
На думку сторони рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не в повному обсязі вивчив обставини справи та розглянув справу за відсутністю представника відповідача.
Як вважає відповідач, у Гурзуфської селищної ради не було підстав для підвищення орендної плати, оскільки ставка земельного податку відповідно до статті 4 Закону України „Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 не може встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. За оскаржуваний період ставки земельного податку не змінювались, що підтверджується довідкою відділу економіки Ялтинської міської ради.
Нормою статті 21 Закону України „Про оренду землі” № 161-XIV від 06.10.1998 встановлено обмеження максимального розміру орендної плати і це не може бути підставою для перерахунку раніш затверджених рахунків річної орендної плати.
Крім того, відповідачем не підтверджено нову суму орендної плати будь-якими документами. Необґрунтоване підвищення розміру орендної плати негативно позначиться на господарської діяльності підприємства. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
31.05.2001 між Гурзуфською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛС" укладений договір оренди земельної ділянки, площею 0,0686 га, із земель селищної ради (ряд 96 форми 6-зем.), зокрема по угіддям: 0,0686 га, землі використовувані для відпочинку - набережна (графи 55,61, форми 6-зем) за адресою: місто Ялта, смт. Гурзуф, набережна ім. О.С.Пушкіна.
Згідно з пунктом 1.4 договору, вказана земельна ділянка передається в оренду відповідно до Земельного кодексу України, Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997, „Про оренду землі” № 161-XIV від 06.10.1998№ 161-XIV від 06.10.1998 і на підставі рішення № 22 27-ій сесії 23 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.03.2001. Згідно з пунктом 2.2 договору, договір укладений строком на три роки, починаючи з дня ухвалення рішення Гурзуфською селищною радою № 22 27-й сесії 23 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.03.2001 „Про надання земельної ділянки”. Відповідно до пункту 2.3 договору орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 9596,87 грн. і вноситися орендарем щомісячно рівними частками.
24.01.2002 між Гурзуфською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛС" укладена додаткова угода до договору оренди від 31.05.2001. Згідно до додаткової угоди (пункт 2) договір оренди укладено на 49 років. 20 березня 2007 року на адресу відповідача був спрямований лист та додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого змінюється розмір орендної плати за землю з суми 9596,87 грн. на 50849,06 грн. Однак, відповідач відмовився підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду, що така відмова відповідача є безпідставною. Згідно зі статтею 30 Закону України „Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Рішенням Гурзуфської селищної ради 24 сесії 24 скликання від 13.02.2004 № 5 затверджені зони землекористування землями комунальної власності і процентні ставки орендної плати. Згідно з новим розрахунком ставок орендної плати, ставка орендної плати земельної ділянки збільшилася з суми 9596,87 грн. на 50849,06 грн.
Вказане рішення не змінено, не визнано недійсним, не оспорено.
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дати слухання справи, а саме: копії ухвал про призначення слухання справи на 05.07.2007 та 19.07.2007 були надіслані сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається судовою колегією без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007 у справі № 2-5/8015-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді