донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.10.2007 р. справа №9/28
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Гези Т.Д. , Діброви Г.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Андрєєнков А.В. дов. № Н-01/1572 від 15.05.2007р., |
від відповідача: | Херувімов Ю.В. дов. б/н від 15.02.2007р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецьквантажтранс" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 17.08.2007 року |
по справі | №9/28 (Марченко О.А.) |
за позовом | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
до | Державного підприємства "Вугілля України " Відокремлений підрозділ "Вантажно-транспортне управління" м.Донецьк |
про | відшкодування плати за користування вагонами власності іноземних держав у сумі 4878грн. 77коп. |
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство „Донецька залізниця” м.Донецьк у січні 2007р. звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України” в особі відокремленого підрозділу „Вантажно-транспортне управління” Державного підприємства „Вугілля України” м. Донецьк про відшкодування плати за користування вагонами власності іноземних держав у вересні 2006р. у сумі 4878грн.77коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст.73, 119 Статуту залізниць України, п.п.2.7, 3.7 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000р. №644, ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України та порушення умов договору №1/104 від 23.05.2005р. про експлуатацію залізничної під’їзної колії ДП “Донецьквугілля” при станції Донецьк Донецької залізниці.
Господарський суд ухвалою від 20.02.2007р. здійснив заміну відповідача - Державного підприємства „Вугілля України” в особі відокремленого підрозділу „Вантажно-транспортне управління” Державного підприємства „Вугілля України” м.Донецьк його правонаступником –Державним підприємством „Донецьквантажтранс”.
Господарський суд Донецької області рішенням від 17.08.2007р. по справі № 9/28 позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму відшкодування плати за користування вагонами інших держав у розмірі 4065грн.64коп., в частині стягнення податку на додану вартість у розмірі 813грн.13коп. господарський суд відмовив.
Обґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування ДП «Донецька залізниця»витрат по користуванню іноземними вагонами за вересень 2006р. у сумі 4065грн.64коп., господарський суд мотивував тим, що відповідач являючись суб’єктом правовідносин, зазначених в ч.4 статті 119 Статуту залізниць України, повинен відшкодовувати залізниці плату за користування вагонами власності іноземних держав, які подавалися на його під’їзну колію.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення податку на додану вартість у розмірі 813грн.13коп., нарахованого на суму плати за користування вагонами власності інших держав, суд зазначив, що вартість відшкодування плати за користування іноземними вагонами не є базою оподаткування у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим нарахування податку на додану вартість на ці суми є безпідставним.
Державне підприємство „Донецьквантажтранс” м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2007р. у справі №9/28 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами інших держав у розмірі 4065грн.64коп., прийняти нове рішення, яким відмовити ДП «Донецька залізниця»у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.6, п.4 ст. 119 Статуту залізниць України, Правила користування вагонами і контейнерами, Правила обслуговування залізничних під’їзних колій, Правила розрахунків за перевезення вантажів, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що відшкодування плати за користування вагонами власності інших держав здійснено господарським судом із власника залізничної під’їзної колії, а не з вантажовідправників і вантажоодержувачів безпосередньо.
Позивач просив рішення господарського суду від 17.08.2007р. у справі № 9/28 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, оскільки вважає дане рішення законним, обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до статті 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організується на договірних засадах. Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій, визначаються договором.
Між ДП “Донецька залізниця” та ДП „Донецьквугілля” (правонаступником якого є Державне підприємство „Вугілля України” та ДП «Донецьквантажтранс») 23.05.2005р. був укладений договір №1/104 на експлуатацію залізничної під’їзної колії ДП “Донецьквугілля” при станції Донецьк Донецької залізниці, умовами даного договору сторони узгодили експлуатацію під’їзної колії, яка належить власнику під’їзної колії, і примикає до станції Донецьк Донецької залізниці стрілкою № 32 до колії № 12р та обслуговується власними локомотивами та подавання –забирання вагонів залізницею на під’їзну колію.
Пунктом 16 (підпункт 3) договору №1/104 23.05.2005р. сторони визначили, що вагони зараховуються в користування власнику під’їзної колії моментом закінчення приймально-здавальних операцій, але не раніше ніж через 3 години 25 хвилин після попередньої операції. Вагони виключаються з користування власника під’їзної колії моментом закінчення приймально-здавальних операцій, оформлення пам’яток про користування вагонами та підписання їх представниками залізниці та власника під’їзної колії.
В пункті 12 договору сторони встановили, що на умовах даного договору залізницею подаються вагони його контрагентам.
Пунктом 14 договору сторони встановили, що власник під’їзної колії сплачує залізниці збір за подачу та забирання вагонів, згідно Тарифного керівництва № 1, плату за користування всіма вагонами (контейнерами), які здані на під’їзну колію, згідно Правил користування вагонами і контейнерами, інші збори та плати. Збори та плати вносяться залізниці, згідно з чинним законодавством.
Між сторонами укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 418 від 23.08.2005р.
Даним договором сторони узгодили взаємовідносини, пов’язані з організацією перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення за надані залізницею послуги.
У пункті 3.1 даного договору сторони передбачили, що розмір плати за користування вагонами та контейнерами поданими на під’їзні колії, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами.
Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2006р. ДП “Донецька залізниця” на під’їзну колію при станції Донецьк, що належить “ДП “Донецьквантажтранс”, відповідно умов договору № 1/104 від 23.05.2005р. подавалися вагони власності іноземних держав.
Облік часу перебування вагонів на під’їзній колії відповідача здійснювався станцією Донецьк за відомостями плати за користування вагонами №№ 0109198, 0209200, 0609204, 0709206, 0909209, 1009211, 1209215, 140921, 1509220, 1609221, 2109228, 2309231, 2709236, 2909239, за даними відомостями нарахована плата за користування вагонами у сумі 4878грн.77коп. ( в тому числі ПДВ –813грн. 13коп.).
Відповідачем відомості плати за користування вагонами підписані із застереженнями, від оплати нарахованої плати за користування вагонами в позовній сумі відповідач відмовився, оскільки на його думку, він не повинен сплачувати залізниці плату за користування вагонами іноземних залізниць, оскільки одержувачами вантажів є його контрагенти.
Приписами ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України, встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про залізничний транспорт” від 04.07.1996р. №273/96-ВР законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до частини 9 статі 10 Закону України “Про залізничний транспорт” розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Статтею 17 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.
Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія.
Пунктом 2.7 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, встановлено, що для під’їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під’їзна колія, без участі залізниці. відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія.
Пунктом 3.7 даних Правил встановлено, що у таких випадках розрахунки за подачу та забирання вагонів, користування вагонами проводяться залізницею безпосередньо з підприємством промислового залізничного транспорту, якому належить залізнична під’їзна колія.
Відповідно частини 4 статті 119 Статуту залізниць України вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Відповідно пункту 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за N165/3458 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Проаналізувавши зазначені норми права, слід визнати, що відшкодувати залізниці плату за користування іновагонами повинен той суб’єкт, який одержує їх безпосередньо від залізниці та повертає їх залізниці. Таким суб’єктом є власник залізничної під’їзної колії – ДП “Донецьквантажтранс”, тому саме він повинен відшкодувати залізниці плату за користування іновагонами, які подавалися на його під’їзну колію.
Оскільки від залізниці всі вагони були отримані власником залізничної під’їзної колії –ДП “Донецьквантажтранс” для подальшого передавання контрагентам, слід визнати, що залізницею правомірно пред’явлена вимога по відшкодуванню плати за користування іновагонами.
Відповідно пункту 14 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування вагонами, які є власністю інших держав, відшкодовується залізниці вантажовласниками за ставками, затвердженими Радою залізничного транспорту держав - учасниць СНД та іншими міжнародними угодами. Час користування вагонами, за який відшкодовується плата, визначається для кожного вагона за відомостями плати за користування вагонами та актами про затримку вагонів.
Матеріалами справи підтверджений факт нарахування платежів за користування вагонами належності іноземних держав з розподіленням їх по залізницях України, в тому числі і на ДП “Донецька залізниця” за вересень 2006р.
Згідно даних зведених відомостей за користування вагонами інших держав на Донецьку залізницю за вересень 2006р. була віднесена сума 1273230, 12 шв. фр.
На підставі п.п.1.2., 5.4 Порядку розподілу надходжень і платежів між залізницями України та Українським державним Центром залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс»за користування вантажними вагонами колії 1520 мм і 1435 мм належності Укрзалізниці, інозалізниць та інших держав», затвердженого Наказом Укрзалізниці від 05.07.2002р. № 343-Ц, вищевказана сума стягнута РЦП з Донецької залізниці за авізо № 2529 від 12.12.2006р.
ДП «Донецька залізниця»у спірні відомості плати за користування вагонами внесені відповідні суми плати за користування вагонами, які були віднесені ДП «Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень»у вересні 2006р. на Донецьку залізницю по іновагонам.
Враховуючи вищенаведене відповідач, як вантажовласник, якому безпосередньо в користування були передані іновагони, повинен відшкодувати ДП “Донецька залізниця” витрати по користуванню іновагонами за вересень 2006р. в сумі 4065грн. 64коп.
Висновок господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в цій сумі є правильним.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає правильним висновок господарського суду про безпідставність нарахування залізницею податку на додану вартість в сумі 813грн. 13коп. на суму плати за користування іноземними вагонами, виходячи з наступного.
За користування вагонами власності інших держав відповідну плату іноземним залізницям вносять саме українські залізниці, після чого плата відшкодовується українським залізницям особами, зазначеними у ч.4 ст.119 Статуту залізниць України.
Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає нарахування податку на додану вартість на суми, що підлягають відшкодуванню одними особами на користь інших у зв’язку із внесенням останніми цих сум третім особам на виконання відповідних зобов’язань.
Таким чином, вартість послуг залізниці за користування вагонами власності іноземних залізниць, за змістом норм вказаного Закону не входить до бази оподаткування податком на додану вартість.
У зв’язку з чим нарахування податку на додану вартість на ці суми є безпідставним.
Крім того, колегією суддів прийнято до уваги, що відповідачем не доведено внесення відповідним іноземним залізницям податку на додану вартість при оплаті витрат по користуванню вагонами.
Враховуючі вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем на підлягаючу відшкодуванню плату за користування вагонами, власності іноземних держав, безпідставно був нарахований податок на додану вартість в сумі 813грн.13коп.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2007р. по справі №9/28 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, законних підстав до його зміни або скасування не встановлено, доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецьквантажтранс” м.Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2007р. по справі №9/28 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Т.Д. Геза
Г.І. Діброва
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС