справа № 2-а-196/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 р.                             місто Городня

    Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді         - Криворученка Д.П.,

секретарі               - Ребус С.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернігова (підпорядкований УДАІ) УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції Сапон Максима Анатолійовича, третьої особи на стороні відповідача ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 26.10.10 р. звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернігова (підпорядкований УДАІ) УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції Сапон Максима Анатолійовича про скасування постанови серії «СВ» №151992 від 08.10.10 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

З позову виходить, що 08 жовтня 2010 року позивача під час керування транспортним засобом зупинив відповідач мотивуючи це тим, що він нібито порушив правила дорожнього руху. Незважаючи на заперечення відповідач склав адміністративний протокол та виніс постанову, копію якої ОСОБА_1 отримав 19.10.2010 р. поштою. В постанові зазначено, що позивач 08.10.2010 р. об 17 10  год. у м. Чернігові по вулиці Київській керував автомобілем марки «ВАЗ» р.н. НОМЕР_1 та зі смуги призначеної для повороту ліворуч проїхав прямо, чим порушив правильність розташування транспортних засобів на дорозі позначеного дорожнім знаком 5.16 «Напрям руху по смугах». Постанову позивач рахує незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки: - протокол про адміністративне правопорушення є  неналежним доказом, бо не було події правопорушення; - відповідач безпричинно зупинив транспортний засіб позивача; - звинувачення в порушенні ПДР, є припущенням.        

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та виклав факти зазначені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини не явки не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на позов та докази, що їх обґрунтовують, до суду не надходили. /а.с.8, 12/

Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання відділ ДАІ повідомлявся належним чином, причини не явки не повідомлені. /а.с.8, 12/

Судом після заслуховувань пояснень позивача, досліджено у судовому засіданні всі наявні матеріали справи та докази якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження  обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідженням копії протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2010 р., складеного відповідачем відносно позивача встановлено, що ОСОБА_1 08.10.2010 р. об 17 10  год. у м. Чернігові по вулиці Київській керував автомобілем марки «ВАЗ» р.н. НОМЕР_1 та зі смуги призначеної для повороту ліворуч проїхав прямо, чим порушив правильність розташування транспортних засобів на дорозі позначеного дорожнім знаком 5.16 «Напрям руху по смугах», чим порушив вимоги п.11.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно частини 2 статті 122 КУпАП. Фіксація порушення проводилась відеокамерою. Свідки відмови ОСОБА_1 від підпису протоколу та постанови ОСОБА_3 та ОСОБА_4. /а.с.3/          

З копії постанови серії «СВ» №151992 від 08.10.10 р. по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що відповідач розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно позивача, притягнув його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП за вищеописане у протоколі адміністративне правопорушення та наклав стягнення у виді штрафу розміром 430 грн. Копія постанови надіслано рекомендованим листом за вих. №8/7-20322 від 11.10.10 р. /а.с.4/  

Згідно приписів частини 2 статті 122 КУпАП, відповідальність настає за порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині . Передбачені стягнення у виді накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Враховуючи вимоги ст.ст.222, 255 КУпАП та те, що відповідач обіймає посаду інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ і має спеціальне звання сержанта міліції, то він має право, як уповноважена на те посадова особа, складати протоколи про адміністративне  правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та розглядати справи даної категорії.

Відповідно до п.11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 р. «Про правила дорожнього руху» кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми   знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням  ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Даючи оцінку фактам викладеним позивачем у позовній заяві, суд прийшов до висновку, що вони жодним чином не спростовують факт вчиненого ним правопорушення, оскільки це підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, який є належним та допустимим доказом. Правопорушення фіксувалось за допомогою відеокамери. ОСОБА_1 у свою чергу жодного належного та допустимого доказу правомірності своїх дій до суду не надав, встановлені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не спростував.

Згідно вимог статті 76 КАС України, п ояснення сторін про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

 Враховуючи, що позивач в підтвердження своїх пояснень про протиправність дій відповідача, не надав жодного іншого доказу, то суд не може їх рахувати такими, що спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.  

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки позов є необґрунтованим та недоведеним у судовому засіданні, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП і дії відповідача є правомірними.  

Керуючись ст.ст.10-12, 71, 94, 128, 158-163, 167, 1712 КАС України, ст.ст.122, 222, 255, 283, 284 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 р. «Про правила дорожнього руху», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернігова (підпорядкований УДАІ) УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції Сапон Максима Анатолійовича, третьої особи на стороні відповідача ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Копію постанови направити сторонам протягом трьох днів з дня її ухвалення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя                         Криворученко Д.П.