АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 11- 592/10                                      головуючий суду 1-ї інстанції: Андрощук В.В.

категорія: ч. 2 ст. 307 КК України                   доповідач апеляційної інстанції: Івченко О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого –                    Карпія В.М.

суддів –                                Дзюби Ф.С., Івченко О.М.              

за участю прокурора –       Якименка О.П.

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2010 року, яким:

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Миколаївської області, м. Новий Буг, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 307 КК України  із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

За вироком суду в невстановлений в ході слідства час в невстановленому місці у невстановленої особи ОСОБА_3 незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований (в невстановленій кількості, але не менше 1,4 грама).

7.02.2009 року приблизно о 18.40 год. за місцем свого проживання за адресою  АДРЕСА_1ОСОБА_3 незаконно збув шляхом продажу за 60 грн. особі зі зміненими даними ОСОБА_4 0,5 мл. (в перерахунку на суху речовину -  0,0235 гр.) особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.

15.06.2009 року приблизно о 17.40 год.  біля магазину «Продтовари», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Авангардна 2-а, ОСОБА_3 повторно незаконно збув шляхом продажу за 100 грн. особі зі зміненими даними  ОСОБА_4 0,9 мл. ( в перерахунку на суху речовину 0, 042 гр.) особливо небезпечного наркотичного засобу -  опію ацетильованого.

В апеляції засуджений ОСОБА_3  просить змінити вирок,  звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Посилається на те, що не мав на меті отримання доходу від торгівлі наркотиками. Звертає увагу на те, що з 02.10.2008 року  добровільно лікується від наркоманії за державною програмою «Замісна підтримуюча терапія». У зв’язку з чим вважає, що перебування в місцях позбавлення волі позбавить його можливості отримувати якісну медичну допомогу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду - без зміни, вивчивши матеріали   справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 в незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, відповідає фактичним обставинам справи, що як  і  кваліфікація дій за ч. 2 ст. 307  КК України  засудженим не оспорюються.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд  відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України  врахував вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину; дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо; обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі і ті, на які вказував апелянт: щире каяття та добровільне проходження лікування від наркоманії.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_3 основне  покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України на визначений судом строк є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Є безпідставним твердження засудженого ОСОБА_3 про те, що він не мав на меті отримання доходу від торгівлі наркотиками, оскільки факт збуту ним особі зі зміненими даними  ОСОБА_4 7.02.2009 року та 15.06.2009 року особливо небезпечного наркотичного засобу -  опію ацетильованого шляхом продажу при викладених у вироку обставинах підтверджується дослідженими судом  доказами.

З огляду на тяжкість  вчиненого  ОСОБА_3 злочину, суспільна небезпечність якого полягає у спричиненні великої шкоди здоров’ю населення внаслідок незаконних операцій з наркотичними засобами,  колегія суддів не знаходить підстав для звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому судом покарання на підставі ст. 75 КК України,  про що просив апелянт.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без  зміни.

Головуючий:    

 Судді: