справа № 11- 622/2010 року головуючий суду 1-ї інстанції: Семенова Л.М.
категорія: ст.115 ч. 1 КК України доповідач апеляційної інстанції: Івченко О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Дзюби Ф.С., Івченко О.М.
за участю прокурора: Якименка О.П.
потерпілої: ОСОБА_3,
засудженого: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 липня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше судимого:
- 28.01. 1985 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 206 ч. 2 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 30.12.1987 року за відбуттям строку покарання;
- 14.09.1992 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 206 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі. Звільнився 02.10.1993 року за відбуттям строку покарання;
- 05.11.1996 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 229-6 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі. Звільнився 09.08. 1997 року за відбуттям строку покарання;
- 01.07.1999 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 186 ч. 3, ст. 81 ч. 2, ст. 19, ст.140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнився 09.02.2004 року за відбуттям строку покарання;
- 15.06.2007 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.263 КК України. Провадження по справі закрито на підставі п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
- засуджено за ст. 115 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 1132 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 8 квітня 2010 року близько 22 години на березі річки Інгул в с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в ході сварки з ОСОБА_5, яка переросла у бійку, наніс останньому один удар ножем в область обличчя та шиї, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді колото-різаного поранення обличчя та шиї, з пошкодженням м'язів шиї та лівої внутрішньої сонної артерії, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння. Після чого засуджений ОСОБА_4 затягнув ОСОБА_5 в річку і занурив тіло у воду. Внаслідок механічної асфіксії в результаті утоплення у воді наступила смерть потерпілого ОСОБА_5
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить перевірити правильність кваліфікації його дій. Посилається на те, що ініціатором сварки був ОСОБА_5, який демонстрував принесений із собою кухонний ніж і погрожував вбивством йому та його співмешканці ОСОБА_6 Стверджує, що наніс удар ножем в область шиї ОСОБА_5 в процесі обопільної бійки за місцем свого проживання, будучи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок протиправних дій з боку потерпілого. Вказує на те, що ОСОБА_5 після удару ножем не подавав ознак життя і він перетягнув останнього на берег річки і занурив тіло у воду з метою сховати труп. Наполягає на тому, що в нього не було умислу на вбивство ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4, який, не погоджуючись із кваліфікацією його дій, просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, з’ясувавши думку прокурора Якименка О.П., потерпілої ОСОБА_3, які просили залишити вирок без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 – без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Суд вірно встановив обставини вчинення злочинних дій, під час яких ОСОБА_4 умисно вбив ОСОБА_5
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими судом та викладеними у вироку доказами.
Сам засуджений ОСОБА_4 показував, що 8.04.2010 року ввечері до нього додому прийшов ОСОБА_5 і з приводу сварки, яка сталася між їх співмешканками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, став погрожувати застосуванням до нього кухонного ножа. Він заспокоїв ОСОБА_5 і після сумісного вживання спиртних напоїв близько 22 години вони пішли на берег річки Інгул, де між ним та ОСОБА_5 знову виникла сварка, в ході якої останній напав на нього з ножем. Він з метою захисту вибив з рук ОСОБА_5 ніж і коли той лежав на землі взяв ніж в ліву руку та наніс ним удар в область шиї потерпілого. Від поранення на шиї ОСОБА_5 помер і він з метою сховати труп, занурив його у воду річки.
Ці показання ОСОБА_4 підтвердив в ході відтворення обстановки та обставин події, що підтверджується даними протоколу про проведення даної слідчої дії від 12.04.2010 року ( а.с. 68-91).
Показання ОСОБА_4 узгоджуються із даними протоколу огляду місця події від 09.04.2010 року, згідно якому у воді в 3 метрах від берега річки Інгул в с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області виявлений труп ОСОБА_5 ( а.с. 3-8); даними протоколу додаткового огляду місця події від 10.04.2010 року, згідно якому на березі річки Інгул виявлений одяг, що належить ОСОБА_5. ( 9-13); даними протоколу огляду місцевості від 11.04.2010 року, згідно якому на території дитячого містечка "Казка" в с. Пересадівка, вилучена кофта, що належить ОСОБА_4 ( а.с. 62- 67).
За висновками судово-біологічних експертиз № 82 і № 83 від 14.05.2010 року на одежі ОСОБА_5 та кофті ОСОБА_4 виявлена кров потерпілого (а.с.134-138, 152-155).
Встановлені висновком судово-медичної експертизи № 160 від 11.05.2010 року у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді колото-різані поранення обличчя та шиї з пошкодженням м'язів шиї і правої внутрішньої сонної артерії, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, а також тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, верхніх кінцівок і задньої поверхні грудної клітини, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як зазначено у даному висновку, носять ознаки прижиттєвих і могли утворитися в строк і при обставинах, на які вказував ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки та обставин події (а.с.126-128).
Але цим же висновком судово-медичної експертизи встановлено, що після отримання колото-різаного поранення потерпілий міг жити нетривалий час обчислюваний хвилинами, а смерть ОСОБА_5 настала внаслідок механічної асфіксії, в результаті утоплення у воді.
Тобто виявлені на тілі потерпілого вищевказані тілесні ушкодження не перебували у причинному зв’язку з його смертю.
Тому є безпідставними доводи засудженого ОСОБА_4 про те, що він занурив у воду тіло ОСОБА_5, який не подавав ознак життя внаслідок поранення шиї, з метою сховати труп.
Аналіз наведених у вироку доказів також спростовує доводи засудженого ОСОБА_4 про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_5 і діяв з метою захисту, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок протиправних дій з боку потерпілого.
Характер дій ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_5 і смерть останнього, яка перебуває в безпосередньому причинному зв’язку з діями ОСОБА_4 свідчать про наявність у нього прямого умислу на позбавлення життя ОСОБА_5
В матеріалах справи відсутні дані на підтвердження показань засудженого ОСОБА_4Л в частині того, що він діяв з метою захисту, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок протиправних дій з боку потерпілого.
За свідченнями співмешканки ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на показання якої з цього приводу посилається апелянт, вона бачила ніж у ОСОБА_5, який приходив до них додому 8.04.2010 року ввечері з приводу конфлікту між нею та співмешканкою ОСОБА_5- ОСОБА_7 ОСОБА_4 заспокоїв ОСОБА_5 і останній поклав ніж на стіл. Після чого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стали вживати спиртні напої, а вона пішла в другу кімнату спати. Через деякий час вона почула, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пішли з хати. ОСОБА_4 вона побачила вдома 9.04.2010 року о 6 годині ранку.
Таким чином, з показань свідка ОСОБА_6 не можна повною мірою встановити зміст злочинного умислу засудженого ОСОБА_4, оскільки цей свідок не була очевидцем злочину.
Також є безпідставними доводи апелянта про те, що суд сформулював обвинувачення із зазначенням неправильного місця вчинення злочину.
Викладене в апеляції твердження засудженого ОСОБА_4 про те, що він наніс удар ножем ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а не на березі річки, нічим не підтверджується, а спростовується вищенаведеними доказами: показаннями самого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, даними протоколу огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи.
Колегія суддів вважає, що суд, надавши належну оцінку доказам в їх сукупності, вірно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Тому доводи засудженого ОСОБА_4 щодо неправильної кваліфікації його дій є безпідставними.
При визначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував вчинення ним особливо тяжкого злочину; дані про особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується за місцем проживання і призначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у встановлених санкцією статті межах, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає апеляцію засудженого ОСОБА_4 необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а вирок суду - законним, обґрунтованим, який слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 липня 2010 року у відношенні ОСОБА_4 - без зміни.
Головуючий:
Судді: