АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11- 631/10 головуючий суду 1-ї інстанції: Голубкін О.І.
категорія: ч. 2 ст. 307 КК України доповідач апеляційної інстанції: Івченко О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Дзюби Ф.С.
суддів – Пісного І.М., Івченко О.М.
за участю прокурора – Якименка О.П.
засудженої - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2010 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Миколаєва, громадянка України, не судима в силу ст. 89 КК України
засуджена:
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією 1\2 частини належного їй майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, з конфіскацією 1\2 частини належного їй майна.
Цим же вироком ОСОБА_3 виправдана за недоведеністю її участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 2073 грн. 60 коп. за проведення експертизи наркотичних засобів на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.
За вироком суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що неодноразово придбавала з метою збуту у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, який незаконно перевозила та незаконно зберігала з метою збуту за місцем свого проживання: АДРЕСА_1
16.03.2010 року близько 18 години 10 хвилин біля дому № 54 по вул. Чкалова м. Миколаєва ОСОБА_3 незаконно збула за 60 грн. особі зі зміненими даними ОСОБА_4 1,0 мл. ( вага сухої речовини 0,042 гр.) особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
30.03.2010 року близько 15 години біля супермаркету «Велика кишеня», розташованого по вул. Космонавтів м. Миколаєва, ОСОБА_3 у невстановленої слідством особи незаконно придбала та незаконно перевезла до місця свого проживання 15,0 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, як з метою збуту, так і для особистого вживання.
30.03.2010 року близько 18 години 03 хвилини біля квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 повторно незаконно збула за 60 грн. особі зі зміненими даними ОСОБА_5 1,0 мл. ( вага сухої речовини 0,032 гр.) особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
30.03.2010 року близько 18 години 10 хвилин ОСОБА_3 за місцем свого проживання повторно незаконно збула ОСОБА_6 1,0 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
В цей же день під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3: АДРЕСА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено 14,0 мл. ( вага сухої речовини 0, 378 гр.) особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.
В апеляції та доповненнях до апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Посилається на те, що судом не враховано вчинення нею злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин. Обґрунтовує необхідність врахування цієї пом’якшуючої покарання обставини тим, що вона є вдовою, має на утриманні дочку 1989 року народження та онука 2007 року народження, дохід яких складав 330 грн. в місяць. Стверджує, що судом не розглянуто заявлене нею клопотання про витребування із СІЗО довідки про стан її здоров`я. Вважає не обов`язковим проведення експертизи наркотичних засобів при визнанні вини, у зв’язку з чим не погоджується з рішенням суду щодо стягнення з неї 2073 грн. 60 коп. за проведення цієї експертизи.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженої, яка підтримала свою апеляцію та просила її задовольнити, думку прокурора про залишення апеляції засудженої без задоволення, а вироку суду - без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 в незаконному придбанні, перевезенні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, а також в незаконному придбанні, перевезенні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими та викладеними у вироку доказами, що як і кваліфікація дій за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України засудженою ОСОБА_3 не оспорюються.
Висновки суду в частині виправдання ОСОБА_3 за недоведеністю її участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України також не оспорюються.
Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, які відносяться до категорії тяжкого та середньої тяжкості; дані про особу засудженої, яка за місцем проживання характеризується посередньо; обставину, яка пом’якшує покарання - щире каяття.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженій ОСОБА_3 основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, установлених у санкціях ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та передбачене ч.2 ст. 307 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що є власністю засудженої, на визначену судом 1/2 частину відповідає ступеню тяжкості злочинів, особі засудженої і є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується вказаних засудженою ОСОБА_3 обставин, які на її думку свідчать про збіг тяжких особистих, сімейних обставин, то колегія суддів не вбачає об’єктивного зв’язку між цими обставинами і вчиненими ОСОБА_3 злочинами.
З огляду на те, що ОСОБА_3 згідно акту спеціальної медичної комісії наркологічних експертиз №165 від 26.04.2010 року та довідки з Обласного наркологічного диспансера від 8.04.2010 року страждає на синдром залежності від опіоїдів (а.с.159,176), то колегія суддів вважає, що важкий матеріальний і сімейний стан ОСОБА_3 став насамперед наслідком вживання нею наркотичних засобів, а тому не може визнаватися обставиною, яка пом’якшує покарання при вчиненні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів.
Також є безпідставним посилання засудженої ОСОБА_3 на те, що суд не задовольнив її клопотання про витребування з СІЗО м. Миколаєва довідки про стан здоров`я.
Як вбачається із протоколу судового засіданні таке клопотання ОСОБА_3 не заявлялося .
А після ознайомлена з протоколом судового засідання ОСОБА_3 не подавала зауважень з приводу допущеної неповноти протоколу(а.с. 220)
При визнанні ОСОБА_3 винною суд у відповідності із вимогами ст.93 КПК України обґрунтовано стягнув з неї судові витрати на суму 2073 грн. 60 коп. , що складає вартість проведених експертних досліджень по даній кримінальній справі.
Доводи засудженої ОСОБА_3 про необов`язковість проведення експертиз наркотичних засобів в разі визнання нею вини є безпідставними, оскільки суперечать вимогам закону.
З огляду на суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка полягає у спричиненні великої шкоди здоров’ю населення внаслідок незаконних операцій з наркотичними засобами, колегія суддів не знаходить підстав для пом’якшення засудженій ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, про що просила апелянтка.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий:
Судді: