АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 33 – 349/2010 року категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
головуючий суду 1 інстанції: суддя: Янчук С.В.
головуючий апеляційного суду: суддя: Івченко О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді: Івченко О.М.
при секретарі: Трофименко О.В.
за участю захисника: ОСОБА_1
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.07.2010 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казахстана, Кокчетавської обл., м. Щучинськ, приватного підприємця, який проживає АДРЕСА_1
• притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців.
В С Т А Н О В И В:
За постановою судді 18.06.2010 року о 07 годині 20 хвилин ОСОБА_2 по вул. Промисловій в м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області керував автомобілем «Деу-Ланос», державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_2 просив постанову судді скасувати, провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому заперечував факт перебування його у стані алкогольного сп’яніння. На думку апелянта працівниками ДАІ не було дотримано вимог закону, що регулює порядок проходження медичного огляду на стан сп’яніння, у зв’язку з чим він відмовився від проходження цього огляду.
В доповненнях до апеляції ОСОБА_2 просив змінити постанову судді в частині накладення стягнення, замінивши призначене суддею позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на громадські роботи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, які просили змінити постанову судді в частині накладення стягнення, замінивши призначене суддею позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на громадські роботи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Сам ОСОБА_2 не заперечував факту відмови пройти медичний огляд на стан сп’яніння, оскільки вважав дії працівників ДАІ невідповідними до вимог закону.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків – ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Але виходячи із мети адміністративного стягнення, що у відповідності із ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень, то суддею накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, яке не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника.
Суддя в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 крім характеру вчиненого правопорушення не врахував особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи, а також представлених суду додаткових матеріалів видно, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, його єдиним джерелом матеріального існування є приватна підприємницька діяльність, пов’язана із внутрішніми перевезеннями пасажирів на таксі
Як пояснив ОСОБА_2, призначене йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів призведе к неможливості займатися підприємницькою діяльністю і здійснювати матеріальну допомогу сину та погашення кредиту.
Із додатково представлених суду матеріалів видно, що ОСОБА_2 має на утриманні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Згідно договору кредиту №643/4-403 від 08.09.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит в Укрсоцбанку і взяв на себе зобов’язання погашати його щомісячно до 2020 року.
З огляду на наведене суд вважає недоцільним накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, а тому постанова судді підлягає зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
Але суд не може накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді громадських робіт, про що просили ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1, оскільки у відповідності із вимогами ст. 294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, воно не може бути посилено.
Керуючись ст. 294 КУпАП , суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.07.2010 року відносно ОСОБА_2 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Івченко О.М.