АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа  №  33 - 370/2010 року                                                                    головуючий суду 1 інстанції:

категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП                                                                 суддя: Кучерявенко С.С.

                                                                                                                             головуючий апеляційного  суду:  

                                                                                                                             суддя: Івченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    03 вересня 2010 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

судді:                                                        Івченко О.М.

при секретарі:                                          Трофименко О.В.

за участю захисника:                             ОСОБА_1

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності :     ОСОБА_2

розглянув справу за апеляцією особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Веселинівського районного суду  Миколаївської області від 26.07.2010 року, якою

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Миколаївської області, смт. Веселинове, громадянин України, який працює ВАТ «Веселинівський завод СЗМ» мийником, проживає за адресою: АДРЕСА_1 7, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

- визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 діб.

За постановою судді 16.06.2010 року на автодорозі Е-1602 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг ОСОБА_2. керував мотоциклом «ІЖ-Юзк», державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння. Від проходження  огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить постанову судді скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому заперечує факт перебування у стані алкогольного сп’яніння, оскільки вживав пиво в цей день в період з 09.30 до 10.00 год. Посилається на перевищення службових повноважень працівником ДАІ, який безпідставно вимагав пройти  медичний огляд не за місцем виявлення правопорушення, а у м. Вознесенську.

Вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 , його захисника ОСОБА_1, які просили скасувати постанову судді, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення , а також уточнили свої вимоги в частині накладення адміністративного стягнення і просили замінити адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на громадські роботи, д ослідивши матеріали адміністративної справи, додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яким він притягнутий до адміністративної відповідальності, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

 Так, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності,   ОСОБА_2.  визнавав себе винним в тому, що відмовився пройти  медичний огляд на стан сп’яніння, оскільки на його думку працівник ДАІ  безпідставно вимагав пройти  медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння не за місцем виявлення правопорушення, а у м. Вознесенську.

  Факт відмови ОСОБА_2, який керував транспортним засобом мотоциклом «ІЖ-Юзк», державний номерний знак НОМЕР_1,  від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ №208854 від 16.06.2010 року  (а.с.2).

Таким чином, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження  відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

 Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними.

 Разом з тим, виходячи із мети адміністративного стягнення, що у відповідності із ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень, то суддею накладено на ОСОБА_2  адміністративне стягнення, яке не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника.

 Суддя в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2  крім характеру вчиненого правопорушення не врахував  належним чином особу правопорушника,  його майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

 З матеріалів справи, а також представлених суду додаткових  матеріалів видно, що ОСОБА_2. раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем  роботи, має на утриманні малолітню дитину.

   З огляду на наведене суд вважає, що  накладене на  ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді  адміністративного арешту є надто суворим, а тому постанова судді підлягає зміні в частині накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд

П О С Т А Н О В И В:

   Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності,   ОСОБА_2   задовольнити частково.

   Постанову судді В еселинівського районного суду  Миколаївської області від 26.07.2010 року відносно ОСОБА_2  змінити в частині накладення  адміністративного стягнення.

  Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 годин.

   Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області                         Івченко О.М.