Судове рішення #11702016

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 


Справа № 33-421/10 року

Категорія:  ч. 1 ст. 6 Закону України  «Про боротьбу з корупцією»

Головуючий суду першої інстанції: Чебанова - Губарєва Н.В.

Головуючий апеляційного суду: Івченко О.М.

           

 

                                    П О С Т А Н О В А

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 жовтня 2010 року  апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого :                                                         Івченко О.М.

при секретарі:                                                         Єфимцевій К.О.

за участю прокурора:                                              Вільчака І.Д.

захисника:                                                            ОСОБА_1                

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності:                       ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2010 року, якою

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с. Красногірка Тростянецького району Вінницької області, громадянку України, вдову, яка працює головним державним  податковим ревізор-інспектором сектору перевірок ризикових операцій відділу податкового контролю  юридичних осіб ДПІ Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрована і проживає АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» та  оголошено їй усне зауваження.

Згідно постанови судді ОСОБА_2, обіймаючи з 21.05.2010 року посаду головного державного податкового ревізора – інспектора сектору перевірок ризикових операцій відділу податкового контролю  юридичних осіб ДПІ Миколаївського району Миколаївської області і будучи державним службовцем, при заповненні 29.03.2010 року декларації про доходи, зобов`язання  фінансового характеру та майновий стан державного службовця щодо себе та членів своєї сім`ї, не внесла інформації про отримання нею в 2009 році доходів у виді орендної плати за землю, яка належить їй на праві  власності, від ФГ  «Евріка» - в розмірі 750 грн. та від ВАТ «Радсад» - 520 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу правопорушення.  Посилається на те, що при заповненні декларації 29.03.2010 року забула внести  дані про доходи від орендної плати за землю у зв`язку з навантаженням на роботі. При цьому вказує на відсутність особистого інтересу в  тому, що вона не вказала цей дохід в декларації. Звертає увагу на те, що до складання протоколу про адміністративне правопорушення вона задекларувала свій дохід   від орендної плати за землю, яка належить їй на праві  власності, від ФГ «Евріка» - в розмірі 750 грн. та від ВАТ «Радсад» - 520 грн.  в поданій нею  30.06.2010 року декларації до ДПІ У Миколаївському районі. Також зазначає  про те, що при оголошенні їй усного зауваження  вона у відповідності із вимогами ст. 284 КУпАП не була звільнені від адміністративної відповідальності, а справа не закрита.  

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, її захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Вільчака І.Д., який заперечував проти її задоволення, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, суд  дійшов до наступного.

      Приписом ч. 1 ст. 6 Закону України „Про боротьбу з корупцією” визначено, що декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функції держави здійснюється в порядку і на підставах, передбачених ст. 13 Закону України „Про державну службу” згідно з якою, особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої – сьомої категорій, передбачених ст. 25 цього Закону, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім’ї. Зазначені відомості подаються державним  службовцем  щорічно.

      Ч. 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що „Вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за винятком осіб, зазначених у ст. 1 цього Закону корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 25-ти до 50-ти неоподаткованих  мінімумів доходів громадян”. А згідно ст. 1 цього Закону „Під корупцією в цьому законі розуміється діяльність осіб, уповноваженої на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень   для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг   ”.  

      Крім того, правова природа будь – якого корупційного правопорушення визначається виходячи із змісту поняття корупції, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, а саме: корупційними визнаються лише ті неправомірні діяння, вчиненні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, які спрямовані на задоволення   корисливого або іншого особистого інтересу чи інтересу третіх осіб, тобто обов’язковою ознакою, за якою неправомірні чи неетичні діяння осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнаються корупційними, є корисливий або інший особистий інтерес.  

ОСОБА_2 пояснила, що не мала умислу на приховування доходів. Оскільки   вже 03.06.2010 року подала декларацію про доходи, одержані з 1 січня 31 грудня 2009 року, в якій були вказані доходи від орендної плати за землю, яка належить їй на праві  власності від ФГ « Евріка» - в розмірі 750 грн. та від ВАТ «Радсад» - 520 грн. (а.с. 70-71) Вказує, що при заповненні декларації про доходи 29.03.2010 року помилково не внесла ці дані у зв`язку з навантаженням на роботі.

      Проте, складаючи щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, пов’язаного з корупцією та виносячи постанову про визнання його винним у невірному декларуванні своїх доходів, як особа, що складала цей протокол, так і суддя місцевого суду не звернули уваги на те, що в даному випадку, слід виходити не тільки зі змісту положень ст. 6 Закону, а й врахувати загальні ознаки корупції, які виписані в ч. 1 ст. 1 Закону, тобто, крім умисного характеру  вчиненого, ще й за наявності чи відсутності особистого інтересу або інтересу третіх осіб, задовільнити які прагне винувата особа (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 13 від 25.05.1998 року з наступними змінами „Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією”). Однак у цих процесуальних документах вони не зазначили, яким саме особистим інтересом чи інтересом третіх осіб керувався ОСОБА_2 складаючи декларацію про доходи за 2009 рік. Такого особистого корисного інтересу ОСОБА_2 не встановлено.  

 

    На підставі викладеного та керуючись ст. 294 п.2 КУпАП, -  

П о с т а н о в и в:

      Апеляцію   ОСОБА_2   – задовільнити.  

      Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2010 року  щодо   ОСОБА_2    скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 6 Закону України „Про боротьбу з корупцією”.  

      Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація