Справа № 22ц-5492/10 Головуючий в суді 1 інстанції Чирков Г.Є.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
при секретарі: Калиновському Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Новопетрівської сільської ради на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Новопетрівської сільської ради, третя особа - Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, скасування рішення та державного акту на земельну ділянку,-
встановила:
Оскільки для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Новопетрівської сільської ради відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-5492/10 Головуючий в суді 1 інстанції Чирков Г.Є.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
при секретарі: Калиновському Є.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Новопетрівської сільської ради на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Новопетрівської сільської ради, третя особа - Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, скасування рішення та державного акту на земельну ділянку.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
У грудні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, скасування рішення та державного акту на земельну ділянку, посилаючись на спільне з відповідачкою право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 пропорційно частинам у житловому будинку (по 1/2 частині кожному), а тому, уточнивши позов, просить встановити порядок користування цією земельною ділянкою, виділивши їй та відповідачці по 1/2 частині відповідно (0,0596 га та 0,0595 га), скасувати рішення сільської ради про переоформлення на користь відповідачки земельної ділянки в розмірі 0,08 га та державний акт на право власності на земельну ділянку, якими її право на цю ж земельну ділянку порушено.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року позов було задоволено.
Рішення Новопетрівської сільради Вишгородського району Київської області від 22 червня 2007 року № 267 про переоформлення земельної ділянки на ОСОБА_2 скасовано. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 площею 0,0789 га серії ЯЖ № 243668 від 26 жовтня 2009 року.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 та виділено в користування ОСОБА_3 1/2 частину згаданої земельної ділянки площею 0,0596 га, а ОСОБА_2 іншу 1/2 частину тієї ж земельної ділянки площею 0,0595 га відповідно до 1-го варіанту встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, зазначеного в додатку № 4 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31 березня 2009 року № 10999/11000.
В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Згідно із ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 30 ЗК України 1991 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 4 ст. 120 ЗК України 2001 року (чинного станом на липень 2006 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2001 року згідно договору дарування позивачка набула від ОСОБА_4 у власність 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Право на земельну ділянку, що переходить обдарованому, в договорі відчуження не визначалося.
15 липня 2006 року згідно договору купівлі-продажу відповідачка набула право власності на іншу 1/2 частину того ж житлового будинку, що згідно довідки Новопетрівської сільської ради від 3 червня 2006 року № 1248 знаходиться на земельній ділянці площею 0,12 га, яка не приватизована і знаходиться в користуванні.
Відповідний розмір частини земельної ділянки, яка зайнята відчужуваним житловим будинком, та відповідна частина земельної ділянки необхідна для обслуговування цього будинку в договорі згідно вимог ст. 120 ЗК України не визначалася.
З матеріалів справи, довідки № 1856 від 12 вересня 2007 року Новопетрівської сільської ради та витягів із земельно-шнурової книги сільської ради вбачається, що спільний житловий будинок сторін (АДРЕСА_1) знаходиться на земельній ділянці площею 0,12 га.
Звертаючись до суду в грудні 2007 року, позивачка стверджувала, що порядок користування земельної ділянкою сторонами не визначено і щодо цього виник спір.
Що стосується заперечень проти позову в частині посилання на рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 30 березня 2001 року № 39, як підстав вираховування строку позовної давності, то цим рішенням відповідно до вимог статей 14 і 18 Закону України "Про основи містобудування" позивачці погоджено здійснення перебудови частини згаданого будинку під земельною ділянкою 0,02 га. Дана земельна ділянка знаходилася під вже зведеним на той час будинком.
Зазначене рішення стосувалося надання дозволу на проведення перебудови вже зведеного будівництва й ним право користування земельною ділянкою власників будинку згідно вимог статей 12, 120 і 158 ЗК України не визначалося, до порушення прав позивачки, про які йдеться в позові, не призвело і не є предметом судового розгляду в цій справі.
Крім того рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 30 березня 2001 року № 42 ОСОБА_3, у зв'язку із заміною права володіння, надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 без визначення її розміру.
Разом з тим питання розподілу земельної ділянки сторін згідно листа Новопетрівської сільської ради мало бути вирішено на сесії 22 червня 2007 року.
Так, рішенням Новопетрівської сільської ради № 267 від 22 червня 2007 року земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 у с. Нові Петрівці переоформлено з ОСОБА_5 (попереднього власника 1/2 частини житлового будинку) на ОСОБА_2
Рішенням № 271 тієї ж сесії земельну ділянку площею 0,08 га передано в приватну власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку згідно вимог статей 118-120 ЗК України.
На підставі даного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,0789 га серії ЯЖ № 243668 від 26 жовтня 2009 року.
При набутті такого права однією із сторін спільної часткової власності, існуючий спір щодо користування земельною ділянкою не вирішено, угода про порядок користування між сторонами не укладалася, земельна ділянка ОСОБА_3 сільською радою не виділялася. Відтак порядок користування земельною ділянкою слід встановити в судовому порядку.
Згідно роз'яснень даних у п.п. ґ) п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства" від 16 квітня 2004 року № 7 із змінами від 19 березня 2010 року № 2, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою.
Спірний житловий будинок сторін поділений в натурі, частки якого ними придбано без визначення в договорах розміру і часток земельної ділянки, що відчужувалася разом з будинком. Земельна ділянка під житловим будинком на момент виникнення спірних правовідносин надана на праві користування і приватизована не була.
Порядок користування спірною земельною ділянкою між попередніми співвласниками житлового будинку (ОСОБА_4 і ОСОБА_5), згідно поданих суду доказів, не встановлювався і відповідні земельні ділянки їм не виділялися.
Згідно ст. 30 ЗК України 1991 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 4 ст. 120 ЗК України 2001 року (чинного станом на липень 2006 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Відтак за правилами ст. 30 ЗК України 1991 року та статей 88 і 120 ЗК України 2001 року і згідно роз'яснень даних у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "про практику застосування судами земельного законодавства" від 16 квітня 2004 року № 7 із змінами від 19 березня 2010 року № 2 суд першої інстанції правомірно вважав, що порядок користування спірною земельною ділянкою між співвласниками визначається залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.
Відповідачкою оформлено право власності на 0,08 га спірної земельної ділянки, коли земельна ділянка перебувала в користуванні у співвласників і ними не було досягнуто згоди про порядок користування нею.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішенням Новопетрівської сільської ради 22 червня 2007 року № 267 про переоформлення земельної ділянки на відповідачку і виданим державним актом на право власності (без відповідного погодження існуючих меж між співвласниками-землекористувачами) були порушені права позивачки на користування земельною ділянкою залежно від розміру часток сторін у спільній частковій власності на будинок, передбаченого статтями 87 і 120 ЗК України.
Правових підстав до надання відповідачці у власність спільної земельної ділянки в розмірі 0,08 га не встановлено.
Докази про те, що ОСОБА_2, набуваючи право власності на житловий будинок, набула на праві користування й земельну ділянку в такому розмірі, в матеріалах справи відсутні.
Рішення сільської ради № 267 про переоформлення права на земельну ділянку на вимогах чинного ЗК України не ґрунтується.
Дані про те, що у попереднього власника 1/2 частини будинку ОСОБА_5 знаходилося в користуванні 0,08 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 в матеріалах справи і відомостях земельно-шнурової книги також відсутні.
Згідно витягів із земельно-шнурової книги Новопетрівської сільської ради земельна ділянка в розмірі 0,08 га рахується за ОСОБА_2 лише на підставі оскаржуваних рішень і державного акту на право власності.
Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи від 31 березня 2009 року № 10999/11000 загальна фактична площа спірної земельної ділянки становить 0,1203 га, а юридична площа згідно каталогу координат кутів 0,1191 га.
У фактичному користуванні ОСОБА_2 станом на 24 січня 2009 року знаходиться земельна ділянка розміром 0,0695 га, що на 0,100 га більше ніж становить розмір 1/2 частки в одиницях площі земельної ділянки розміром 0,1191 га, а саме 0, 595 га.
У фактичному користуванні ОСОБА_3 станом на 24 січня 2009 року знаходяться земельні ділянки розміром 0,0508 га, що на 0,0088 га менше ніж становить розмір 1/2 частки в одиницях площі земельної ділянки розміром 0,1191 га, а саме 0,595 га.
Єдиним можливим варіантом № 1 визначення порядку користування прибудинковою територією по АДРЕСА_1 передбачається влаштування трьох земельних ділянок співвласників з відокремленими заїздами та проходами до будинку, що робить їх ізольованими і забезпечує їх ефективне використання.
При цьому за співвласником ОСОБА_2 (1/2 частка) передбачається закріпити земельну ділянку № 1-1 площею 0,0595 га під будинком та біля нього, а за ОСОБА_3 (1/2 частка) -земельну ділянку площею 0,0596 га й зокрема земельну ділянку № 2-1 площею 0,0207 га під будинком та біля нього земельну ділянку № 2-2 площею 0,03089 га.
Задовольняючи позов, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку, щодо необхідності визнати недійсними оскаржувані рішення сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, як ті що порушують право позивачки користуватися спільною земельною ділянкою, згідно вимог ст. 152 ЗК України.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Новопетрівської сільської ради відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: