Судове рішення #11701330

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 - 5840 / 2010 р.               Головуючий у 1-й інстанції: Трофимова Д.А.

                                                                Суддя-доповідач:  Приймак В.М.

       

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  01   листопада 2010 р.                                             м. Запоріжжя  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:       Приймака В.М.,

                                             Кримської О.М.,

                                             Спас О.В.,

при секретарі:       Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_4  на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Правекс Банк» (далі АКБ «Правекс Банк») до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2009 року АКБ «Правекс Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач в  обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 29.08.2007 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2826-022/07Р про надання кредиту в розмірі 42 750 дол. США зі сплатою 12, 49 % річних, на строк 14 років, до 29.08.2021 року для придбання нерухомості.

Для забезпечення повернення кредитних коштів за Кредитним договором, 29.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки, за яким ОСОБА_4 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно: трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

29.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 2826-022, за яким ОСОБА_5 зобов»язався перед позивачем нести солідарну майнову відповідальність за виконання в повному обсязі взятих на себе ОСОБА_4 зобов»язань за кредитним договором № 2826-022/07 Р від 29.08.2007 року та можливих змін та доповнень до нього.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору, у кожному випадку невиконання відповідачем своїх зобов»язань за договором, розмір відсоткової ставки збільшується на 1% річних, починаючі з розміру, встановленого у договорі.

Станом на 25.08.2009 року складає 41677 дол. США, що еквівалентно сумі 330 915, 38 грн.

Оскільки відношення долару до гривні за Національним банком України станом на 25.08.2009 року становить 794 грн. 00 коп. за 100 дол. США., в тому числі непогашений кредит – 38 670 дол. США, що еквівалентно 307 039 грн. 80 коп.; пеня на суму непогашеного кредиту - 172 дол. США, що еквівалентно 1365 грн. 68 коп.; несплачені відсотки за користування коштами – 2 690 дол. США, що еквівалентно 21 358 грн. 60 коп.; пеня на суму несплачених відсотків - 145 дол. США, що еквівалентно 1 151 грн. 30 коп.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 330 915, 38 грн., також стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача понесені в зв'язку із судовим розглядом справи судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі 330 915, 38 грн., а також судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн.

ОСОБА_4 звернулась до суду із апеляційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір від 29.08.2007 року.

Для забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором 29.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

29.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов’язання нести солідарну майнову відповідальність за виконання у повному обсязі взятих на себе ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором.

ОСОБА_4 порушила умови кредитного договору, в результаті чого станом на 25.08.2009 року загальний розмір заборгованості складає 330 915, 38 грн.

Вищезазначені обставини та розмір заборгованості сторони не оспорюють.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. ст. 526, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими відповідними доказами.

Апеляційна скарга не містить жодних підстав, які би свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до ухвалення неправильного рішення.

В апеляційній інстанції представник апелянта пояснив, що висновки суду щодо неналежного виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору та розмір фактичної заборгованості, є обґрунтованими та законними.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що справа була розглянута судом першої інстанції без участі ОСОБА_4, яка не була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору.

Посилаючись на вищезазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить суд рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Діючий ЦПК України не передбачає повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції ні за яких обставин.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відсутні посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Навпаки, представник апелянта не заперечував щодо встановлених судом обставин справи, а також не заперечував розмір заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем та не надав суду апеляційної інстанції свій розрахунок заборгованості, або будь – яких інших заперечень щодо фактичних обставин справи.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.          

     

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4   відхилити.          

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

               Головуючий :      

               Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація