Справа № 2-6793/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, що стягуються,
в с т а н о в и в:
31.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти в розмірі 1300 грн. щомісяця, що на його думку буде відповідати 25% від її заробітку.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, суду пояснив, що його матеріальний стан погіршився, а стан відповідачки значно поліпшився, у зв’язку із чим просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідачки на його користь.
Представник відповідача із позовом не погодився, суду зазначив, що матеріальний стан позивача не погіршився, розмір його пенсії навіть збільшився. У відповідачки на утриманні знаходиться хвора дитина, яку вона має постійно лікувати і похила мати.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 02.08.2004 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на його утримання по 30 грн. щомісячно і по 20 грн. на додаткові витрати, пов’язані із його інвалідністю, до змінення обставин, які впливають на встановлення розміру платежів, їх тривалість чи припинення.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 21 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 27 квітня 2009 року, встановлено, що ОСОБА_2 є забезпеченою людиною і не потребує сторонньої допомоги, маючи у власності окрему квартиру і автомобільні гаражі у ГБК-12.
Крім того, з рішення суду від 21 січня 2009 року йдеться про те, що подібні позови ОСОБА_2 виникли і пов’язані зі спором на частину квартири АДРЕСА_1, де наразі проживають колишня дружина позивача (матір відповідачки) і відповідачка.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 192 СК України, положення якої поширюються на відносини по утриманню, які виникають між матір’ю, батьком та повнолітніми дочкою, сином, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або утримувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.
На час розгляду справи судом встановлено, що на утриманні відповідачки продовжують знаходитись непрацездатна матір ОСОБА_4 і хвора неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно із даними ГНІ, розмір доходів ОСОБА_3 збільшився по відношенню до її доходів на час визначення розміру аліментів, але, в той самий час матеріальне становище позивача також не погіршилось.
Розмір пенсії ОСОБА_2, згідно із довідкою ПФ, складає 1038,78 грн., що значно більше розміру мінімальної пенсії чи прожиткового мінімуму, встановленого у державі на одну особу. Також позивач має статус "дитини війни", що надає йому право на отримання державної допомоги.
Крім того, ОСОБА_2 знаходиться в трудових відносинах з Управлінням капітального будівництва КРО інвалідних організацій товариства організацій інвалідів України, і питання невиплати йому заробітної плати не має значення для вирішення наявного спору, оскільки це вже є трудовим спором робітника з працедавцем.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не являється особою, яка потребує сторонньої допомоги, має достатній доход, будучі інвалідом, продовжує свою трудову діяльність навіть без отримання заробітної плати, що може свідчити лише про відсутність в нього виключної потреби в отриманні додаткового доходу.
У зв’язку із цим, вимоги позивача щодо зміни розміру аліментів, які стягуються на його користь з відповідача не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Збільшення доходу відповідача не являється прямою підставою для збільшення розміру аліментів, які з неї стягуються, - з урахуванням відсутності необхідності в такому утриманні забезпеченого позивача. Крім того, наявність у відповідача на утриманні ще двох осіб обумовлюють її намагання в збільшенні свого доходу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з позивача на користь держави підлягає стягненню 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді. Від сплати судового збору позивач звільнений за законом, як інвалід ІІ групи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 172, 192, 202-206 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Київському районному суді м. Сімферополя.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: