АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 - 237/2010 р. Головуючий у суді 1-ї інст.:
Категорія : ст. 348 Чебанова-Губарева Н.В.
МК України Головуючий апеляційного суду:
Ржепецький О.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1. травня 2010 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
при секретарі: Красюк А.М.
за участю прокурора: Куліша Д.І.
представника митниці: Квасниці Ю.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_5 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року, якою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Монза, Італія, що мешкає у м. Череа (Верона),
- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 348 МК України. У зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрито. Конфісковано у дохід держави предмет порушення митних правил – пересувний верстат для подріблення деревини «Сhipper Magnum Force», 2008 року виробництва, країна виробник США, модель СВІ 8400, серійний номер № 8400HZC32A0300.
Згідно постанови суду, 28 лютого 2009 року ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» з метою проведення тимчасових експериментальних випробувань обладнання у Миколаївському морському торгівельному порту відповідно до договору лізингу № 0112-08 від 01.12.2008 року та згідно ВМД № 504000007/9/000438 від 28.02.2009 року у митному режимі «тимчасового ввезення» оформлений товар - пересувний верстат для подріблення деревини «Сhipper Magnum Force», 2008 року виробництва, країна виробник США, модель СВІ 8400, серійний номер № 8400HZC32A0300, вартістю 3 080 000 гривень. Згідно зобов’язання, яке директор ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» ОСОБА_5 надав Миколаївській митниці за вих. номером № 37/- 9- я від 26.01.2009 року він в строк до 25.01.2010 року здійснить зворотне вивезення вищезазначеного товару, або заявить про зміну митного режиму. Між тим, станом на 10.03.2010 року товар за межі України не вивезений, у інший митний режим не заявлений і знаходиться на території ММТП, у виробничому процесі не використовується.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, конфіскований предмет порушення митних правил - транспортний засіб - пересувний верстат для подріблення деревини «Сhipper Magnum Force», 2008 року виробництва, країна виробник США, модель СВІ 8400, серійний номер № 8400HZC32A0300 повернути. Вважає, що судом було застосовано невиправдано жорстке стягнення, а також резолютивна частина постанови містить взаємовиключні положення. Стверджує, що судом при вирішенні питання про накладення стягнення порушені вимоги ст. 33 КУпАП, оскільки судом взагалі не були предметом розгляду характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини та обставини, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність. Вказує, що санкція ст. 348 МК України передбачає застосування штрафу та конфіскації, як альтернативного виду стягнення. Однак, суд відкинув можливість застосування штрафу у зв’язку із закінченням строку накладення штрафу. Такий підхід, не є правовим та не узгоджується із приписами ст. 33 КУпАП. Під час розгляду справи не взято до уваги те, що правопорушник раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, хоча неодноразово ввозив на територію України різноманітне обладнання і кожного разу дотримувався митного режиму, що свідчить про його добросовісну поведінку та несхильність до вчинення правопорушень. Крім того, вказує на те, що він самостійно заявив митному органу про пропуск строків, звернувшись до нього із завою та не приховував об’єкт правопорушення від митного контролю, що відповідно до вимог ст. 34 КУпАП могло бути визнано судом обставиною, яка пом’якшує відповідальність . Звертає увагу на те, що заява про пропущення строків була подана ним до митного органу 02 березня, а 10 березня 2010 року був складений протокол. Тобто, приводом для порушення справи про порушення митних правил стало безпосереднє звернення порушника до митного органу. Посилається на ще одну пом’якшуючу обставину – вчинення правопорушення з необережності, оскільки ОСОБА_5 в день спливу строку перебував у м. Києві та не зміг проконтролювати виконання зобов’язання, однак після повернення до м. Миколаєва одразу звернувся до митного органу. Також зазначає, що порушник визнає себе винним у скоєному порушенні та зобов’язується в подальшому в подальшому не допускати порушення митних правил – тобто має місце щире каяття, що є також пом’якшуючою обставиною. Наявність декількох пом’якшуючих обставин, а також відсутність обтяжуючих обставин не пов’язується з висновком суду про необхідність застосування конфіскації в даному випадку, оскільки ступінь тяжкості скоєного не відповідає обраному виду стягнення за вчинений з необережності проступок. Крім того, вказує на те, що зміст постанови є невірним і з процесуальної точки зору. Резолютивна частина постанови містить два положення - про застосування адміністративного стягнення та про закриття справи, що свідчить про те, що судом були порушенні вимоги ст.284 КУпАП.
Заслухавши представника митниці та прокурора, які вважали рішення суду обгрунтованим, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважаю що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 357 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного Кодексу, а в частині що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) про закриття справи. У ч. 1 ст. 391 МК України також зазначено, що суд виносить одну із перелічених у вказаній правовій нормі постанов.
Однак, як видно з постанови, суд, в порушення зазначених вимог, в постанові прийняв рішення як про накладення адміністративного стягнення так і про закриття справи у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного.
Крім того, суддя в порушення вимог ст. 252 КУпАП прийняв рішення, яке не ґрунтувалося на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 348 Митного Кодексу України судом накладається стягнення у виді штрафу або конфіскації товарів, невивезених за митний кордон України, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення.
Суд же не обґрунтовуючи висновок про необхідність застосування конфіскації предмету порушення митних правил, послався лише на те, що адміністративне стягнення у виді штрафу не може бути застосовано. Але згідно ст. 322 МК України, конфіскація товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, є найбільш суровим видом адміністративного стягнення.
При вирішенні ж питання про накладення стягнення, судом не були дотримані вимоги, передбачені ст. 33, 34 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, 28.02.2009 року ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» з метою проведення тимчасових експериментальних випробувань обладнання у Миколаївському морському торгівельному порту відповідно до договору лізингу від 01.12.2008 року № 0112-08 у митному режимі «тимчасово ввезення» оформлений товар – пересувний верстат для подрібнення деревини «Сhipper Magnum Force», 2008 року виробництва, країна виробник США, модель СВІ 8400, серійний номер № 8400HZC32A0300, вартістю 3 080 000 гривень, при цьому директором вищевказаного підприємства ОСОБА_5 до Миколаївської Митниці надане зобов’язання від 26.01.2009 року вих. № 37/-9-я до 25.01.2010 року здійснити зворотне вивезення вищевказаного предмету, або заявити про зміну митного режиму. Крім того, ОСОБА_5 був попереджений про відповідальність за невиконання вказаних вимог, згідно Митного кодексу України.
З матеріалів справи видно, що 02.03.2010 року Директор ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» ОСОБА_5 звернувся до начальника Миколаївської митниці із заявою про подовження митного режиму тимчасового ввозу вищевказаного товару.
Як видно з акту № 438\ 1, ст. інспектором ВМО №7 Осипенко В.М. було проведено огляд пересувного верстату з метою дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення лише 05.03.2010 року та зареєстровано у Миколаївській митниці 10.03.2010 року і 10.03.2010 року уповноваженою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил.
Таким чином, акт № 438\1, який згідно ст. 360 МК України є приводом і підставою для порушення справи про порушення митних правил складено лише після подачі заяви особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Сам ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, пояснював, що вчинив дане правопорушення з необережності, оскільки він знаходився за межами м. Миколаєва і не мав належної змоги проконтролювати виконання вимог зобов’язання, яке він надав Миколаївській митниці.
Вказаним обставинам суд не дав належної оцінки.
При апеляційному розгляді справи встановлено ряд пом’якшуючих обставин, а саме: ОСОБА_5 вчинено адміністративне правопорушення вперше, він самостійно звернувся до митного органу та не приховував об’єкт від митного контролю, вчинив правопорушення з необережності та щиро кається у скоєному. З матеріалів справи не вбачається, що не вивезення предмета порушення митних правил потягло шкідливі наслідки.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Таким чином, накладення стягнення у виді конфіскації безпосереднього предмета порушення митних правил, вартістю 3080000 гривень є явно невідповідним характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступені його вини, обставинам, що пом’якшують відповідальність.
В діях директора ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» ОСОБА_5 вбачається ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 348 МК України, але приведені обставини свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а тому суд вважає можливим застосувати вимоги ст. 22 КУпАП, та звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вилучений предмет порушення митних правил – пересувний верстат для подріблення деревини Chipper ’’ Magnum Force ’’, 2008 року виробництва, модель СВІ 8400, серійний № 8400HZC32A0300, підлягає поверненню ОСОБА_5.
Враховуючи все вищевикладене, постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу директора ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 348 МК України, закриття провадження по справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення та конфіскацію у дохід держави предмету порушення митних правил – пересувного верстату для подріблення деревини «Сhipper Magnum Force», 2008 року виробництва, країни виробника США, моделі СВІ 8400, серійного номеру № 8400HZC32A0300. – скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 348 МК України на підставі ст. ст.22, 284 КУпАП та оголосити йому усне зауваження.
Пересувний верстат для подріблення деревини Chipper ’’ Magnum Force ’’, 2008 року виробництва, модель СВІ 8400, серійний № 8400HZC32A0300, вартістю 3080000 гривень, повернути ОСОБА_5
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий