Судове рішення #11699116

     АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33 – 231/2010 року                            Головуючий суду першої

Категорія: ст.130  ч.1 КУпАП                            інстанції Захарченко Д.В.

                                                                              Головуючий апеляційного суду

                                                                              Ржепецький О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

     21 травня 2010 року Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого судді                                    Ржепецького О.П.

При секретарі                                             Красюк А.М.

Особи , яка притягнута до

адміністративної відповідальності          ОСОБА_3

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2010 року, якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та cт. 122-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік та позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці відповідно. На підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Згідно постанови суду, 08.03.2010 року о 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Сітроен» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння та не виконав вимоги співробітника міліції про зупинку транспортного засобу. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, в установленому законом  порядку, відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва змінити, призначивши йому альтернативний вид стягнення. Стверджує, що постанова суду винесена з процесуальними порушеннями та з порушенням його права на захист. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення складався працівниками ДАІ на сфальсифікованих підставах та поясненнях свідків. Посилається на, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у зв’язку з тим, що поспішав забрати з лікарні хвору мати. Крім того, стверджує, що судом було порушено його права, оскільки судову повістку він отримав за день до слухання справи, а тому не зміг зібрати відповідні довідки, які характеризують його особу та довідки з роботи.  Також посилається на те, що автомобіль потрібний для роботи та потреб сім’ї.

            Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та ст.. 122-2 КУпАП, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, вина ОСОБА_3 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення ВЕ 146116 та ВЕ 146115, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння № 1488 від 08.03.2010 року в якому є запис лікаря – нарколога Ялової Р.Д. про те, що ОСОБА_3 від підпису висновку та проходження медичного огляду у повному обсязі відмовився.

Твердження ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції порушено його права у зв’язку  із несвоєчасним повідомленням про розгляд справи, а тому він не зміг зібрати відповідні довідки та характеристики, які характеризують його особу - не заслуговують на увагу. Як видно з протоколів про адміністративне правопорушення, працівниками ДАІ під розпис був повідомлений про розгляд справи у суді. Також з протоколу судового засідання вбачається, що суд оголошував перерву у слуханні справи у зв’язку з чим ОСОБА_3 мав можливість зібрати данні, які його характеризують.

Крім того, доводи ОСОБА_3 про те, що він вживав пиво за багато годин до того як сів за кермо, тому він не перебував у стані сп’яніння -  не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил Дорожнього Руху України і тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Надання документів та посилання апелянта на те, що його транспортний засіб знаходиться у кредиті, у зв’язку з чим йому доводиться працювати на ньому, щоб сплачувати кредит, не є достатньою підставою для зміни постанови суду.

При призначенні адміністративного стягнення судом правильно враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини справи. Суд вірно прийшов до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення саме у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки ОСОБА_3, вчинив грубі порушення правил дорожнього руху.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП – без мін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація