У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц – 11270/2010                                                Головуючий у 1-й інстанції – Лисенко В.О. Категорія – 24                                                                        Доповідач – Прозорова М.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

19 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                головуючого - Можелянської З.М.

              суддів - Прозорової М.Л.,  Ремеза В.А.

              при секретарі –  Панченко Д.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою  

                                        ОСОБА_1      

на рішення  Амур-Нижньодніпровського районний суду  м. Дніпропетровська від 9 липня 2010 року по справі за  позовом   Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості з квартирної плати,-    

                                                            ВСТАНОВИЛА:

Виходячи з конкретних  обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

 Апеляційну скаргу          ОСОБА_1          – відхилити.

            Рішення           Амур-Нижньодніпровського районний суду  м. Дніпропетровська від 9 липня 2010 року -  залишити без змін.

           Ухвала  набирає законної  сили з моменту  її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двадцяті днів з цього часу.

            Судді :

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц – 11270/2010                                                Головуючий у 1-й інстанції – Лисенко В.О. Категорія – 24                                                                        Доповідач – Прозорова М.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                головуючого - Можелянської З.М.

              суддів - Прозорової М.Л.,  Ремеза В.А.

              при секретарі –  Панченко Д.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою  

                                        ОСОБА_1      

на рішення  Амур-Нижньодніпровського районний суду  м. Дніпропетровська від 9 липня 2010 року по справі за  позовом   Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості з квартирної плати,-    

                                                          ВСТАНОВИЛА:

         ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати  рішення  Амур-Нижньодніпровського районний суду  м. Дніпропетровська від 9 липня 2010 року    та постановити  нове рішення про    відмову у задоволення  позовних вимог /а.с. 53-56/.

         Зазначеним   рішенням   задоволені частково позовні вимоги  Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості з квартирної плати.

           Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 43 заборгованість з квартирної плати в розмірі 813  грн. 49 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., відмовив в задоволені позову в іншій частині.

    Також суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51  грн. /а.с.43/.

           Як на підстави апеляційній скарги    ОСОБА_1    посилається на те, що  судом порушені норми матеріального та процесуального права    /а.с.53-56/    

           Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційній скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.    

           Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про те,  що відповідачка зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_14 по Донецькому шосе  в м. Дніпропетровську.

        Будинок № 114 знаходиться на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №43, яке здійснює утримання будинку та прибудинкової території, надає мешканцям будинку комунальні  та інші послуги згідно з тарифами та розцінками, затвердженими в установленому порядку.

        31.12.1996 року між ПРЖЕП АНД району, який був колишнім балансоутримувачем будинку, та відповідачкою укладався договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, проте з, позивачем по справі такий договір не укладався.

Пунктом 1. ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року передбачено, що споживач,   зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

В суді ОСОБА_1  пояснила, що вона не зверталася до позивача з пропозицією укласти договір про надання житлово-комунальних послуг відповідно до зазначеної норми закону.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1  повинна сплачувати квартирну плату відповідно до ст.ст. 10, 66. 67, 68 ЖК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  за період з 2002 року по 2008 рік включно щомісячну оплату за користування житлом вносила нерегулярно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість по квартирній платі в розмірі 2185 гривень 56 копійок /а.с.5/.

Але  з позовом про стягнення заборгованості Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 43 звернулося лише 30 листопада 2009 року /а.с. 3/

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме:   ст.ст. 71, 75 ЦК України в редакції 1963 року,  суд  правомірно застосував позовну давність до вимог позивача за період з 2002 року по 01 січня 2004 року та. відповідно до  вимог ст. 257 ЦК України, - до позовних вимог за період з 01 січня 2004 року по 29 листопада 2006 року включно і стягнув з відповідача на користь позивача  заборгованість  по квартирній платі  в розмірі 813 гривень 49 копійок.

  Доводи    ОСОБА_1, приведені в апеляційній скарзі    є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З’ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

    Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.  

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

 Апеляційну скаргу          ОСОБА_1          – відхилити.

            Рішення           Амур-Нижньодніпровського районний суду  м. Дніпропетровська від 9 липня 2010 року -  залишити без змін.

           Ухвала  набирає законної  сили з моменту  її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двадцяті днів з цього часу.

  Судді :