УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-10721/2010                                                                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Уваров О.М.

Категорія –57                                                                                                                Доповідач – Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 жовтня  2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого                                    судді  –  Петренко І.О.

    суддів                                                          –   Болту нової Л.М., Романюк М.М.

    при секретарі                                              –  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2010 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону вчинення певних дій, захист порушених прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2010 року ОСОБА_1. було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам вести  комерційну , чи будь- яку іншу діяльність в незаконно збудованій споруді по вул. Калиновій,52-54 у м. Дніпропетровську , яка є небезпечною для членів родини позивача і відвідувачів незаконно збудованого закладу, до остаточного вирішення питання в судовому порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.  просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхили , ухвалу суду залишити без змін  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи  позивач  в серпні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить постановити рішення  , яким забов”язати останню демонтувати  незаконно зведену споруду , яка представляє загрозу життю членам родини позивача (т.1 ар. сп.2-6). В обґрунтування своїх вимог він вказує на те , що  з другої половини 2008 року на земельній ділянці  по вул.. Калиновій АДРЕСА_1  , розташованій поряд з земельною ділянкою , що належить позивачу  на праві власності були розпочаті  будівельні роботи. Спочатку  було демонтовано  одноповерховий  житловий будинок № АДРЕСА_1 , а на звільненій земельній ділянці почались роботи по риттю котловану прямо під стінами  вже існуючих споруд і будинків , розташованих  на суміжних  земельних ділянках.

З відповіді  прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від  11 березня 2009 року позивачу стало відомо , що вище вказане будівництво  ведеться без  наявності необхідних документів , за що відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності.

На час звернення позивача до суду  незаконне будівництво було завершено і на земельній ділянці АДРЕСА_1  стоїть  двоповерхова  споруда супермаркету мережі АТБ , який почав працювати 26 серпня 2009 року  , однак , який   немає  передбачених ДБН В .2.2-9-99 „Громадські будинки та споруди „ евакуаційних виходів , а експлуатація його призводить до незручностей та збитків позивача і його родини.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали ( т.2 ар. сп.287) суд , відмовляючи в задоволенні  клопотання про забезпечення позову виходив з того , що  відповідно до положень ст..ст. 151,152 ЦПК України суд , розглядаючи заяву про забезпечення позову  має з урахуванням  доказів , наданих позивачем , на підтвердження своїх  вимог , пересвідчитися , зокрема , в тому , що  існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду , а також  оцінювати відповідність  виду забезпечення позову , який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Колегія суддів вважає , що  судом першої інстанції підставно , з урахуванням роз”яснень , що містяться  в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України  „ Про  практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді  заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року  відмовлено в задоволенні  клопотання позивача , оскільки заявлені вимоги пов”язані з втручанням  в діяльність господарюючого суб”єкта.

Відповідно до положень ст..ст. 7,8.14 закону України „ Про основи містобудування” державне регулювання у сфері містобудування здійснюється , в тому числі, органами  місцевого самоврядування , яке полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування , державних стандартів і норм , регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів.

Окрім того , у відповідності до ст.. 301 закону „ Про планування і забудову територій”, ст.. 18 закону „ Про основи містобудування” будівництво  об”єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад , а закінчені будівництвом об”єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України .

Однак, вище зазначені  компетентні органи до участі в справі не залучені  і їх думка з заявленого клопотання не  вивчалась.

Виходячи з вище вказаного , керуючись ст..ст. 30,307,312,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – відхилити.

Ухвалу  Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від  6 липня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення  та оскарженню не підлягає.

Судді