Справа №  11 - 436 2010 року.

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України.

Головуючий у першій інстанції: Олексієв А.П.

Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е  Н  Е  М   У  К  Р  А  Ї  Н  И

 20 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Ржепецького О.П.

Суддів: Маркової Т.О., Олещук Т.Л.

За участю

Прокурора: Данчука В.М..

Захисника: ОСОБА_3

Засудженого: ОСОБА_4

Потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2010 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Орджонікідзе Ташкентської області, раніше не судимий,

Засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі, строком на один рік, без позбавлення права на управління транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України засуджений ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на один рік. Згідно ст.. 76 КК України на нього покладені обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання та роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3191, 03 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 2185,96 гривень на користь держави у відшкодування затрат на лікування потерпілого.

ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що він 1 лютого 2010 року, біля 18 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ – 2101, державний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Красних Майовщиків в м. Миколаєві. Порушивши вимоги п. п. 2.3 ’’ б ’’,  12.3 Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 чим завдав йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати та повернути справу на додаткове розслідування. На його думку, вирок постановлено з суттєвим порушенням норм кримінально – процесуального законодавства, не враховано права потерпілого, не досліджені докази щодо цивільного позову. Вважає, що дії засудженого слід було кваліфікувати за законом про більш тяжкий злочин та стягнути моральну шкоду в сумі 30000 гривень. Посилається і на призначення занадто м’якого покарання.

  Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляції, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які просили вирок суду залишити без зміни, думку прокурора про необхідність скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно з протоколу судового засідання, суд у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися та допитав підсудного, потерпілого і дослідив дані, які характеризують підсудного.    Наслідки такого дослідження судом були роз’ясненні. Учасники судового розгляду справи, в тому числі і потерпілий, погодилися з таким порядком дослідження доказів.

Таким чином, потерпілий позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку. А тому колегія суддів не розглядає доводи апеляції щодо кваліфікації дій засудженого.

При призначенні покарання суд врахував обтяжуючу його обставину, а саме: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Але судом було враховано і те, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, розкаявся.

Вказане свідчить про те, що покарання засудженому призначено необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав до задоволення апеляції в цій частині не має.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов на суму 70000 гривень, в тому числі 30000 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпілий позов підтримував у повному обсязі, а засуджений визнавав його частково в межах підтверджених затрат на лікування.

Вирішуючи питання про обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та встановлюючи порядок їх дослідження згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при оспорюванні розміру цивільного позову підсудним, не обговорював питання дослідження доказів щодо розміру цивільного позову і такі докази не досліджував. Не зважаючи на це, прийняв рішення про часткове задоволення позову у розмірі 3191,03 гривень.

Вказане свідчить про суттєве порушення судом вимог ст. ст. 64, 299 КПК України, а тому вирок у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5 підлягає скасуванню з направленням його на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково. Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2010 року, у відношенні ОСОБА_4, скасувати у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

В решті вказаний вирок щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Головуючий:                                           Судді: