Судове рішення #1169580
15/32

      

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        15.02.2007                                                                                               Справа № 15/32

За позовом          Закритого акціонерного товариства “Полтавська Пересувна Механізована колона № 64”, м. Полтава.

До           1. Будівельна корпорація “УкрАзіаБуд”, м. Київ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтаваторг-ЦБ”, м. Полтава.

Про           стягнення 168869,32 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:          Дігтярь Л.А., представник за дов. від 22.11.2006 року, № 705;

Від відповідача:          1. не з’явився;

                              2. не з’явився.

          Розглядається позовна заява про стягнення з відповідачів солідарно 155000 грн. заборгованості за простими векселями №3217676138, №3217676137 та 13869,32 грн. відсотків на суму векселів.

          Заявою від 05.02.2007р., копії якої направлені позивачем відповідачам рекомендованими листами з описами вкладення (поштові квитанції та описи в матеріалах справи), позивач збільшив позовні вимоги до першого відповідача (будівельної корпорації «УкрАзіаБуд», м. Київ), просить стягнути з нього заборгованість за векселями №3217676138, №3217676137 на суму 155000 грн. в повному обсязі, а також просить стягнути з нього відсотки на суму векселів в розмірі 16973,56 грн., збільшивши свої позовні вимоги в частині стягнення відсотків шляхом їх обрахування по 05.02.2007р.

          Оскільки до заяви позивачем додані докази сплати державного мита за збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення відсотків, зазначена заява приймається судом до розгляду відповідно до ст.ст. 22, 46 ГПК України.

          Цією ж заявою позивач відмовився від позовних вимог до другого співвідповідача (ТОВ «Полтаваторг –ЦБ», м. Полтава) з посиланням на те, що другим відповідачем була знята з себе відповідальність за акцепт та платіж шляхом напису на індосаменті застереження «без обороту на мене».

          Оскільки ст. 15 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі (далі –Уніфікований Закон) передбачає можливість включення в індосамент застереження «без обороту на мене», що має своїм наслідком звільнення індосанта від відповідальності за платіж по векселю (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2006р. по справі №05/179-05), здійснена позивачем відмова від позовних вимог до другого відповідача не суперечить законодавству, не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, а тому приймається судом відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України.

          Процесуальні наслідки відмови від позову були роз’яснені представнику позивача до прийняття відмови від позову.

          Перший відповідач відзив на позов не надав, його представник в жодне із трьох судових засідань не з’явився, не повідомивши жодного разу суд про причини неявки, хоч перший відповідач повідомлявся судом належним чином про час та місце судового засідання (поштові повідомлення в матеріалах справи). Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, встановив:

Позивач є держателем простих векселів №3217676138 на суму 25000 грн., №3217676137 на суму 130000 грн., виданих першим відповідачем 16.11.2001 року другому відповідачу – ТОВ «Полтаваторг –ЦБ»зі строком платежу 16.11.2005р.

Оригінали зазначених векселів були надані позивачем в судовому засіданні, оглянуті судом та повернуті позивачу згідно його заяви (в матеріалах справи) на підставі ст. 40 ГПК України.

Згідно зі ст. 16 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до ст. 13 Уніфікованого Закону, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Векселі, на яких ґрунтуються вимоги позивача, мають бланковий індосамент, підпис індосанта (ТОВ Полтаваторг-ЦБ», м. Полтава) написаний на звороті векселів, тобто, індосамент відповідає вимогам абз. 2 ст. 13 Уніфікованого Закону.

Відповідно до ст. 14 Уніфікованого Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

Таким чином, векселедержатель (позивач) обґрунтував своє право на вексель згідно з порядком, зазначеним у абз. 1 ст. 16 Уніфікованого Закону.

Як встановлено ст. 77 Уніфікованого Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення, зокрема, щодо: індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); позовної давності (статті 70 і 71).

22. 02.2006 року позивачем була направлена першому відповідачу вимога про оплату простих векселів №3217676138, №3217676137, яка була отримана першим відповідачем 24.02.2006 року (копія поштового повідомлення в матеріалах справи), але сплата заборгованості за векселями здійснена не була.

Статтею 53 Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі»встановлено, що в разі закінчення строку, встановленого для пред’явлення переказного векселя строком по пред’явленню, векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, проти векселедавця і проти інших зобов’язаних осіб, за виключенням акцептанта або векселедавця за простим векселем.

Статтями 70 та 78 Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі»передбачено, що векселедавець по простому векселю зобов’язаний також, як акцептант по переказному векселю, а позовні вимоги, які витікають із переказного векселя проти акцептанта, погашаються по закінченню трьох років з дня строку платежу.

Вищенаведені норми Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі»свідчать про те, що цей закон не ставить в залежність обґрунтованість позову про стягнення суми заборгованості за переказними (простими) векселями лише пред’явленням векселя до платежу в межах річного строку.

Таким чином, позов за векселем до акцептанта переказного векселя чи векселедавця простого векселя може бути заявлений на протязі трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя.

Згідно п. 5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.01р. № 2 374-111 застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатку ІІ до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон «Про переказні та прості векселі», діють в Україні таким чином: відсотки, про які йдеться у пункті 2 ст. 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого Закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Оскільки після подання позову першим відповідачем заборгованість за векселями не сплачена, позивачем правомірно збільшено розмір позовних вимог, та нараховано проценти виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України за період з 17.11.2005 року по 05.02.2007 року в розмірі 14235,89 грн. по векселю №3217676137, та в розмірі 2737,67 грн. по векселю №3217676138, згідно з наданим розрахунком, а всього на суму 16973,56 грн.

За таких обставин, позовні вимоги до першого відповідача є обґрунтованими, вони не заперечуються відповідачем і підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині позовних вимог до другого відповідача провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України в зв’язку з прийняттям судом відмови від позову в цій частині.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з першого відповідача

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 4), 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В частині вимог до першого відповідача позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Будівельної корпорації “УкрАзіаБуд”, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23 б, ЗКПО 20078582 на користь Закритого акціонерного товариства “Полтавська Пересувна Механізована колона № 64”, м. Полтава, вул. Пушкіна, 53, р/р 26009000113001 в АТ «Індекс-банк», м. Полтави, МФО 331661, код 01351285 –155000 грн. заборгованості за простими векселями №3217676138, №3217676137 та 16973 грн. 56 коп. відсотків на суму векселів; 1719 грн., 74 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині вимог до другого відповідача провадження по справі припинити

4.          Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя                                                                      І.І. Пушко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація