Справа № 22-ц-27014/2010 рік.                                            Головуючий 1-ї інст. : - Шестак О.І.

Категорія: право власності.                                                       Суддя-доповідач:  -  Кокоша В.В.

                                                    У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          27 жовтня   2010 року.    Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                        головуючого - судді: - Бобровського В.В.,

                        суддів: - Шевченко Н.Ф.,  Кокоші В.В.,

                        при секретарі  - Каплоух Н.Б.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - про виділ у натурі частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності,

         за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7,  ОСОБА_5, Дзержинського районного відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області, Шостої Харківської державної нотаріальної контори, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» - про визнання недійсним акту прийому-передачі, визнання недійсним свідоцтва про право власності, анулювання правової реєстрації,  

                                                              в с т а н о в и л а:

          У лютому 2007 року ОСОБА_8 звернувся в суд із вказаним позовом, який уточнив у березні 2009 року.

           В обґрунтування свої вимог зазначав, що згідно свідоцтва про придбання  нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 26 жовтня 2004 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою, він є власником 1/2 частини АДРЕСА_1.

          Власником іншої 1/2 частини вказаної квартири є ОСОБА_6

           З приводу користування квартирою між ними виникають конфлікти, що змусило його звернутися з позовом в суд.

           Посилаючись на вказані обставини та ст. 364 ЦК України, ОСОБА_8 в уточнених позовних вимогах просив суд виділити йому у натурі на 1/2 частину АДРЕСА_1 житлову кімнату площею 10,6 кв. м.

          Кухню, вбиральню, коридор, зазначеної квартири, залишивши у їх спільному з відповідачкою користуванні.

          Стягнути з ОСОБА_6 на його користь за виділену йому у натурі житлову кімнату  пл. 10,6 кв. м., яка за площею є меншою чим це припадає на його ідеальну долю, компенсацію у сумі 54 420 грн. 53 коп.,  витрати по оплаті висновку судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1517 грн. 60 коп., витрати по оплаті судового збору у сумі 538 грн. 40 коп., а всього 56 476 грн. 53 коп.

          Відповідачка ОСОБА_6 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

          У березні 2007 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7,  ОСОБА_5, Дзержинського районного відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області, Шостої Харківської державної нотаріальної контори, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним акту прийому-передачі квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири, анулювання правової реєстрації, який уточнила в особі свого представника у травні 2009 року.

          В обґрунтування свого позову зазначала, що 19 липня 2004 року державною виконавчою службою Дзержинського району м. Харкова складено акт прийому-передачі 1/2 частини АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5, а 26 жовтня 2004 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою на його ім’я видано свідоцтво про придбання ним вказаної частини квартири з публічних торгів, що не відбулися.

          Відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, проведення публічних торгів, складення акту прийому - передачі частини житлової квартири ОСОБА_5, проведені Дзержинським районним відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області з порушення вимог Закону України  «Про виконавче провадження» та є не чинними.

          Крім того, державний виконавець, кредитор ОСОБА_5, в порушення вимог ст. 366 ЦК України не зверталися до суду з позовом про виділ у натурі частки ОСОБА_7 із спільного майна подружжя для звернення стягнення на неї, чим порушили її права як співвласника квартири.

          Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просила суд визнати недійсним акт прийому-передачі  1/2 частини АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5, складений 19 липня 2004 року державною виконавчою службою Дзержинського району м. Харкова; визнати недійсним свідоцтво про придбання 1/2  частини АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5 з публічних торгів, що не відбулися, видане Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 26 жовтня 2004 року та зареєстроване в реєстрі за №2-1885; зобов’язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати правову реєстрацію прав власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5

         Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено, позовні вимоги  ОСОБА_6 задоволено.

          Визнано недійсним акт прийому-передачі  від  19 липня 2004 року 1/2 частки АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5, виданого державною виконавчою службою Дзержинського району м. Харкова.

         Визнано недійсним свідоцтво про придбання частини квартири з публічних торгів, що не відбулися, посвідчене 26 жовтня 2004 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 2-1885 на 1/2 частку АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5

          Зобов’язано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати  реєстрацію права власності на 1/2 частку АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5, здійснену на підставі свідоцтва про право власності від 26 жовтня 2004 року, посвідченого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою  м. Харкова реєстровий №3-6126.

           В судовому засіданні апеляційної інстанції  ОСОБА_5  подано заяву про відмову від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

        Згідно ч. 4 ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право  протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні.  

         Повторне оскарження цього рішення, ухвали із тих самих підстав не допускається.

         Наслідки відмови від апеляційної скарги та закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження, передбачені ч. 4 ст. 300 ЦПК України, роз’яснені ОСОБА_5 судовою колегією  у судовому засіданні.

         З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне прийняти відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та закрити у зв’язку з цим апеляційне провадження.

        Керуючись  ч. 4 ст. 300  ЦПК України, судова колегія,

                                                      у х в а л и л а:

Прийняти відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на рішення  Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2010 року.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення  Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 липня 2010 року - закрити.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий :

 Судді: