Справа № 22-8758/2010               Головуючий у 1-й інстанції: Макарова Ю.І.

Категорія: 21                                 Доповідач: Белінська І.М.

                                           УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

                    13 жовтня 2010 року             Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                    Белінської І.М. – головуючої,

                    Гайсюка О.В.,

                    Чорнобривець О.С.,

при секретареві – Зінов”євій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_5 про визнання договору дарування 1/3 частини квартири недійсним та про визнання права власності на цю частину,

                                       ВСТАНОВИЛА:

                     У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 із зазначеним позовом.

                      Посилалась на те, що за договором дарування від 8.04.2002 року вона подарувала відповідачу, її сину, 1/3 частину належної їй на праві спільної (з відповідачем та  її чоловіком) власності квартири АДРЕСА_1 для спрощення процедури продажу цієї квартири сином. Зазначала, що через проблеми із здоров”ям, зокрема через поганий зір, вона та її чоловік погодились на пропозицію відповідача продати квартиру у м.Світловодську, купити житло у м.Києві та переїхати жити ближче до сина, який доглядав би їх. Проте, відповідач не виконав своєї обіцянки, з квітня 2009 року не спілкується з нею взагалі. Чоловік, який також подарував відповідачу належну йому частку у цій же квартирі, помер у 2005 році.

                      Просила визнати недійсним договір дарування відповідачу належної їй частини квартири  з підстав, передбачених ч.1ст.230 та ч.1ст.233 ЦК України та зобов”язати відповідача відшкодувати завдану їй майнову та моральну шкоду шляхом визнання за нею права власності на цю частину квартири.

                      Заочним  рішенням Світловодського міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року ОСОБА_4 в позові відмовлено.

                        В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду через недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

                         Заслухавши доповідь суддді, дослідивши долучені до матеріалів справи докази та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

                         Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачкою обставин щодо наявності факту укладання спірної угоди внаслідок помилки, що має істотне значення та про пропуск нею позовної давності.

                          Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та цивільного процесуального права. Суд обгрунтовано виходив з того, що помилка сторони договору щодо мотивів укладеної угоди не є тією обставиною, яка відповідно до ст.56 ЦК (1963 року), що була чинною на час укладання договору дарування, може бути підставою для визнання договору недійсним як такого, що був укладений внаслідок помилки.

                           Суд правильно застосував норми ЦК 1963 року, які були чинними на час укладання договору дарування, правильно визначив характер спірних правовідносин.

                          Доводи апеляційної скарги позивачки про неналежну оцінку показів свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є необгрунтованими, оскільки покази цих свідків лише підтверджують той факт, що позивачка помилялась стосовно мотивів угоди, про що їм відомо з її слів, а не щодо обставин угоди, які  мають істотне значення.

                          Суд дійшов правильного висновку, про недоведеність обставин щодо недійсності укладеного договору і з підстав, передбачених ст..57 ЦК (1963 року), а саме - внаслідок обману з боку відповідача або з підстав вимушеного укладання угоди на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

                          Оскільки суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову не лише з підстав пропуску позивачкою строку позовної давності ( що саме по собі не відповідає правилам  ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України (2003 року), а і по суті позовних вимог, про що свідчить зміст  мотивувальної частини рішення, доводи скарги щодо порушення судом наведених норм матеріального права не є підставою для скасування рішення з огляду на норму ч.2ст.308 ЦПК України.

                            З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги  і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

                            Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                                  УХВАЛИЛА:

                            Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року – залишити без змін.

                            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: