Справа №22-6179/2010                      Головуючий у 1-й інстанції: Льон С.М.

Категорія: 25                                       Доповідач: Белінська І.М.

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                             ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

                26 жовтня 2010 року              Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                 Белінської І.М. – головуючої,

                 Гайсюка О.В.,

                 Чорнобривець О.С.,

при секретареві – Зінов”євій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26 травня 2010 року в цивільній справі за її позовом до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” про стягнення страхової виплати,

                                       ВСТАНОВИЛА:

                  У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТДВ “Страхова компанія “Провіта” про стягнення  страхової виплати в сумі 8 675 грн.07коп., неустойки та  збитків за прострочення грошового зобов”язання.

                  Зазначала, що відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті страхової виплати у повному розмірі за страховим випадком, що стався 6 вересня 2008 року, коли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відбулося пошкодження належного їй автомобіля SUBARU Impreza ( реєстр.№ НОМЕР_1), сплативши їй 23.12.2008 року лише 4492грн.01коп. страхової виплати, у той час як вартість відновлювального ремонту становить 13 167грн.08коп.

                  Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26 травня 2010 року ОСОБА_4 в задоволенні позову відмовлено.

                  В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати це рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовільнити її позов про стягнення недоплаченої страхової виплати.

                  Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, допитавши в якості спеціаліста оцінювача ОСОБА_5, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

                  Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про недоведеність позовачкою обставин, на які вона посилалась як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, а саме того, що під час ДТП, яка сталася 6.09.2008 року була пошкоджена та потребувала заміни в цілому ліва передня фара автомобіля.

                     Проте з таким рішенням не можна погодитись, оскільки судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, дана неналежна оцінка звіту про експертну оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого в ході ДТП, неправильно застосовані норми матеріального права.

                      Відповідно до ч.1,3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

                       Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об”єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв”язок доказів у їх сукупності ( ст.212 ЦПК України).

                        Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка надала звіт про експертну оцінку автомобіля, у тому числі про вартість відновлювального ремонту з урахуванням  фізичного зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни (а.с.79-88). Серед іншого, що сторонами  не оспорюється, у звіті зазначено про необхідність заміни лівої передньої фари, вартістю 8508грн.55коп. (а.с.85).  Оскільки відповідач заперечував необхідність заміни фари, то саме він повинен був надати докази, які б доводили його заперечення.

                       Посилання представника відповідача на невиконання позивачкою п.12.7 договору добровільного страхування автомобіля, що на його думку перешкоджає вирішенню питання про виплату страхового відшкодування у повному розмірі не можна визнати обгрунтованими, оскільки  цим пунктом договору встановлено обов”язок страхувальника передати страховику або вказаній ним особі пошкоджені внаслідок страхового випадку деталі транспортного засобу, заміну яких відшкодовано страховиком. У даному випадку страховик ще  не відшкодував страхувальнику вартість заміни пошкодженої фари. Крім того, такий обов”язок виникає у страхувальника на протязі 10 календарних днів з дня проведення такої заміни. З пояснень позивачки вбачається, що заміна фари до цього часу нею не проведена.

                      Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_5, який проводив огляд автомобіля та оцінку вартості відновлювального ремонту, пояснив, що пошкодження лівої передньої фари у вигляді тріщини кронштейна, на якому вона кріпиться, візуально при зовнішньому огляді автомобіля було виявити неможливо.  Кронштейн і власне фара є єдиним цілим, тому заміні підлягає ліва передня фара як ціле. Факт пошкодження фари зафіксований на фотознімку №6 у додатку №2 до звіту (а.с.86) та внесений до протоколу огляду транспортного засобу (п.2 переліку пошкоджень) (а.с.89).

                   За таких обставин, факт необхідності заміни лівої фари позивачкою доведений, а тому її вимоги про стягнення з відповідача  решти суми страхового відшкодування, як  вартості відновлювального ремонту автомобіля внаслідок  страхового випадку, відповідно до умов договору добровільного страхування автомобіля та ст.ст.797, п.3ч.1ст.988, 990 ЦК України підлягають задоволенню.

                   Оскільки вигодонабувачем за договором страхування є Кіровоградська філія АКБ “Форум” (п.5.1)  суму недоплаченої страхової виплати в розмірі 8675 грн.07коп., що підлягає стягненню з відповідача, слід зарахувати на рахунок вигодонабувача для зарахування її у погашення кредитних зобов”язань позивачки перед АКБ “Форум”.

                    В задоволенні позову про стягнення неустойки слід відмовити через неподання належних доказів.

                    Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 117 гривень у відшкодування понесених нею судових витрат.

                   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

                                              В И Р І Ш И Л А:

                    Рішення Ленінського районного суду м.кіровограда від 26 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

                    Позов задовільнити частково. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” на користь ОСОБА_4 страхову виплату в сумі 8 675 грн.07коп. з перерахуванням цих коштів на рахунок вигодонабувача за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу – Кіровоградської філії акціонерного комерційного банку “Форум”.

                    Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” на користь ОСОБА_4 117 гривень у відшкодування судових витрат.

                     В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

                     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: