Справа № 22-4317/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Бойко П.М.
Категорія: 27 Доповідач: Белінська І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2010 РОКУ Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Белінської І.М. – головуючої,
Гайсюка О.В.,
Чорнобривець О.С.,
при секретареві – Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПриватБанк) в особі його Кіровоградського регіонального управління на рішення Долинського районного суду від 6 травня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПриватБанку про захист прав споживача,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ “ПриватБанк” про захист прав споживача фінансових послуг. У квітні 2010 року частково змінив підстави позову та доповнив позовні вимоги (а.с.47).
Посилався на те, що відповідач незаконно в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за кредитним договором від 19.12.2006 року з 9% до 10,8% з 31.10.2008 року, оскільки всупереч вимогам абз.4п.4ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів” банк не повідомив його про це. Про підвищення ставки у такому розмірі він дізнався під час розгляду цієї справи в суді. Банк не надав йому інформації щодо обгрунтування такого підвищення.
Просив визнати дії відповідача по підвищенню відсоткової ставки за кредитним договором від 19.12.2006 року неправомірними, зобов”язати банк здійснити перерахунок заборгованості за цим договором за первісною ставкою – 9%, заборонити банку в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку.
Крім того, просив визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту за цим договором з підстав наявності інших непогашених його зобов”язань перед банком, зобов”язати відповідача приймати у каси банку кошти його щомісячних платежів, заборонити банку здійснювати розподіл внесених ним коштів в рахунок погашення кредитних зобов”язань за цим договором без його згоди на погашення заборгованості за іншими його кредитними договорами.
Також просив стягнути з відповідача 10 000 гривень у відшкодування завданої йому моральної шкоди та скасувати нарахування штрафів і пені (а.с.57)
Рішенням Долинського районного суду від 6 травня 2010 року позовні вимоги задоволені частково: вимоги про відшкодування моральної шкоди задовлені частково – в розмірі 5 000 гривень. В задоволенні вимог про скасування штрафів та пені – відмовлено. В іншій частині позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та цивільного процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про заборону збільшення процентної ставки за кредитним договором від 19.12.2006 року та відшкодування моральної шкоди з ухваленням нового рішення, про часткове відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення решти позовних вимог з таких підстав.
Задовільняючи позов в частині вимог про припинення дій відповідача по підвищенню в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором, суд першої інстанції встановив, що відповідач здійснив підвищення процентної ставки за кредитним договором № KGDLGK 01580023 від 19.12.2006 року з 9% до 10,08% річних з 31.10.2008 року в односторонньому порядку з порушенням встановленої абз.4п.4ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів” та п.2.3.1 договору процедури, а тому такі дії є неправомірними, змінені умови договору – нікчемними, у зв”язку із чим відповідача зобов”язано здійснити перерахунок заборгованості за цим кредитним договором за ставкою 9% річних та заборонено Банку збільшувати процентну ставку за користування кредитом в подальшому.
Відповідно до ч.1ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У пунктах 2.3.1, 2.3.3 договору сторони домовились про те, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон”юнктури ринку грошових ресурсів в україні, а саме: зміні курсу доолара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Судом встановлено, що позивач такого повідомлення не отримував. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про наявність факту належного повідомлення позивача про зміну процентної ставки, не підтверджуються наданими ним же самим доказами. Так, з реєстру №14 поштових відправлень від 23.10.2009 року ( за поштовим штемпелем) вбачається, що повідомлення про підвищення процентної ставки з 30.10.2008 року направлено ОСОБА_4 з неправильним зазначенням номеру його квартири (№54 замість №57 (а.с.91, 144 )). Крім того, в цьому повідомленні йдеться про інший розмір процентної ставки – 12,12%.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано на підставі ч.3ст.4 Закону України “Про захист прав споживачів” визнав зміни до кредитного договору в частині підвищення процентної ставки за користування кредитом з 30.10.2009 року до 10,8% недійсними та зобов”язав відповідача усунути порушення прав позивача, завдані такими діями.
Разом з тим, рішення суду в частині заборони Банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку за кредитним договором в подальшому не відповідає положенням ст.ст.15, 16 ЦК України. До того ж заборона банкам або іншим фінансовим установам збільшувати встановлений договором розмір процентів в односторонньому порядку прямо передбачена законом – ч.2ст.1056-1 ЦК України ( зі змінами, внесеними Законом №1822-У1 Від 21.01.2010 року), який діяв на час ухвалення рішення.
Правильним є рішення суду щодо заборони відповідачу здійснювати розподіл внесених позивачем коштів на повернення кредиту за кредитним договором від 19.12.2006 року для погашення боргу за іншими його зобов”язаннями. Відповідач не довів, що сторони досягли згоди щодо саме такого порядку погашення боргу за цим кредитним договором. Власне кредитний договір не містить таких умов, а додані відповідачем до апеляційної скарги копія заяви про видачу кредитної картки з підписом позивача про ознайомлення з Умовами надання банківських послуг від 11.07.2006 року свідчать лише про те, що встановлений п.6.6 Умов порядок погашення заборгованості по кредитним зобов”язанням може застосовуватись лише до тих зобов”язань, які існували на 11.06.2006 року.
Задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд не зазначив норми матеріального права, якими він керувався при цьому. Оскільки кредитним договором такий вид цивільної відповідальності сторін не передбачено, а для задоволення позову в цій частині відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” відсутні передбачені цим законом обставини ( не доведені позивачем), рішення суду першої інстанції щодо вирішення вимог в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Рішення Долинського районного суду від 6 травня 2010 року скасувати в частині заборони ЗАТ КБ “ПриватБанк” в односторонньому порядку вносити зміни в кредитний договір від 19.12.2006 року № KGDLGK 01580023 щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом та стягнення з ЗАТ “КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 5000 гривень і ухвалити нове рішення:
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ПАТ комерційний банк “ПриватБанк” про заборону збільшувати в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом за кредитним договором від 19.12.2006 року та про відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення Долинського районного суду від 6 травня 2010 року – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: