Справа № 22-4283/2010                 Головуючий у 1-й інстанції: Черненко І.В.

Категорія: 27                                   Доповідач: Белінська І.М.

                                           РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

                12 жовтня 2010 року          Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                Белінської І.М. –головуючої,

                Гайсюка О.В.,

                Чорнобривець О.С.,

при секретареві – Ткач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Розток-Сервіс”, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 березня 2010 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Західінкомбанк” до них про стягнення боргу за кредитним договором,

                                        ВСТАНОВИЛА:

                                    Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 5 березня 2010 року  задоволено позов ТОВ КБ “Західінкомбанк” до ТОВ “Розток-Сервіс”, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором №0303/180 від 27.07.2007 року та за додатковими угодами №0303/180-DU/11 від 27.10.2008 року і №0303/180-DU/Ш від 14.05.2009 року, укладеними між позивачем та ТОВ “Розток-Сервіс”:  стягнуто солідарно з ТОВ “Розток-Сервіс” та ОСОБА_6 на користь позивача          2 978 793грн.04коп. заборгованості; з ОСОБА_5 стягнуто на користь позивача  таку ж суму заборгованості.

                  В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення  через порушення судом норм матеріального та цивільного-процесуального права. Зокрема, вказують на те, що позов ТОВ КБ “Західінкомбанк” до ТОВ “Розток-Сервіс” про стягнення боргу за кредитним договором не належить до юрисдикції загальних судів. Крім того, суд не взяв до уваги, що порука припинилась на підставі ч.4ст.559 ЦК України, оскільки кредитор на протязі року від дня укладення договору поруки не пред»явив позов до поручителів, не зважаючи на те, що боржник з травня 2008 року припинив виконання зобов»язання за кредитним договором.

                   Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ТОВ КБ”Західінкомбанк” до ТОВ “Розток-Сервіс” про стягнення боргу за кредитним договором підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі, а в іншій частині зміні – з таких підстав.

                Задовольняючи позов про стягнення боргу за кредитним договором з поручителів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що боржник, за якого вони поручились, порушив взяті на себе зобов»язання по кредитному договору, а тому мають нести цивільну відповідальність, передбачену договорами поруки та ст..554 ЦК України.

                Проте, не зважаючи на те, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дали спільну поруку, суд не застосував положення ч.3ст.554 ЦК України, згідно до якої особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

                 З огляду на викладене, колегія суддів вбачає підстави для зміни рішення суду першої інстанції і стягнення боргу з поручителів у солідарному порядку. Права поручителя, який виконав зобов»язання, визначені ст..556 ЦК України, а тому питання зворотної вимоги одного з поручителів, який виконав зобов»язання, до іншого поручителя не може постати, оскільки це суперечить закону.

                  Необґрунтованими є доводи скарги щодо наявності факту припинення поруки. Відповідно до ч.4ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Пунктами 3.2 договорів поруки (а.с.23, 24) встановлено, що дія договору поруки припиняється в момент повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов»язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами. В усякому випадку, термін користування кредитними коштами встановлений до 26.07.2009 року включно, повне погашення кредиту позичальник повинен був здійснити до цієї ж дати (п.3.2.2 кредитного договору).  Оскільки позов подано до суду у жовтні 2009 року, позивач не пропустив шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов»язання для пред»явлення вимог до поручителів. Посилання те, що строк виконання основного зобов»язання не встановлений, не відповідає дійсним обставинам справи.

                 Отже, суд першої інстанції належним чином з»ясував обставини, що мають значення для справи, правильно визначився із нормами матеріального права, якими слід керуватися при вирішенні спору, але неправильно застосував положення ст..554 ЦК України, що відповідно до п.4ч.1ст..309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.              

                Керуючись ст.ст. 303, 304, 310, п.1ч.1ст.205, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                                В И Р І Ш И Л А:

               Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від  5 березня 2010 року в частині позову ТОВ КБ “Західінкомбанк” до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення боргу в сумі 2 978 793грн.04коп. за договорами поруки  змінити, а саме:

                  Позов задовільнити частково.

                  Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь  публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 2 978 793 гривні 04коп.боргу за договорами поруки та по 910 гривень з кожного - у відшкодування судових витрат.

                 Рішення  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: