Судове рішення #11693609

                                                       

Справа № 22-4245 \ 2010 р.                         Головуючий у 1-й інстанції – Черненко І.В.

Категорія     20                                            Доповідач – Савченко С.О.

                                                                                                                         

                                                                      УХВАЛА

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           26 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі :

                                        Головуючого – Полежая В.Д.

                                                   Суддів – Савченко С.О.,

                                                                   Спірідонової Л.С.

                                       при секретарі –  Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення  Ленінського районного суду          м.  Кіровограда  від 21 квітня 2010 року, -

   

ВСТАНОВИЛА:

       

            В травні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків і моральної шкоди.

    В позові зазначила, що 2 червня 2008 року вона купила в відповідача будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Кіровограді, вул.. Будьонного №9 за 679000 грн. Кошти на будинок отримала в ЗАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором від 02.06.08 року в сумі 140 тис. доларів США.

    В купленому будинку зробила внутрішній ремонт, на який витратила 101537 грн. і після закінчення ремонту з сім’єю поселилась в будинку, але за кілька місяців проживання виявила недоліки купленого будинку. Скриплять і тріщать стіни та дах, виймається руками зі стін цегла, між приміщенням кімнат та горищем є тільки підвісна стеля. Дах побудований з старих гнилих дошок, фундамент будинку закладений на меншу, ніж 1.2 м глибину, що не відповідає будівельним нормам. Дах гаража протікає, а підлога просідає під вагою автомобіля.

    Вважає, що усунення недоліків пов’язане з непропорційними витратами та затратами часу, такі недоліки є істотними.

    В позовній заяві просить: розірвати договір купівлі-продажу, зобов’язати відповідача повернути їй кошти на придбання будинку в сумі 679000 грн., відшкодувати 387911 грн.98 коп. витрат щодо повернення кредиту банку та витрати з оплати процентів за кредитним договором в сумі 74248 грн.46 коп., витрати з оплати одноразової комісії за надання послуг по видачі кредиту в сумі 11887грн.40 коп., витрати на ремонт будинку в сумі 101537 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 100000 грн.

    Рішенням Ленінського суду м. Кіровограда від 21 квітня 2010 року в позові відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що будинок має істотні недоліки, які є прихованими і їх усунення пов’язане з непропорційними затратами коштів на часу.

Перевіривши за матеріалами справи рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення  суду про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що до укладення договору купівлі-продажу спірного будинку позивачка мала достатньо часу для його огляду і виявлення недоліків, а також з того, що  після придбання будинку позивачка не вживала заходів для усунення виявлених недоліків, не надала суду доказів того, що усунення недоліків пов’язане з непропорційними витратами часу та коштів.

Відповідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Судом встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли у зв’язку з купівлею-продажем будинку АДРЕСА_1 З пояснень сторін вбачається, що позивачка до оформлення договору купівлі-продажу мала час для огляду будинку. Згідно договору купівлі-продажу  будинку з господарсько-побутовими будівлями, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. 02 червня 2008 року за реєстром № 1471 відповідач продав, а позивачка купила за 679000 грн. житловий будинок АДРЕСА_1 дерев’яно-мазаний, обкладений в 0.5 цегли, загальною площею 105.3 м-2, житловою площею 52.8 кв. м., з надвірними будівлями (а.с.11-13).

Для придбання цього будинку  ЗАТ «Перший Український Міжнародний  банк» надав позивачці кредит в сумі 140 тисяч доларів США, що підтверджується кредитним договором на а.с.15-24). Зазначений будинок став предметом іпотеки (а.с.78-86). Перед видачею кредиту на замовлення кредитодавця спеціалістом акціонерного товариства «Бізнес-Експерт»  зроблені висновки про характеристику та вартість об’єкта, згідно яких найбільш прийнятний варіант використання  об’єкту  оцінювання є використання під житло, стан приміщення добрий (а.с.126-140).

Будинок належав відповідачеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого відповідно рішення  виконкому Кіровоградської міської ради 12.05.2008 року за № 703 (а.с.144, 153), зареєстрованому в обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером  9642 в книзі 35 (а.с.146-147).

  Таким чином належними та допустимими доказами встановлено, що власник будинку продав покупцеві будинок для проживання, за що отримав відповідну грошову суму, тобто сторонами були дотримані вимоги  ст. ст.. 655, 658, ч.2 ст.673 ЦК України.

    Після придбання будинку позивачка  здійснила внутрішній  ремонт та поселилась в ньому. Через декілька місяців звернулась до суду.

    Відповідно вимогам ч.2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог  щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, які виявилися неодноразово чи з’явилися  знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1.   відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2.   вимагати заміни товару.

Згідно висновку судово-будівельної експертизи  спірний будинок має ряд недоліків, які можливо усунути.  Експерт зазначив, що на його думку житловий будинок побудований без належної проектної документації, дах будинку не має належної жорсткості конструкцій, неправильно змонтоване перекриття між горищем та жилим приміщенням, низька якість цегляної кладки, не дотримано технології виконання робіт при будівництві допоміжних приміщень. Висновки містять перелік робіт, які, як вважає спеціаліст, необхідно виконати для усунення недоліків, але їх вартість та строки виконання експертом не досліджувались.

Оцінюючи цей висновок, колегія суддів вважає, що  висновок побудований на припущеннях, він  не ґрунтується на розрахунках та відповідних нормативних актах.

 Згідно  вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ч.4 ст. 60 цього ж кодексу говорить про те, що  доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

            Виходячи з матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належних доказів на підтвердження цивільно-правових вимог позивачка не надала, а обставини, на які вона посилається, не можна визнати достатніми для висновку про наявність правових підстав для відмови від договору купівлі-продажу.

         З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримав норми процесуального законодавства при з'ясуванні обставин і фактів, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін, їх прав та обов’язків, дав належну оцінку доказам, якими ці обставини підтверджувались, наведені в апеляційній скарзі доводи правильного по суті рішення не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення норм матеріального та процесуального права, які б призвели до помилкового вирішення справи.

 

          Керуючись ст.. ст.. 154, 303,п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 2010 року залишити без змін.

          Заходи по забезпеченню позову, накладені ухвалою суду від 29 травня 2009 року, скасувати.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

    Головуючий:

    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація