Справа № 22-3080/2010             Головуючий у 1-й інстанції: Куценко О.В.

Категорія: 27                              Доповідач: Белінська І.М.

                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                   ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

                      6 липня 2010 року         Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                      Белінської І.М. – головуючої,

                      Гайсюка О.В.,

                      Чорнобривець О.С.,-

при секретареві – Чернезі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19 березня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ВАТ КБ “Надра” про стягнення коштів, пені та про відшкодування моральної шкоди,

                                             ВСТАНОВИЛА:

                       У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ВАТ КБ “Надра” про зобов”язання вчинити дії за договором, стягнення пені за прострочення виконання договору.

                      В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що відповідач, в порушення договору банківського рахунку не перерахував за її дорученням гроші в сумі  12 977,57 євро з її поточного рахунку на кореспондентський рахунок у Кіровоградській філії “Укрсоцбанку”.

                      Посилаючись на ці обставини, просила зобов”язати відповідача перерахувати зазначену суму грошей та стягнути пеню за прострочення виконання зобов”язання в розмірі, встановленому п.п.8.1,8.2, 32.2 Закону україни “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

                      В подальшому змінила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 12 977, 57 євро незавершеного грошового переказу, пеню за договором, штраф в розмірі 3% річних від простроченої  на підставі ст.625 ЦК України та 5 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої їй як споживачу фінансових послуг.

                      Ухвалою суду від 19.03.2010 року позовна заява в частині вимог про зобов”язання завершити грошовий переказ залишена без розгляду.

                       Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19 березня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково: з відповідача на її користь стягнуто 12 977, 57 євро за договором банківського рахунку, 1297,76 євро пені за порушення строків виконання зобов”язання, 450,13 євро – пені за прострочення виконання грошового зобов”язання та 30 гривень у відшкодування судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

                      В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені за договором та пені в розмірі 3% річних та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відповідно до п.2ч.3ст.85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховується неустойка за невиконання або неналежне виконання договірних зобов”язань банку. З урахування термінів дії мораторію, вимоги щодо сплати пені за договором банківського рахунку могли би бути задоволені лише за періоди з 21.01.2009р. по 10.02.2009р. та  з 10.02.2010р. по день ухвалення рішення судом.

                   Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки  ОСОБА_5, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вирішила, що рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення неустойки за порушення строків виконання зобов”язання з ухваленням нового рішення – з таких підстав.

                   Задовільняючи позов, суд першої інстанції встановив, що відповідач не виконав умови договору банківського рахунку, а саме: не виконав доручення ОСОБА_4 про перерахування належних їй грошових коштів з її поточного рахунку у ВАТ КБ “Надра” до іншого банку.

                   Рішення суду в частині стягнення з відповідача коштів в сумі      12 977,57 євро незавершеного грошового переказу а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржене, а тому його законність у зазначених частинах апеляційним судом не перевіряється.

                   Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення неустойки за порушення строків виконання зобов”язання, суд правильно виходив з положень ст.1073 ЦК України, ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, п.6.1 договору №942422 банківського рахунку фізичної особи, ст.ст.8.1, 8.2, 32.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та дійшов обгрунтованого висновку про обов”язок відповідача сплатити позивачці пеню в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу ( переказу) за кожний день прострочення, але не більше 10% суми переказу.

                  При цьому суд правильно застосував положення ст.85 ЗУ “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 23.06.2009р. №1533-17)   щодо незастосування мораторію на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором. Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 5.08.2009 №452 продовжений раніше встановлений мораторій на задоволення вимог кредиторів, що діяв з 10.02.2009 до 10.08.2009 року, з 11.08.2009 по 10.02.2010 року, крім зобов»язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов»язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

                   Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в цій частині, оскільки суд, визначаючи розмір пені, не врахував вимог ст.533 ЦК України, згідно з якими грошові зобов”язання мають бути виконані у гривнях. Враховуючи викладене, до стягнення належить сума пені в розмірі 12 860 гривень 80 коп., що еквівалентна 1297,57 євро ( за курсом НБУ 9,9115 грн.  за 1 євро).

               Крім того, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з відмовою в задоволенні позовної вимоги рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу за прострочення виконання зобов”язання, оскільки суд неправильно застосував ч.2ст.625 ЦК України, не взявши до уваги, що положення цієї статті застосовуються у випадках, коли інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд же визнав, що відповідач повинен нести відповідальність за прострочення виконання грошового зобов”язання відповідно до договору банківського рахунку та Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, який передбачає інший розмір пені.

                  Наведене свідчить про те, що вирішуючи позов в частині стягнення неустойки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п.4ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

                  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308,309,313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

                                                ВИРІШИЛА:

                Апеляційну скаргу ВАТ КБ “Надра” задовільнити частково.

                Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19 березня 2010 року скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 450,13 євро і ухвалити нове рішення:

                 ОСОБА_4 в задоволенні позову до ВАТ КБ “Надра” про стягнення неустойки (штрафу) за прострочення виконання грошового зобов”язання відмовити.

                  Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19 березня 2010 року змінити в частині стягнення неустойки ( пені):

                  Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_4 12 860 гривень 80 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов”язання.

                  В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

                   Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: