Справа № 2-А-875/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року Подільський   районний суд   міста  Києва в складі:

головуючого судді                             САЧЕНКО О.О.

при секретарі                                 БОЖОК Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 до ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ В МІСТІ КИЄВІ ГОЛОВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ МІНІСТЕРСТВА ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ про визнання протиправними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві ГДІ на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання протиправними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

У судове засідання позивач ФОП ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, уповноважену за довіреністю від 15.09.2010 року не зявились, надали до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, в якій позов підтримали в повному обсязі та просили винести рішення.(а.с.50,51)

У судове засідання відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

 Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу можна бути вирішено  на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи.

05.02.2010 року інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспортні в м. Києві було проведено перевірку та складено акт перевірки отримання суб’єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт,  та 30.03.2010 року Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспортні в м. Києві Головного державного управління на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України було винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 102642 (а.с.5), в якому зазначено, було допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», в результаті чого було постановлено застосувати до ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1 700 грн, з якою ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не погодились  та вважають, що винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно законодавства України, а саме п.2.7.1 згідно Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 21.01.1998 року № 21, на маршрут оформлюється поспорт за формою, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 21.12.2004 року № 1142 «Про затвердження форми паспорта міського та міжміського автобусного маршруту загального користування». В звязку з тим, що позивач обслуговує регулярний соціальний маршрут, тобто перевозить учнів гімназії, згідно договору з НЗО гімназія «Премєр», то перевезення позивача не носять характеру обслуговування маршруту, а тому і не потребують форми затвердження.

Згідно листа від 25.09.2008 року Міністерства транспорту та зв’язку України додатково пояснено, що містити паспорт маршруту – це схема маршруту, розклад руху, графік роботи і відпочинку водія, копія договору замовлення послуг, список пасажирів. Даний пакет документів прошивається та скріплюється печаткою організатора перевезень.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач в судове засідання не з’явився та не довів не правомірності свого винесеного рішення, а саме постанови № 102642 від 30.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, про застосування відносно ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

В свою чергу, позивач в адміністративному позові довів суду в повному обсязі про протиправність винесеної постанови № 102642 від 30.03.2010 року по справі про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1 700 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки надані докази свідчать що постанова № 102642 від 30.03.2010 року про застосування відносно ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1 700 грн була прийнята з порушенням норм законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 71, 128, 158-163,186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 до ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ В МІСТІ КИЄВІ ГОЛОВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ МІНІСТЕРСТВА ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ про визнання протиправними дій та скасування постанови про застосування фінансових санкцій – задовольнити .

Визнати  Постанову   про застосування фінансових санкцій № 102642 від 30 березня 2010 року – протиправною.  

Постанову про застосування фінансових санкцій № 102642 від 30 березня 2010 року – скасувати.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, які її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СУДДЯ                                     САЧЕНКО О.О.