Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.10.10Справа №2а-2142/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
суддів - Мінько О.В., Шаповала І.І.,
при секретарі - Кузнецової О.В.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
представника 3-ої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4
до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України,
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольський міський Центр зайнятості
про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
Обставини справи:
ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про скасування наказу № 157-к від 04.06.10 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани з позбавленням премії за травень 2010 року та скасуванням надбавки за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи з 04.06.2010.
Позовні вимог обґрунтовані тим, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам діючого законодавства оскільки він виданий без урахування пояснень позивача; певні недоліки, які мали місце в роботі були усунені позивачем в ході перевірки; дисциплінарне стягнена накладено в порушення ч. 2 ст. 148 Кодексу Законів про працю України (далі –КЗпП України) після спливу шестимісячного терміну з дня вчинення проступку; засідання профспілкового комітету з питань надання згоди про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності не проводилося. Крім того, в акті перевірки, який став підставою для видання спірного наказу не наведені факти порушень та недоліків, які б прямо чи опосередковано вказували на порушення з боку позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.07.2010 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 23.07.2010.
У попередньому судовому засіданні 23.07.2010 усною ухвалою суду до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Севастопольський міський центр зайнятості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.07.2010 були забезпечені докази шляхом витребування документів у відповідача та 3-ої особи. Провадження у справі було зупинено в строк до 07.09.2010
Усною ухвалою суду 07.09.2010 провадження у справі було поновлено та справу призначено до судового розгляду на 21.09.2010.
Відповідно до ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснили, що наказ № 157-к від 04.06.10 підлягає скасуванню, оскільки акт ревізії, який покладений у підставу його прийняття, містить у собі протиріччя. Зокрема, основний напрямок перевірки по технології та наданню послуг населенню та роботодавцям, за яке несе відповідальність ОСОБА_4, відмічений перевіряючими, як добра робота, та у той же час позивачу оголошено догану. Крім того, перевіркою не було виявлено ніяких фінансових порушень, та, відповідно, відсутні будь-які шкідливі наслідки, на які зазначає відповідач.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала письмові заперечення на позов, вважає, що наказ про притягнення ОСОБА_4 було видано у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Представник 3-ої особи проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, допитавши свідків, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Перебуваючи на посаді заступника директора Севастопольського міського центру зайнятості позивач є державним службовцем, та відповідно зазначений спір підлягає розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до наказу Державного центру зайнятості від 08 лютого 2010 року № 5 з 15 лютого по 5 березня 2010 року комісією Держаного центру зайнятості було проведено комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності Севастопольського міського центру зайнятості за період роботи з 1 квітня 2007 року по 1 січня 2010 року.
За наслідками перевірки Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики було видано наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»№ 157-к від 04.06.2010 з якого вбачається, що внаслідок відсутності контролю з боку заступника директора Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_4 під час перевірки виявлено ряд порушень та недоліків в організації роботи щодо надання соціальних послуг незайнятому населеною та роботодавцям, що зазначені в акті комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності Севастопольського міського центру зайнятості від 5 березня 2010 року (далі - акт перевірки, акт ревізії).
Вказаним наказом заступнику директора Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_4 було оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов’язків з позбавленням премії за травень 2010 року, скасовано надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи з 4 червня 2010 року.
В якості підстав для видання цього наказу зазначено акт комісії Державного центру зайнятості від 05.03.2010, пояснювальна записка ОСОБА_4, протокол засідання профспілкового комітету Севастопольського міського центру зайнятості від 04.06.2010 № 90.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну службу України" державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Основні обов'язки державного службовця передбачені ст. 10 зазначеного Закону: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно зі ст. 148 Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Частиною ж першою ст. 149 Кодексу встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до ч. 3 ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суд перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів дійшла висновку, що наказ № 157-к від 04.06.2010 не відповідає зазначеним вимогам законодавства з наступних підстав.
У судовому засіданні представником відповідача зазначалось, що позивачем не здійснювався контроль за діяльністю безпосередньо підпорядкованих структурних підрозділів Севастопольського міського центру зайнятості, а саме відділів:
- організації сприяння працевлаштуванню;
- організації профорієнтації;
- організації профнавчання;
- по роботі з роботодавцями
Зазначене призвело до ряду порушень та недоліків в організації роботи Севастопольського міського центру зайнятості щодо надання соціальних послуг незайнятому населенню та роботодавцям, внаслідок системних помилок в управлінні технологічними процесами по обслуговуванню незайнятого населення, недостатнього рівня виконавської дисципліни та відповідальності окремих посадових осіб Севастопольського міського центру зайнятості, в тому числі з боку позивача, що відображено у акті комплексної ревізії.
На вимогу суду представником відповідача надана інформація у чому саме полягали порушення позивачем посадових обов’язків, які відображені у акті перевірки (т.2 а.с.212- 222). Стосовно порушень, зазначених в акті перевірки на які зауважує представник відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На сторінці 27 акту ревізії(т.1 а.с.82) зазначено, що в порушення п. 8 «Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 893, без рішення органів місцевого самоврядування щодо організації та проведення оплачуваних громадських робіт, які повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам певної адміністративно-територіальної одиниці та сприяти її соціальному розвитку Севастопольським міським центром зайнятості за період з 06.10.2008 по 17.11.2008 організовані та проведені громадські роботи за видами: догляд за особами похилого віку, підсобні роботи у СМОТ Червоного Хреста, Міській лікарні № 5, Територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів, Територіальному управлінні державної судової адміністрації за рахунок коштів Фонду на суму 54 277,57 грн.; з 01.01.2009 по 31.12.2009 організовані та проведені громадські роботи за видами: догляд за особами похилого віку, підсобні роботи, обстеження матеріально-побутових умов, транспортне перевезення безробітних у СМОТ Червоного Хреста, Міські лікарні № 5, Територіальному управлінні державної судової адміністрації, ПП Цибулькін за рахунок коштів Фонду на суму 106695,15 грн. Відповідач зазначає, що невиконання своїх посадових обов’язків позивачем, а саме, відсутність контролю за роботою відділу по роботі з роботодавцями, призвело до проведення оплачуваних громадських робіт без рішення органів місцевого самоврядування щодо визначення виду робіт.
Однак, зазначене твердження спростовуються територіальною програмою зайнятості населення міста Севастополя на 2008-2009 роки, погодженою протоколом засідання робочої групи сприяння зайнятості населення при міській державній адміністрації по розробці територіальної програми зайнятості населення м. Севастополя на 2008-2009 роки та затвердженою рішенням сесії Севастопольської міської Ради № 3535 від 15.01.2008 (т.2 а.с. 182-189). У розділі VІІІ зазначеної програми –Заходи щодо поліпшення ситуації на регіональному ринку праці в 2008-2009 роках - пунктом 38 передбачено Севастопольському міському центру зайнятості з метою матеріальної підтримки безробітних, зберігання мотивації до праці громадян з тривалим періодом безробіття, організовувати для цієї категорії громадян оплачувані громадські роботу, у першу чергу в соціальній сфері.
Крім того, на аркуші 74 абз. 8 акту перевірки (т.1 а.с. 129) зазначено, що залучення коштів Фонду для фінансування оплачуваних громадських робіт здійснюється відповідно до територіальних програм зайнятості населення та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Судом не приймаються доводи відповідача, що оплата громадських робіт за рахунок коштів Фонду може бути визнана органами державного фінансового контролю як незаконні видатки з їх подальшим відшкодуванням, оскільки ці доводи засновані на припущеннях, та, відповідно, не можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, на аркуші акту 75 (т.1. а.с. 130) зазначено, що Севастопольським міськім центром зайнятості складаються кошториси на проведення оплачуваних громадських робіт та здійснюються перевірки цільового призначення використання коштів Фонду, наданих для організації і проведення громадських робіт, які оформляються актами.
На сторінці 28 акту ревізії (т. 1 а.с. 83) зазначено, що у порушення рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 10-рп/2008 в Севастопольському міському центру зайнятості незаконно здійснені нарахування на заробітну плату безробітних, які прийняли участь в громадських роботах на загальну суму 2283,95 грн. при цьому у який період було допущене вказане порушення у акті перевірки не зазначено. Як пояснила у судовому засіданні позивач нарахування на заробітну плату були здійснені у червні 2008 року.
Щодо порушень, визначених на сторінці 28 акту ревізії, які полягали у відсутності первинних документів, які фіксують факт роботи безробітних на громадських роботах, то зазначене порушення було усунено в ході перевірки, що представником відповідача не спростовувалось.
Порушення, яке зазначене на аркушах 41, 42 (т. 1 а.с. 96, 97) акту ревізії щодо не працевлаштування безробітних ОСОБА_7, та ОСОБА_6 суд зазначає, що вказані штучні порушення мають суб’єктивні причини, такі, як відмова безробітних від запропонованих посад, та не знаходяться у причинному зв’язку з діями позивача.
Також суд не вбачає причинного зв’язку між діями позивача та порушенням, зазначеним на сторінці 62 акту ревізії (т. 1 а.с. 117), яке полягає в тому, що безробітного ОСОБА_8 не було працевлаштоване у зв’язку з тим, що на 30 зареєстрованих центром зайнятості вакансіях за його спеціальністю заробітна плата була значно менша, ніж у ОСОБА_8 була на останньому місці роботи. Те ж стосується й безробітного ОСОБА_9, який закінчив навчання за начальною програмою «комп’ютерна графіка та дизайн», але жодної вакансії за цим фахом роботодавцями подано не було.
Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що неналежна організація та контроль за роботою підпорядкованих позивачу відділів організації профорієнтації, організації профнавчання призвело до неефективного використання коштів Фонду на професійне навчання безробітних без урахування потреб ринку праці, оскільки підготовка безробітних за певними спеціальностями не можлива без урахування їх бажання, а відсутність вільних вакансій за обраними безробітними спеціальностями у причинному зв’язку з діями позивача не знаходиться. Це ж стосується й порушення, зазначеного на аркуші 77 акту ревізії (т.1 а.с 132) щодо недостатнього врахування ринку праці при організації навчання.
На сторінці 63 акту перевірки зазначено, що не вживаються заходи для укомплектування вакансій. Наприклад, Севастопольською гімназією № 24 було подано вакансію на посаду «Двірник»без особливих вимог до особи 16.10.2009, яку 26.01.2009 було підтверджено як не укомплектовану, та протягом 4 місяців спеціалістами центру зайнятості не було вжито заходів щодо її укомплектування. Однак суд зазначає, що представником відповідача не було враховано, що перевіряємим періодом є період з квітня 2007 року по 1 січня 2010 року, а тому за вказане порушення позивача не може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності. Щодо укомплектування вакансій, поданих ТОВ «АЗОВ-ЛТД», ЗАТ ОСОБА_10, «Севастопольский городской гуманитарний университет», військова частина А 3319 ВМСУ з акту ревізії не вбачається коли саме були допущені порушення щодо не укомплектування вакансій.
На сторінці 73 акту ревізії (т.1 а.с. 128), зазначено, що не завжди вивчаються першочергові можливості працевлаштування шляхом надання дотації роботодавцю громадян квотної категорії. Наприклад, на дотаційне робоче місце бухгалтера ЗАТ «Спорттовари»25.09.2009 (освіта професійно-технічна, без додаткових вимог) працевлаштований безробітних ОСОБА_11, який перебував на обліку з 18.08.2009. В той же час станом на 25.09.2009 на обліку перебувало 70 осіб квотної категорії з професійно-технічною та вищою освітою, які мали досвід роботи бухгалтера. У даному випадку суд погоджується з доводами позивача, що при працевлаштуванні безробітного враховується й бажання роботодавця, який з запропонованих 70 осіб обрав саме ОСОБА_11
Щодо порушення, зазначеного на аркуші 74 акту ревізії (т.1 а.с. 129) стосовно неприйняття розпорядження Севастопольською міською державною адміністрацією щодо організації та проведення оплачуваних громадських робіт, представником відповідача не доведено, яким чином це стосується виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків
Посилання представника відповідача, що акт ревізії був підписаний позивачем без зауважень та не оскаржувався, що фактично свідчить про визнання позивачем фактів неналежного виконання своїх посадових обов’язків судом до уваги не приймається, оскільки акт ревізії як окремий документ не тягне до позивача будь яких негативних наслідків та, відповідно, не може бути оскаржений окремо. В той же час позивачем оскаржується наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, в підставу якого покладено зазначений акт.
Посадова інструкція заступника директора міського центру зайнятості затверджена виконуючим обов’язки директора Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_12 06.07.2009 (Т.1 а.с. 169-180). До основних обов’язків заступника директора у відповідності до розділу 2 посадової інструкції відноситься організація та надання роз’яснення порядку застосування нормативно-правових актів з питань зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття; персональна відповідальність щодо отримання і виконання керівниками та спеціалістами центру зайнятості вимог ЄТОНН, виконання функції технолога-організатора ЄТОНН; забезпечення організації виконання заходів щодо реєстрації безробітних, їх працевлаштування направлення на громадські роботи, зняття з обліку, призначення і виплата допомоги по безробіттю, направлення на професійне навчання та працевлаштування після навчання та таке інше.
В акті перевірки на аркуші 52 (т. 1 а.с. 107) зазначено, що призначення і виплата допомоги по безробіттю, що безпосередньо відноситься до посадових обов’язків ОСОБА_4, проводиться відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В особових справах безробітних є всі необхідні документи для призначення допомоги по безробіттю, правильно встановлені терміни та розміри допомоги по безробіттю. По вибірково перевіреним персональним справам безробітних порушень законодавства по призначенню та строкам виплати допомоги по безробіттю не виявлено. Переплат допомоги по безробіттю не виявлено.
Розмір допомоги по безробіттю безробітним визначається правильно.
На аркуші перевірки 42 (т.1 а.с.96) зазначено, що вибірковою перевіркою випадків направлення на навчання та надання матеріальної допомоги громадянам, які не мали статус безробітного не виявлено.
Також на аркуші 66 акту перевірки (т.1. а.с. 121) зазначено, що взаємодія відділів у здійсненні надання соціальних послуг населенню та роботодавцям відбувається відповідно до вимог ЄТОНН. Усі функціональні відділи центру зайнятості підпорядковані заступнику директора - технологу організатору. У роботі Севастопольського міського центру зайнятості започатковані й успішно діють такі напрямки роботи, у які задіяні всі функціональні відділи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що в акті ревізії, якій є підставою для прийняття спірного наказу прямо не зазначено, що саме було порушено ОСОБА_1, та у той же час надана позитивна оцінка деяким напрямкам діяльності, контроль за якими відноситься до посадових обов’язків позивача.
Також суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що з боку позивача мале місце триваюче невиконання своїх посадових обов’язків. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 працює у Севастопольському міському центрі зайнятості з 27.12.1997 року. Як свідчать матеріали справи, та не спростовувалось у судовому засіданні представниками відповідача та 3-ої особи за період роботи ОСОБА_4 неодноразово за сумлінну працю заохочувалась грошовими преміями, їй оголошувалась подяка за особистий внесок у виконання завдань, пов’язаних з реалізацією державної політики зайнятості в України. У тому числі, за перевіряємий період позивач має 11 заохочень за сумлінну працю (т.2 а.с. 126-128).
Доводи позивача, щодо порушення профспілковим комітетом Севастопольського міського центру зайнятості порядку надання згоди у відповідності до ст. 252 КЗпП України судом до уваги не беруться, оскільки з пояснень допитаних у якості свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 вбачається, що профспілковою організацією фактично була надана згода на притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, тому недоліки оформлення цієї згоди, які були встановлені у судовому засіданні на результати розгляду цього питання не впливають.
У судовому засіданні встановлено, що 23.03.2010 Державним центром зайнятості на ім’я позивача було направлено лист та запропоновано з метою вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за порушення, виявлені під час комплексної ревізії надати письмові пояснення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 не працювала у з в’язку з перебуванням на лікарняному у наступні періоди (т.2 а.с. 12):
З 22.03.2010 по 16.04.2010;
з 19.04.2010 по 39.04.2010;
з 05.05.2010 по 28.05.2010;
з 07.06.2010 по 18.06.2010;
з 21.06.2010 по 02.07.2010.
Письмові пояснення на адресу відповідача були надіслані ОСОБА_4 01.04.2010 із додатками на 23 аркушах поштою цінним листом № 9905301527778 з описом.
На вимогу керівництва Державного центру зайнятості позивачем на його адресу 04.06.2010 року факсом були надіслані письмові пояснення на 4 арк. (т.1 а.с. 156-159).
Як вбачається з повідомлення Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»на звернення позивача, цінний лист № 9905301527778 від 01.06.2010 на адресу Державного центру зайнятості вул.. Експландна 8/10 м. Київ, 01601 видано 08.06.2010 під розпис уповноваженому Онищук.
Таким чином, наказ від 04.06.2010 було винесено без вивчення всіх пояснень позивача, та, як наслідок, без урахування усіх обставин.
Відповідачем не було враховано, що з метою належної організації роботи у підпорядкових їй відділах позивач неодноразово зверталася із службовими записками на ім’я директора Севастопольського міського центру зайнятості та вносила пропозиції з метою поліпшення роботи по напрямкам діяльності Севастопольського міського центру зайнятості (т. 2 а.с. 147-160).
Крім того, позивач зверталася із службовою запискою з пропозиціями по організації роботи також і на адресу Державного центру зайнятості (т.2 а.с. 165-167).
Суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача, що її фактично усунули від виконання покладених на неї обов’язків, та у той же час притягли до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків з огляду на наступне. Так, у судовому засіданні встановлено, що листи Державного центу зайнятості, направлені для використання в роботі та вжиття певних заходів за вих. № ДЦ-11-8194/06-09 від 01.10.09, вих. № ДЦ-11-8153/0-09 від 29.09.2009, вих. № ДЦ-01-9350/0/6-09 від 16.11.2009 на адресу директора Севастопольського міського центру зайнятості останнім були розписані для виконання працівникам, які безпосередньо підпорядковані ОСОБА_4, хоча, як встановлено у судовому засіданні, зміст цих листів безпосередньо стосується посадових обов’язків позивача, що у судовому засіданні не заперечувалось допитаним у якості свідка директором Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_12
У судому засіданні ОСОБА_12 пояснив, що у перевіряємий період деякі документи, які він отримував від Державного центру зайнятості, він розписував для виконання підлеглим ОСОБА_4 та вважав достатнім та припустимим, що ОСОБА_4 дізнається про розпорядження вищестоящого органу від підлеглих.
Колегія суддів вважає, що при такій організації роботи Севастопольського міського центру зайнятості неналежне виконання посадових обов’язків позивачем має місце не з її вини, оскільки позивач фактично позбавлена можливості бути обізнаною про деякі завдання, контроль за виконанням яких відноситься до її компетенції.
Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності наказу № 157-к від 04.06.2010, відповідачем не було доведено, що з вини позивача, у наслідок неналежного виконання нею посадових обов’язків були заподіяні буд-які шкідливі наслідки.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
Згідно з п. 1 ст. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про скасування наказу, суд з метою повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати наказ Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України № 157-к від 04.06.2010 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 протиправним та скасувати його.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.10.2010 о 17-30 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України № 157-к від 04.06.2010 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Н.Г. Плієва
Судді підпис О.В. Мінько
підпис І.І. Шаповал
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Головуючий суддя Н.Г. Плієва