Судове рішення #11691069

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 - 6318 / 2010 р.               Головуючий у 1-й інстанції: Пантилус О.П.

                                                                Суддя-доповідач:  Приймак В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р.                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:       Приймака В.М.,

суддів:                  Осоцького І.І.,

                              Дашковської А.В.,

при секретарі:      Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 06 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи - приватний підприємець ОСОБА_5, Приазовський РВ Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи - ПП ОСОБА_5, Приазовський РВ Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В позові зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,51 га, розташованої АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право власності на землю НОМЕР_1, виданим Новокостянтинівською сільською радою Приазовського району Запорізької області.

28.05.2008 року вказаною сільською радою прийняте рішення № 319 про передачу ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,1513 га, розташованої за вищезгаданою адресою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В самому рішенні ради не зазначена конфігурація земельної ділянки, тому воно не порушує і не може порушити її прав, враховуючи те, що частина земельної ділянки за вказаною адресою дійсно є вільною.

На виконання зазначеного рішення відповідачами укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1513 га, розташованої по вул. Першотравневій, 59 в с. Новокостянтинівка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

При цьому, в оренду передана земельна ділянка, що є частиною земельної ділянки, належної їй на праві власності.

Посилаючись на вищевикладене, просила суд визнати недійсним зазначений договір оренди земельної ділянки, що укладений між відповідачами - Новокостянтинівською сільською радою та ОСОБА_3

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 06 липня 2010 року позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки площею 0,1513 га, розташованої АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, укладений 26 жовтня 2009 року між Новокостянтинівською сільською радою Приазовського району Запорізької області та ОСОБА_3, недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції нори матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0, 51 га, розташованої на території Нококостянтинівської сільської ради  відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 519 Новокостянтинівської сільської ради народних депутатів 30.03.2001 року.

Зазначена обставина свідчить про те, що під час отримання Державного акту на право власності на землю позивачем 30.03.2001 року  його реєстрація  була проведена відповідно до вимог Закону.

На час розгляду справи суду не були надані докази, які би свідчили про те, що вищезазначений Державний акт був змінений чи скасований, або про те, що змінювались у встановленому законом порядку зовнішні межі земельної ділянки, яка належить позивачу.

Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, вона має загальну площу 0, 51 га.

Судом було встановлено, що межі земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу, та межі земельної ділянки, яка надана в оренду ОСОБА_3, співпадають.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.12.2004 року залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.06.2007 року (як судом касаційної інстанції) відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову щодо визнання частково недійсним Державного акту на право приватної власності на землю від 30.03.2001 року на ім.*я ОСОБА_4 та щодо визнання права власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 та про розподіл цієї ділнки.

Вищезазначеними судовими рішеннями встановлено належність земельної ділянки, яка розташована під будинком, АДРЕСА_1, ОСОБА_4

Судом встановлено, і це не оспорюється відповідачами, що ОСОБА_3 надана в оренду земельна ділянка, яка розташована під вищезазначеним житловим будинком.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди, який оспорює позивач, порушує її законні права як власника земельної ділянки.

За таких обставин, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 14 Конституції України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про визнання договору оренди недійсним.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.          

       

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.  

            Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 06 липня 2010 року по цій справі залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте   вона може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація