ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року жовтня 18 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність особи, яка подала скаргу і про час та місце судового розгляду належно повідомлена,

Румянцевим П. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, з 2008 року інвалід ІІІ групи, мешкає на АДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 22.08.2010 о 08 год. 50 хв. у м. Дніпропетровську на вулиці Яснополянській, керуючи з явними ознаками стану алкогольного сп’яніння автомобілем «ВАЗ-21099», д/н НОМЕР_1, ухилився від виконання вимоги працівника міліції пройти медичний огляд, чим в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від його проходження.

Апелюючи, ОСОБА_2 не заперечує істинність висновків судді в постанові про встановлені обставини і посилається на несправедливість стягнення через його надмірну суворість.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддя на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, під час розгляду справи з’ясував всі обставини вчиненого особою діяння, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував нехтування обов’язками водія, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування наданим спеціальним правом, характеризуючи проступок грубим порушенням, що є підставою для призначення визначеного ст. 30 КУпАП виду стягнення, а також з огляду на вік особи врахував необхідний виховний вплив, всі інші зазначені ст. 33 КУпАП обставини і наклав відповідно до ст.ст. 30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2010 про накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду