УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-9150/2010                                                                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Слюсар Л.П.

Категорія –19/27                                                                                                                  Доповідач – Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 жовтня  2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого                                    судді  –  Петренко І.О.

    суддів                                                          –  Козлова С.П., Романюк М.М.

    при секретарі                                              –  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року по справі за позовом Акціонерного Комерційного Банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 375 332,95 грн. та судові витрати по справі в сумі 1820 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що 09 листопада 2007 року між АКБ “Правекс-Банк” та ОСОБА_1 був укладений  кредитний договір № 4266-021/07Р про надання споживчого кредиту у сумі  42 000 доларів США,  строком  до 09 листопада 2032 року, зі сплатою 12,8% річних за користування кредитними коштами. 09 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки відповідно якого вона передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також, 09 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 4266-021/07Р,  згідно якого вона відповідає перед банком у тому ж об’ємі, що і ОСОБА_1 всім належним її на праві власності майном та грошовими коштами. ОСОБА_1 належним чином  не виконує свої зобов’язання за кредитним договором. Станом на 17 вересня 2009 року загальна сума заборгованості  за кредитним договором складає 375 332,95 грн..

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року позовні вимоги АКБ “Правекс-Банк”  задоволені в повному обсязі.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Так , з  матеріалів справи  вбачається , що відповідачка ОСОБА_3 9 листопада 2007 року  уклала з позивачем  кредитний договір № 4266-021\07Р ( ар. сп. 7-9) , за яким їй було надано право скористатись  кредитом на загальну суму 42000 доларів США на умовах  повного повернення  вказаної суми до 9 листопада 2032 року  зі сплатою 12,8 відсотків річних . Згідно до умов  п. 1.3 вказаного договору , у кожному випадку невиконання ( або неналежного виконання ) забов”язань по договору  відповідачкою розмір відсоткової ставки збільшується на 1% річних , починаючи з розміру , встановленого в п. 1.2 кредитного договору.

Як  вбачається з  розрахунку заборгованості , яка виникла у відповідачки ОСОБА_3  ( ар. сп.14)  станом на 17 вересня 2009 року  заборгованість за кредитом становила 40460 доларів США , заборгованість  по сплаті  нарахованих  відсотків  за користування кредитом – 5569 доларів США, пеня  за несвоєчасне  погашення кредиту – 202 долари США, пеня за несвоєчасне погашення процентів – 661 долар США, а загалом – 46892 долари США, що за курсом  Національного Банку України  ( ар. сп.15) становить 375 332 грн.95 коп.

Виходячи з вище наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив  вимоги позивача в повному обсязі.

Оскільки  виконання умов вище вказаного кредитного договору було забезпечено  шляхом укладання договору поруки № 4266-021\07Р  від 9 листопада 2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2  ( ар. сп. 13)  , згідно з умовами якого  поручитель забов”язалась  перед банком  відповідати в повному  обсязі за своєчасне та повне виконання боржником   забов”язань за кредитним договором як солідарна боржниця , суд першої інстанції обґрунтовано і на підставі ст..ст. 526,528,530, 553-559,625,1054  ЦК України стягнув  суму заборгованості  з обох відповідачок солідарно.

Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна із сторін по справі забов”язана  надавати докази  в підтвердження  своїх вимог та заперечень на позовні вимоги, а у відповідності до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до положень ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на  підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі .  

Таким чином , колегія суддів вважає , що  розглядаючи спір  районний суд повно і всебічно  дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює та постановив  рішення.

Доводи апеляційних скарг про належне виконання  позичальницею своїх обов”язків перед банком , про не заявлення іпотекодержателєм про порушення його прав , та про ніби то  невірне обрахування розміру пені суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели  або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки  вони зводяться до не згоди з рішенням суду, були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді