АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Справа № 22ц – 691/2010                                                                         Головуючий в 1 інстанції  - Озерянська Ж.М.

            Категорія  - 34                                                                                                     Доповідач   -  Прозорова М.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

      2 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого   -  Можелянської З.М.

    суддів  -  Прозорової М.Л.,  Ремеза В.А.

    при секретарі    -   Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

                                         ОСОБА_1    

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду  м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_4, треті особи: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська,    Комунальне   житлово-експлуатаційне   підприємство № 54 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

 Виходячи з конкретних  обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити іі вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА     :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1     –  відхилити.

Рішення  Амур-Нижньодніпровського районного суду  м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року        –  залишити без змін.

  Ухвала  набирає законної  сили з моменту  іі проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двадцяті днів з цього часу.

              Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Справа № 22ц – 691/2010                                                                         Головуючий в 1 інстанції  - Озерянська Ж.М.

            Категорія  - 34                                                                                                     Доповідач   -  Прозорова М.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

      2 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого   -  Можелянської З.М.

    суддів  -  Прозорової М.Л.,  Ремеза В.А.

    при секретарі    -   Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

                                         ОСОБА_1    

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду  м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_4, треті особи: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська,    Комунальне   житлово-експлуатаційне   підприємство № 54 про відшкодування шкоди,-  

                                                       ВСТАНОВИЛА:

           ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в який просить скасувати рішення  Амур-Нижньодніпровського районного суду  м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року, та  направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції   /а.с. 73-75/.

          Даним рішенням  частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_4, треті особи: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська,    Комунальне   житлово-експлуатаційне   підприємство № 54 про відшкодування шкоди.

         Суд стягнув солідарно з    ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь: ОСОБА_2 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 35521 грн.24 коп.,  моральної шкоди - 1000 грн., судових  витрат - 3785,63 грн.,   а всього - 40306,87 грн., на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 35521 грн.  24 коп., моральної шкоди - 1000 грн., а всього - 36521,24 грн.  а також на користь Держави  - судовий збір 8 грн.50 коп.

      В задоволенні  решти  позовних   вимог  відмовлено./а.с.53-55/

Як в апеляційній скарзі,  ОСОБА_1  посилається на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права,  суд не врахував, що відповідачка ОСОБА_4 не зареєстрована і не  мешкає у квартирі, не має відношення до встановлення батареї опалення,  суд не врахував віну  ЖЄУ, працівники  якого біля 5 годин не перекривали  гарячу воду /а.с. 62-64 /.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.1998   року   згідно   з   Законом   України (Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_1 була  надана  Позивачам та  ОСОБА_5,    який    є  неповнолітнім у спільну власність на підставі  розпорядження № 4/1168-98 від 11.05.1998 року  (т.1 а.с.І1).

Відповідачі  ОСОБА_1,  ОСОБА_4  та       ОСОБА_6,      23.12.1986 року ,   який   на момент залиття був неповнолітнім,   на підставі договору міни, посвідченого 04.06.1996    року   Сьомою   Дніпропетровською   державною нотаріальною конторою  за  реєстром №6-1047,   є  власниками   квартири  АДРЕСА_2   (т.1 а.с.   35,98).

Згідно актів   КЖЕП   №46,    складених    21.10.2003   року,    при    обстеженні  квартири АДРЕСА_1  було виявлено залиття  зазначеної  квартири гарячою водою з вини мешканців  квартири НОМЕР_1, яки   своїми   силами   замінили   будівні   регістри  на чавунні батареї,   де   під   час   подачі   опалення   між   секціями   почала   текти вода. В результаті   були залиті:   кухня,   зала,   дві  спальні,   прихожа,   а  також   були залиті гарячою   водою   розподільчі    коробки,    що    призвело    до короткого замикання,    перегорання   електричної   проводки   та   знеструмлення  квартири (а.с.12-13, т. 1) .

Як  видно з матеріалів справи, заміну будівельних регістрів на чавунний радіатор опалення відповідачі з житлово-експлутаційніми органами не погоджували, на виконання цих робіт на свій  страх і ризик залучили особу по об’яві в газеті.

 Відповідно до   висновку   судово-товарознавчої   експертизи   №   470-08   від 26.06.2008 року    в результаті  залиття  квартири НОМЕР_2, позивачам було  завдано майнову шкоду  в сумі 14784 грн.   (а.с.180-184 т.П).

Згідно висновку судової будівельно-технічної  експертизи №  484 - 08  від 23.02.2009 року в результаті  залиття  позивачам було  завдано майнову шкоду в сумі 49603 грн..   (а.с.199-211, т.П).

Судом також встановлено, що    позивачам    довелося    виконати    заміну    дубових    вікон    з  підвіконнями та  балконних  дверей  на метало пластикові на суму   6655 грн. , яки були пошкодженні внаслідок залиття,  що підтверджується висновком будівельно-технічної   експертизи  №Г-1445   від   19 . 04.2005     року   ( а.с. 2-4, т.П)    

        За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме ст. 1166, 1167 ЦК України суд прийшов до обґрунтованого висновку про  часткове задоволення позовних вимог   ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_4   про відшкодування шкоди і правомірно  стягнув на їх користь  солідарно з    ОСОБА_1 та  ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував віну  ЖЄУ, працівники  якого біля 5 годин не перекривали  гарячу воду, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та постанову нового рішення, оскільки при розгляді справи  відповідачі не ставили питання про залучення ЖЄУ у якості відповідачів.

Крім того  ОСОБА_1, та ОСОБА_4  не позбавлені права на звернення  до суду з відповідним позовом.

Посилання   ОСОБА_1 в апеляційній скарзі  на те, що   відповідачка ОСОБА_4 не зареєстрована  у квартирі НОМЕР_1, не  мешкає у квартирі  і не має відношення до встановлення батареї опалення,  не можуть бути прийняти до уваги, оскільки   ОСОБА_4 на підставі договору міни, посвідченого 04.06.1996 року Сьомою   Дніпропетровською   державною нотаріальною конторою  за  реєстром №6-1047,   є  власником   квартири  АДРЕСА_2   (т.1 а.с.   35).

Інші доводи ОСОБА_1,    приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1     –  відхилити.

Рішення  Амур-Нижньодніпровського районного суду  м. Дніпропетровська від 16 лютого 2010 року        –  залишити без змін.

  Ухвала  набирає законної  сили з моменту  іі проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двадцяті днів з цього часу.

Судді: