АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-160 / 2010 року Головуючий у першій інстанції Закутський В.І.,
Категорія:ч.2 ст. 187 , ч.3 ст.296 Доповідач апеляційної інстанції Ржепецький О.П.,
КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
в складі:
головуючого Ржепецького О.П.,
суддів Гребенюк В.І., Івченко О.М.,
прокурора Данчука В.М.,
засудженого ОСОБА_3
18 березня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Вознесенського міськрайонного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Миколаєва, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1)- 10.04. 2003 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
2)-06.04.2005 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 296, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців;
3) 07.08. 2008 р. цим же судом за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення вол; ухвалою апеляційного суду від 30.09. 2008 р. вирок від 07.08. 2008 р. змінено, строк покарання пом’якшено до 2 років 1 міс. позбавлення волі, звільнений 15.05.2009 р. за відбуттям строку покарання;
- засуджений: за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на 7 років з конфіскацією майна.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 16 травня 2009 року близько 23.30 години у буд. АДРЕСА_2, він , за попередньою змовою з невстановленими особами, вчинив напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров’я та життя ОСОБА_4 (розбій) і заволодів його майном на загальну суму 2200 грн. Внаслідок чого потерпіли й отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
28 травня 2009 року близько 3-00 год. у кафе-барі «Венеція» у с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_3 спільно з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи незначний привід, вчинили бійку з ОСОБА_5, заподіявши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я.
ОСОБА_6, який намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_3 і невстановленої особи, останні спричинили легкі тілесні ушкодження. На численні зауваження і вимоги обслуговуючого персоналу кафе-бару та інших присутніх - про припинення своїх дій, не реагували.
Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_3, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася винятковим цинізмом й проявом безсоромності, намагався справити свої природні потреби на лежачого на землі ОСОБА_5.
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_3 й невстановленої особи було пошкоджено майно потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 1308 грн. та припинено нормальну роботу кафе-бару «Венеція». Хуліганські дії ОСОБА_3 і невстановленої особи , були припинені працівниками міліції.
Засуджений ОСОБА_3, в апеляції та доповненні до неї, просить вирок скасувати, справу направити на додаткове досудове слідство для усунення недоліків які є в справі і для перекваліфікації його дій з ч.2 ст. 187 КК України , (розбою) на ч.2 ст. 122 КК України, на умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Водночас, просить вирок скасувати, правильно кваліфікувати його дії й постановити новий , законний і обгрунтований вирок.
Вважає, що справу сфальсифіковано, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, необ’єктивно, що вирок постановлено на припущеннях, на поясненнях потерпілого ОСОБА_4 і його друзів, в порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Посилається на те, що протиправних дій не вчиняв, що висновки суду про його винність у злочинах за які його засуджено, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким суд, не дав належної оцінки. Вважає, що його необгрунтовано обмежили у часі при ознайомленні з матеріалами справи і протоколом судового засідання та технічним записом судового процесу.
Вказує, що на досудовому слідстві порушено його право на захист.
Стверджує, що пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді про події в кафе –барі «Венеція» є правдивими, яким суд не дав належної оцінки; що суд не призначив експертизу, яка б встановила, чи дійсно в протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_9, стоїть її підпис; що свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 давали в суді показання під впливом свого роботодавця- потерпілої ОСОБА_7; що всі свідки події в кафе-барі «Венеція» зазначали, що бачили обопільну бійку, а не хуліганські дії з його(ОСОБА_3.) боку, а суд не дав належної оцінки їх показам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримання апеляції, думку прокурора Данчука В.М. про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за які його засуджено, за обставин які викладені у вироку, відповідають матеріалам справи й грунтуються на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах, і є обґрунтованими.
Доводи засудженого про те, що справу сфальсифіковано, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ’єктивно в порушення вимог кримінально-процесуального закону, та про те, що висновки суду про його винність у вчиненні злочинів за які він засуджений не знайшли свого підтвердження в суді, є безпідставними.
Так, під час допиту на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 дав показання , згідно з якими він свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні у розбійному нападі 16.05. 2009 року на ОСОБА_4, та у вчиненні хуліганства 28.05. 2009 р. у кафе-барі «Венеція» в с. Прибужани Вознесенського району- не визнає. Стверджує, що за фактом розбійного нападу на ОСОБА_4 бійка була обопільна. Спростовує факт викрадення ним мобільного телефона потерпілого. Проте не заперечує, що по другому епізоду злочину, у визнаний судом день і час дійсно зустрічався з потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в кафе-барі «Венеція» в с. Прибужани Вознесенського району. Стверджує, що ОСОБА_5 розпочав бійку, а його брат ОСОБА_6 вступив у бійку, тому він захищався й наносив їм удари.
Не зважаючи на не визнання ОСОБА_3 вини, сукупністю доказів досліджених в судовому засіданні, винність засудженого в інкримінованих злочинах доведена повністю.
Потерпілий ОСОБА_4 під час досудового слідства і в суді вказував на те, що 16 травня 2009 року він з своїм товаришем ОСОБА_15 біля 23 -00 год. перебували в центрі міста зустріли ОСОБА_16 Потім до них підійшов ОСОБА_17 і повідомив що з ним бажають поговорити. Коли підійшов до ОСОБА_3, той зразу двічі вдарив його, вимагав гроші які він начеб-то колись програв йому в карти.
Пояснення підсудного ОСОБА_3 і потерпілого ОСОБА_4 стосовно місця, дати та часу скоєного ОСОБА_3 злочину підтвердив на досудовому слідстві і в суді свідок ОСОБА_15 Стверджував, що 16.05. 2009 р. він з ОСОБА_4 відпочивали в центрі м. Вознесенська. Близько 23-00 год, зустріли знайомого ОСОБА_16 До них підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_17 ОСОБА_3 вимагав у ОСОБА_4 гроші які той програв йому у карти. ОСОБА_4 це заперечував. ОСОБА_3 декілька раз вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя. ОСОБА_4 хотів комусь зателефонувати, щоб підтвердити відсутність боргу. ОСОБА_3 вибив з рук потерпілого мобільний телефон. Потім ОСОБА_3 і ОСОБА_17 продовжили бити потерпілого. В подальшому ОСОБА_3 потягнув потерпілого на подвір’я. Він чув крики ОСОБА_4 , щоб не били. Бачив що потерпілий сильно побитий. По дорозі додому потерпілий розповів, що його били, душили й застосовували електрошокер.
Свідок ОСОБА_18 у суді показала, що 16.05. 2009 р. до неї та співмешканця ОСОБА_16 в буд. по АДРЕСА_2 прийшли ОСОБА_15 і ОСОБА_4 Потім ОСОБА_3 з двома незнайомими хлопцями. Почалася сварка за борг, ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_4 якісь гроші. ОСОБА_4 комусь почав телефонувати. Вона в цей час відпочивала в іншій кімнаті, що було далі, не знає.
Зазначені пояснення підсудного, потерпілого і свідків повністю узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:-
заявою потерпілого ОСОБА_4 від 18.05. 2009 р. (а.с.2) з якої видно, що 16.05. 2009 р. невстановлені особи спричинили йому тілесні ушкодження та заволоділи його мобільним телефоном;
-протоколом огляду місця події (а.с.3) з якого вбачається, що вказана подія відбулася в приміщенні будинку №2 по провулку Кузнєчному в м Вознесенську;
-висновком судово-медичної експертизи №412 від 23.06. 2009 р.(а.с.78) з якого випливає, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: забій носа з викривленням носової перегородки, забій грудної клітини, крововиливи в області в області верхніх та нижніх кінцівок, в області спини та грудної клітини, спадини в області шиї , вушної раковини , верхніх кінцівок які відносяться до легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров’я. Не виключена можливість утворення спадини в області шиї від термічного, хімічного впливу електрошокера;
-протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_19 і підозрюваним ОСОБА_3.(а.с. 31-34, 35-38), між свідком ОСОБА_16 та підозрюваним ОСОБА_3, під час яких потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_16 стверджували що ОСОБА_3 в буд. ОСОБА_16 наносив потерпілому численні удари. Потерпілий ОСОБА_4 уточнив, що ОСОБА_3 крім того, застосовував у відношенні нього і електрошокер, поки він не вибіг з другої половини будинку;
-протоколом пред’явлення особи від 24.06. 2009 р. (а.с. -40) згідно якого , свідок ОСОБА_15 серед пред’явлених йому осіб, впізнав ОСОБА_3 як особу який наносив удари ОСОБА_4 в буд. ОСОБА_16;
-протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_15 і підозрюваним ОСОБА_3 (а.с. 41-44) в процесі якої ОСОБА_15 підтвердив що ОСОБА_3 побив потерпілого ОСОБА_4 та заволодів його телефоном;
-протоколами відтворення обстановки і обставин події від 24.06. 2009 року, за участі свідків ОСОБА_16, ОСОБА_15 та потерпілого ОСОБА_4 , (а.с. 45-47,48-50,51-53) , де свідки і потерпілий , кожен окремо, розповіли та показали на місці , як ОСОБА_3 побив потерпілого та заволодів його телефоном.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу вироку в частині вчинення ОСОБА_3 розбійного нападу пояснення потерпілого ОСОБА_4, показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 і при цьому спростував показання засудженого ОСОБА_3 щодо неправомірної поведінки самого потерпілого, який не повернув борг.
По першому епізоду злочину, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 : за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 27.05. 2009 року, біля 22 -00 год. він з своїм братом ОСОБА_16 відпочивали в кафе-барі «Венеція» в с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області. Його ззаду хтось вдарив по голові, він впав. Били не менше двох чоловік, удари наносили з усіх баків. Бачив як хтось ламав ніжку стула та наносив йому удари цією ніжкою. Він декілька раз втрачав свідомість. Потім його витягли на вулицю, де продовжили бити.
З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_6 даних під час досудого слідства в якості потерпілого, видно, що 27.05. 2009 р. він з своїм братом ОСОБА_5 відпочивали в кафе-барі «Венеція». Біля 2 год.30 хв. до бару прийшли 2 чоловіка , сіли за стіл до дівчат. Як почалася бійка не пам’ятає. Його били не менше двох чоловік, удари наносили по різним областям тіла. Він декілька раз втрачав свідомість. Потім його і брата доставили в лікарню.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні за фактом хуліганства своєї вини не визнає. Стверджує, що ОСОБА_5 перший розпочав бійку, в кафе-барі. Брат ОСОБА_5, ОСОБА_6 теж вступав у бійку, тому він змушений був захищатися від їх дій, і наносити удари.
Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_3, його вина в інкримінованому злочині повністю доведена, сукупністю слідуючих доказів, досліджених в судовому засіданні.
Показання потерпілих, підсудного , стосовно місця, дати та часу скоєного ОСОБА_3 злочину, підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_10Показав, що 27.05. 2009 р. в кафе-бар біля 22-00 год прийшли брати ОСОБА_20 та ОСОБА_6., вживали спиртні напої вели себе нормально. Приблизно в 2 год. 30 хв до бару прийшли невідомі, ОСОБА_3 та ОСОБА_21 які теж вживали спиртні напої. До них підійшов ОСОБА_5 Коли він повернувся з підсобного приміщення бару, вже була бійка. ОСОБА_3 бив лежачого на підлозі ОСОБА_5 Потерпілого бив і ОСОБА_21 , в руках якого була палка. В залі було розкидано стільці та розбито посуд. В процесі побиття потерпілого, ОСОБА_3 і ОСОБА_21 висловлювалися нецензурною лайкою. Їх намагалися заспокоїти, робили зауваження, але вони не звертали уваги. Інший потерпілий ОСОБА_6 лежав на підлозі в барі без свідомості. Потерпілого ОСОБА_5 продовжували бити і на вулиці.
Пояснення свідка ОСОБА_10 щодо обставин побиття потерпілих в кафе-барі, узгоджується з показанням свідка ОСОБА_11, яка зазначила що ОСОБА_5 неодноразово підходив до столика ОСОБА_3 та його товариша. Йому пропонували відійти. Потім ОСОБА_3 з товаришем почали бити ОСОБА_5. Потерпілий впав на підлогу, його продовжили бити руками і ногами. Вона намагалася розборонити , але сама отримала від ОСОБА_3 удар. ОСОБА_6 намагався захистити брата, але ОСОБА_3 з товаришем побили і його. Потерпілий втратив свідомість. ОСОБА_3 з товаришем Витягли ОСОБА_5 на вулицю і продовжили бити. ОСОБА_3 намагався справити природні потреби на лежачого ОСОБА_5 Робота бару була припинена, столи розкидані, посуд побито. Хтось із них виламав ніжку столу.
Ці показання пояснення свідка ОСОБА_11 про обставини хуліганства вчиненого ОСОБА_3 та його товаришем, узгоджуються з показанням свідка ОСОБА_12 яка стверджувала, що саме ОСОБА_3 і та його товариш ОСОБА_21 почали наносити удари ОСОБА_5, кинули його на столи, від чого кілька столиків зламалося, потерпілий впав на підлогу. ОСОБА_3 з товаришем продовжили наносити потерпілому удари руками і ногами в різні області тіла. Вона бачила у ОСОБА_3 ніжку від столу намагалася її відібрати. ОСОБА_6 який намагався захистити брата, теж побили
, він лежав непритомний на підлозі. На зауваження ОСОБА_3 і товариш не реагували. Вони викликали працівників міліції.
Зазначені показання потерпілих і свідків узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:
-заявою потерпілого ОСОБА_5 від 28.05. 2009 р.(а.с.91) , який просить притягти до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які спричинили йому та його брату тілесні ушкодження;
-заявою потерпілої ОСОБА_7.(а.с. 90) , яка просить притягти до відповідальності невідомих осіб які в приміщенні її бару вчинили хуліганські дії, та пошкодили її майно;
-висновком судово-медичної експертизи № 440 від 26.06. 2009 р. (а.с. 124-126) з якого видно, що у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: перелом трьох ребер зправа з забоєм черевної станки, струс головного мозку з крововиливом в області ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров’я;
-висновком судово-медичної експертизи №589 від 12.08. 2009 р. (а.с. 139-140) з якого вбачається, що у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження , які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
-протоколом пред’явлення особи від 12.08. 2009 р. (а.с. 143) згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 як особу , який 28.05. 2009 р. приймав участь у бійці в барі;
-протоколом пред’явлення особи від 12.08. 2009 року, (а.с.144) , згідно якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_3, як особу , з яким сиділа за одним столиком в барі «Венеція» 28.05. 2009 р., і який з хлопцем на ім’я ОСОБА_21 побили братів ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_9 в суді стверджувала що не бачила події бійки яка відбувалася в барі «Венеція» 28.05. 2009 р. Не заперечувала , що вчиняла підпис що попереджена про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань. Проте, заперечувала, що надавала показання які записані в протоколі її допиту, які викривають ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства.
Свідок ОСОБА_22 підтвердив в судовому засіданні, що допитував ОСОБА_9 в якості свідка події хуліганства в барі. Попередив її про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань. При цьому показання свідка ОСОБА_9 про події в кафе –барі «Венеція»в ніч з 27.05. на 28.05. 2009 року узгоджувалися з показаннями інших свідків , які в ту ніч були в даному кафе-барі.
Суд дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_9 , і оскільки її показання дані під час досудового слідства узгоджувалися з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд їх визнав такими, які відповідають матеріалам справи, і тому обгрунтовано поклав їх в основу вироку.
За даним епізодом злочину суд, правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, повторно, пов’язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Колегія суддів погоджується з такою кваліфікацією дій засудженого.
При призначенні ОСОБА_3. покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких за класифікацією злочинів за ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, інший до середньої тяжкості, дані про особу винного, та обставини, які обтяжують покарання, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
Призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, воно є справедливим.
Доводи засудженого про фальсифікацію доказів по справі є безпідставни- ми. Як вбачається зі змісту протоколів допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілих, свідків, очних ставок, заяв потерпілих про вчинені злочини, та інших процесуальних документів, то вони виконані з дотриманням вимог чинного КПК України.
Вивченням матеріалів справи не встановлено даних , які б свідчили про неповноту чи необ’єктивність дослідження органами досудового слідства обставин справи або упередженості суду щодо засудженого ОСОБА_3
Посилання в апеляції на те , що його обмежили у часі при ознайомленні з матеріалами справи та протоколом судового засідання, не відповідають дійсності. Більш того, оскільки засуджений навмисно затягував ознайомлення, внаслідок цього було складено графік, який ОСОБА_3 також порушив. Про це свідчать пояснення судового розпорядника голові міськрайонного суду, та відповідні розписки засудженого(а.с.292, 294-297) .
Істотних порушень органами досудового слідства і судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.
Підстав для скасування вироку та направлення справи на додаткове досудове слідство, чи про зміну вироку і про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 по двох епізодах пред’явленого обвинувачення на ч.2 ст. 122 КК України, як про те, просить засуджений в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 грудня 2009 року у відношенні ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: