У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 13444/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Сухоруков А.О. Категорія – 27 Доповідач – Прозорова М.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
26 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
на рішення Самарського районний суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИЛА:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» – відхилити.
Рішення Самарського районний суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді :
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 13444/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Сухоруков А.О. Категорія – 27 Доповідач – Прозорова М.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
на рішення Самарського районний суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Самарського районний суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2010 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі /а.с. 78-81/.
Зазначеним рішенням відмовлено у задоволені позовних Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки /74-75/.
Як на підстави апеляційній скарги ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права /а.с.78-81/
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційній скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про те, що 28 квітня 2007 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір № DNIOGK00000082, відповідно до якого, позивачем було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 153125,01 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % річних на суму залишку з кінцевим терміном повернення 28.04.2027 року (а.с.5-7).
Також відповідач надав позивачу в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 35.3, 35,4 цього договору іпотеки.
Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором № DNIOGK00000082 від 28.04.2007 року, станом на 24.03.2009р., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 128998,83 долари США (а.с. 4).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач в дійсності сплачує грошові кошти по кредитному договору, але не в повному обсязі і не в строки, встановлені договором і не відмовляється від виконання умов кредитного договору.
Дані обставини підтверджуються квитанціями про сплату заборгованості від 30.04.2010 року на 150 доларів США, від 05 березня 2010 року на 200 доларів США, від 31.01.2008 р. на 1500 доларів США, від 17.11.2008 р. на 2315,40 доларів США, від 13.08.2008 року на 860 доларів США, від 12.08.2008 року на 1485 доларів США, від 25.04.2008 року на 1500 доларів США, від 04.12.2007 р. на 1500 доларів США, від 05.11.2007 р. на 1500 доларів США, від 25.09.2007 року на 1500 доларів США, від 05.09.2007 року на 1500 доларів США, від 30.07.2007р. на 1491 долар США (а.с. 41-52), випискою по платежам по кредитному договору ОСОБА_1 за 2007-2010 роки (а.с. 54), копією меморіального валютного ордера від 09.07.2010 року на суму 150 доларів США та квитанцією від 31 травня 2010 року на 150 доларів США (а.с. 64) .
Крім того, згідно довідки № 198, виданою за підписом голови квартального комітету, в спірному домоволодінні АДРЕСА_1 окрім відповідача проживають ще три члена родини, одна з яких є неповнолітньою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виписка із медичної картки стаціонарного хворого та листок непрацездатності серії АБД № 751764 підтверджує доводи відповідача про те, що її чоловік, ОСОБА_3, в дійсності перебував на стаціонарному лікуванні в період з 03.03.2008р. по 27.03.2008р. внаслідок завданої йому колото-різаної рани і на певний час втратив працездатність (а.с. 56, 57).
Ні в суді першої інстанції ні в апеляційній інстанції позивач не надав жодних доказів про те, що намагався вирішити спір із відповідачем у добровільному порядку відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку», а в позовній заяві не ставив питання про дострокове припинення виконання обов'язків шляхом розірвання кредитного договору.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи ПАТ КБ «ПриватБанк», приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З’ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» – відхилити.
Рішення Самарського районний суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді :