УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 12802 Головуючий у 1-й інстанції : Залімська Н.В.
Категорія -5 Доповідач : Кіктенко Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Дніпропетровської міської Ради на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської Ради про визнання права власності на самовільні забудови , -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.Е-2, житловою площею 77,1 кв.м., загальною площею 277,1 кв.м. під Е-2 підвал,а,а 1 ганки, 2-балкони, гараж літ.Ж, ганок під Ж, душ літній літ.З, сарай літній літ.И, погріб під И, навіс К, які знаходяться у домоволодінні, розташованому за адресою:АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська Рада ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоводенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2006 року ОСОБА_1 належить домоволодіння АДРЕСА_1 . На протязі 2008-2009 років позивач самовільно побудував житловий будинок літери Е-2 житловою площею 77,1 кв.м., загальною площею 277,1 кв.м., під Е-2 підвал , а,а1 ганки,2 балкони, гараж літ.Ж, ганок під Ж, душ літній літ.З, сарай літній літ.И, погріб під И, навіс К.
Належний дозвіл чи належно затверджений проект для будівництва об*єкту нерухомого майна позивач не отримував.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що у відповідності до вимог ст.376 ЦК України позивачу не надавалась в користування земельна ділянка, на якій він побудував забудови.
Згідно вимог ч.,ч.2,3 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно.
На час проведення самовільних прибудов і на теперішній час у позивача відсутні правоустановлюючі документи на користування земельною дідянкою АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч.5 ст.375 ЦК України право власності на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новосторене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди,тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації , право власності виникає з моменту його прийняття до ексалуатації.
Відповідно до вимог ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд зробив висновок про те, що будівництво нерухомості відповідає існуючим будівельним, санітарним та екологічним нормам та правилам та на підтвердження цього посилався на технічний висновок приватного підприємства науково-проектного підприємства «АРХГЕОПРОЕКТ», ліцензія серія АБ №104809, 10/07-09-ТЗ від 24 липня 2009 року про технічний стан будівельних конструкцій у домоволодінні АДРЕСА_1.
Але всупереч порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 9.09.2009 року №1055 (з послідуючими змінами) «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач не звертався у відповідні органи місцевого самоврядування з питання реєстрації права власності на спірний збудований об*єкт і не надав доказів прийняття рішення з цього приводу компетентними службами, відповідності майна санітраним та екологічним нормам і правилам.
Відповідно до вимог п.2 Постанови №923 від 9 жовтня 2008 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об*єктів « прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об*єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності , що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності –документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об*єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Позивач не надав доказів відповідності закінченого будівництва об*єкта державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вказані номи матеріального права належної уваги не звернув та помилково дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду скасувати у зв*язку із порушенням судом норм матеріального права та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самовільні забудови.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 309,ст.314 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської Ради задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільні забудови відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: