Справа № 2-264/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    04 жовтня 2010 року  Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

    головуючого  - судді  Волчек О.О.,

    при секретарі  - Борщовій  О.Л.,

              за участю  представника позивачки  - ОСОБА_1,  

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4  до  Глушківської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському районі  про визнання недійсними: рішення  Глушківської сільської ради, Державного акту про право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

               Позивачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду  в подальшому з уточненим  позовом до Глушківської сільської ради Куп’янського району Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському району, в якому просять суд визнати недійсними: рішення   Глушківської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 15  липня  2004 року,  № 24-V от 03 серпня 2006 року та № 77 –V від  20 червня 2007 року про   передачу ОСОБА_2 0,07 га  земельної  ділянки  для ведення  особистого  селянського  господарства; Державний акт ХР 19-00-091585 від  04 січня 1999 року  на право приватної власності  ОСОБА_2  на земельну ділянку 0,47 га  в с. Колісниківка ,на якій розташований  жилий будинок АДРЕСА_1 ,переданий для  ведення  особистого підсобного господарства ; зобов’язати Глушківську сільську Раду, Куп’янського  район, Харківської  області  видати рішення про надання  у приватну власність земельної  ділянки  власникам  жилого  будинку АДРЕСА_1 для  обслуговування  житлового  будинку,господарських  будівель  і споруд  та ведення  особистого  селянського  господарства  відповідно  до їх  долі  у житловому  будинку;ОСОБА_2-0,1250  га – для  будівництва і обслуговування  жилого  будинку, господарських будівель і споруд ; та 0,1450 га  для  ведення  особистого  селянського господарства; ОСОБА_3 - 0,0625 га  для  будівництва і обслуговування  жилого будинку ,господарських  будівель  і споруд ; 0,0725  га  для ведення  особистого  селянського  господарства ; ОСОБА_4 – 0,0625 га – для будівництва  і обслуговування  жилого  будинку,господарських  будівель  і споруд та  0,0725  га  для ведення  особистого селянського  господарства; зобов’язати  Глушківську  сільську Раду, Куп’янського  району, Харківської  області  видати  рішення  про  надання  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  земельної  ділянки  0,06  га жилого будинку АДРЕСА_1  на  праві  постійного  користування.          

    В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що   вони є  співвласниками  житлового  будинку  АДРЕСА_1, при  цьому  ОСОБА_2 належить  ? частина  житлового  будинку, а ОСОБА_3  та ОСОБА_4  належить по ? частині цього житлового  будинку,що  підтверджується довідкою  бюро технічної інвентаризації  про реєстрацію.

              Позивачі  вказують, що Державним  актом на право приватної  власності на землю серії ХР  19-00-091585  від  04  січня  1999 року  у приватну  власність  ОСОБА_2  передано  земельну ділянку  0,47 га  в с.Колісниківка ,на якій  розташований  житловий будинок – для ведення  особистого  підсобного  господарства.

              Як  вказано  в позові, додатково  до цього  приймалося  рішення  Глушківською  сільрадою  від 15  липня 2004 року ,№ 24 – V от  03 серпня  2006 року  та  №77- V  від  20 червня 2007 року  про  передачу  ОСОБА_2 0,07 га  земельної  ділянки для  ведення  особистого  селянського господарства.  Державний  акт і рішення  Глушківської  сільської  ради  протирічать  вимогам  Цивільного  та  Земельного  Кодексу України,щодо  порядку  передачи  земельної  ділянки  у приватну власність  та цільовому  призначенню  цієї  земельної  ділянки.

              Позивачі посилаються на те, що  згідно  з договором  купівлі-продажу  жилого будинку АДРЕСА_1  від  19 січня  1973 року  право  власності  на  жилий  будинок ,розташований  на земельній  ділянці 0,60 га  набув  ОСОБА_5 – батько ОСОБА_2. Після  його  смерті жилий  будинок  успадкувала  ОСОБА_6. Але  згідно  зі  свідоцтвом  про  право  власності  на житловий будинок,виданого  Глушківською  сільською  радою  від 18 листопада 1998  року  визначено  право  власності  ОСОБА_6, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках – по ? частині ,але  земельна ділянка і по Державному  акту  і за рішенням  Глушківської  сільської  ради  оформлена  тільки  на ОСОБА_2  Ці  помилки допущені  не  з  вини  позивачів  та  перешкоджають  в реалізації  їх права  власності  на  земельну  ділянку ,на  якій  розташований  жилий  будинок АДРЕСА_1  та  позивачі  не  мають змоги отримати  на  своє  ім’я  Державний акт  на  право  приватної  власності  на  земельну  ділянку  у  відповідності  до  їх  долі  у жилому будинку.                  

      В зв’язку з чим  позивачі звернулися до суду з даними позовними вимогами.

    Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3  в судове  засідання  не  з’явились,подали до суду  заяви про розгляд справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги підтримують в повному  обсязі.

              Позивачка  ОСОБА_4 в  судове засідання не з’явилась,  надала  суду  телефонограму  про розгляд  справи  в  її  відсутності, уточнені  позовні вимоги  підтримує  в  повному  обсязі.      

    Від  Глушківської  сільської ради, Куп’янського району, Харківської області  надійшла заява, згідно якої  відповідач  з рішенням  суду згоден, просить розглянути справу у відсутність представника відповідача.

    Від  представника відділу Держкомзему у Куп’янському районі Харківської області також надійшов лист  з проханням розглянути справу без участі представника відділу, проти позову заперечень немає, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.      

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно  договору  купівлі-продажу ОСОБА_5  придбав жилий  будинок  у с. Колісниківка, Глушківської  сільської  ради ,який  складається  з одного  жилого  будинку з надвірними будівлями,житлова  площа - 30 кв. м.,розташованого  на земельній  ділянці колгоспу  ім. Петровського  розміром 0,60 га. (а.с.14-15).

 Як  вбачається  із  листа  Глушківського  сільського  голови   до 1990 року  вищевказана  земельна  ділянка  перебувала  у власності  колгоспу ім. Петровського ,але після  набрання  чинності  Земельного Кодексу  від 18.12.1990 року  землі  з  балансу  колгоспу «Петровського»  передалися  на баланс  Глушківської  сільської  ради.(а.с.26).  

ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  ОСОБА_5  батько   позивачки  ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно  списку, виданого архівним відділом Куп’янської  районної  державної  адміністрації  ОСОБА_7, дружина  ОСОБА_8,  отримала  безкоштовно  у  приватну власність   0,42 га земельної  ділянки.(а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2  померла  ОСОБА_6.(а.с.17).

Згідно свідоцтва про право  на спадщину  за заповітом  Куп’янської державної нотаріальної контори Харківської області від 09.12.1998 року  спадщину за заповітом  після смерті матері ОСОБА_6  прийняла   ОСОБА_2 та отримала  свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину   жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель ,що знаходиться в АДРЕСА_1, розташованого  на земельній ділянці розміром 0,47 га.(а.с.9).    

Згідно  свідоцтва про право  особистої  власності  на   жилий  будинок,виданого  виконкомом  Глушківської  сільської Ради  Куп’янського  району Харківської  області  від 18 листопада 1998 року в обмін  свідоцтва  про право  особистої власності на жилий будинок ,виданого виконкомом Глушківської  сільської ради  від 27 жовтня 1988 року у  зв’язку  зі зміною  форми власності , зареєстрованого  в  Куп’янськом  бюро технічної  інвентаризації  ОСОБА_6 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   в рівних долях кожному належить  жилий  будинок з надвірними  будівлями  за  адресою : АДРЕСА_1 . На ? частину  жилого  будинку ,належну померлій  ОСОБА_6 видано свідоцтво  про право на  спадщину  за заповітом  ОСОБА_2 (а.с.8).

Довідкою, виданою  бюро  технічної  інвентаризації   26 травня 2003 року,  підтверджується ,що ОСОБА_2  належить  ?  частина  вищевказаного будинку  по  свідоцтву  про право  особистої власності  ,виданому виконкомом  Глушківської  сільської ради 18 листопада 1998 року; ? частина  вищевказаного  будинку  по  свідоцтву  про  право  на спадщину  за  заповітом ,виданого Куп’янською   державною нотаріальною  конторою 09 грудня 1998 року; ОСОБА_3   та  ОСОБА_4  належить  по ? частині    по свідоцтву  про право  особистої  власності  на жилий  будинок ,виданого Глушківською  сільською  радою 18 листопада 1998 року.(а.с.16).  

Рішенням  від 15 липня 2004 року Глушківської  сільської ради Куп’янського  району  Харківської  області   ОСОБА_2  передано  у приватну власність  земельну ділянку  площею  0,07 га  для ведення  особистого  селянського  господарства, яка знаходиться  в АДРЕСА_1 Звертаючи  увагу  на те,  що решта земельної  ділянки площею  0,06 га  яку  вона  просить  передати у приватну власність  є сінокосом.  (а.с.13).

Рішенням  від   03 серпня 2006  року та рішенням від  20 червня 2007 року   Глушківської    сільської ради Куп’янського  району  Харківської  області   ОСОБА_2  передано  у приватну власність земельну ділянку , яка знаходиться  в АДРЕСА_1  площею 0,07 га  для ведення  особистого  селянського господарства.(а.с.а.с.12,11).

Рішенням № 21 Глушківської сільської ради народних депутатів від 19 жовтня 1993 року «Про безкоштовну передачу земель у приватну власність громадянам»,  передано у приватну власність мешканцям  сіл сільської ради  присадибні  земельні ділянки  згідно поданих  заяв у розмірі 116,85 га. (а.с.6).

    У Державному акті на право приватної власності на землю, серії ХР № 19-00-092585 від 04.01.1999 року, виданого  ОСОБА_2, на підставі рішення  Глушківської  сільської ради від 09 грудня 1998 року, вказано, що їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,47 га, яка розташована на території  с. Колісниківка  Глушківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства (а.с.7).

              Статтею 116 ЗК України врегульовані відносини щодо набуття громадянами права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.  

Ст. 22 ЗК України  визначаються види використання земель сільськогосподарського призначення, які відповідають їх цільовому призначенню, і особи, які мають право на отримання таких земель у власність і у користування. Так, громадяни України мають право на отримання у власність та користування земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Окрім цього, Земельним кодексом України, передбачена передача у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 40 ЗК України).  

     Згідно  з  абз.2   ч.6  ст. 120  ЗК  України  у разі  набуття  права власності  на жилий  будинок,який  розташований  на землях  державної  або  комунальної  власності ,що  перебувають  у  користуванні  іншої  особи,  та необхідності  поділу  земельної  ділянки  площа земельної  ділянки ,що формується ,не може бути  меншою, ніж  максимальний розмір  земельних ділянок відповідного  цільового  призначення, визначених  ст. 121 ЗК  України.

              Згідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара. Такого цільового призначення землі як «для ведення особистого підсобного господарства» чинним законодавством не передбачено.

     Як зазначено у ст. 38  Земельного Кодексу України,   до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.

     Згідно  до ч.3 ст.415  ЦК  України  особа, до  якої  перейшло право  власності  на  будівлі, набуває  право  користування  земельною  ділянкою  на тих  же умовах і в тому  ж обсязі ,що і попередній власник  будівлі.

                Статтею  377  ЦК  України  передбачено , що  до особи ,яка  набула  право  власності  на жилий будинок  переходить  право  власності ,право користування  на  земельну  ділянку,на якій  він  розміщений , без  зміни  її цільового  призначення  в  обсязі  та умовах, встановлених  для  попереднього  землевласника.

                  Відповідно до   ч.4  ст. 120 ЗК  України у разі набуття права  власності  на будинок  кількома  особами  право    на земельну ділянку  визначається пропорційно до  часток осіб  у праві   власності  жилого  будинку.    

                 В судовому засіданні  достовірно встановлено, що   право  власності  на  жилий  будинок , розташований  на земельній  ділянці 0,60 га  набув  ОСОБА_5 , після  нього його  дружина  ОСОБА_6 Згідно свідоцтва про право  власності  на жилий будинок, виданого  Глушківською  сільською радою від 18 листопада 1998 року визначено  право власності  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4 в рівних  частках по ? частині , але земельна ділянка  і по Державному акту  і за рішенням  Глушківської  сільської   ради  оформлена  лише на  ОСОБА_2

              Таким чином , з набуттям  права власності  на  жилий  будинок позивачі  набули право  на земельну  ділянку  пропорційно  до часток  осіб у праві  власності  на  жилий  будинок.      

             У відповідності із ч. 3 ст. 22 ЗК України,  землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та  надаються у користування громадянам - для  ведення особистого селянського господарства.

             У ст. 6 Земельного Кодексу України, який діяв на момент  видачі Державного  акту,  серед інших було передбачене право на одержання земельних ділянок у власність для ведення особистого підсобного господарства, але такої норми в теперішній час не існує, тому право позивачів необхідно привести у відповідність з чинним законодавством.                          

             Таким чином, невідповідність цих правовстановлюючих документів нормам чинного законодавства, заважають позивачам в реалізації їх права власності на земельну ділянку та вчиненню будь-яких правочинів, пов’язаних з відчуженням земельної ділянки.

             Як  зазначено в ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.  Відповідно до ч. 3  вказаної норми Закону захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, крім інших, визнанням угоди недійсною, визнанням недійсним рішень органів виконавчої влади або органів  місцевого самоврядування.

    Згідно ст. 21 ЦПК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

    Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам; відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

              У рішенні  від 15 липня 2004  року  у п.2  зазначено ,що  земельна   ділянка , площею 0,06 га  є сіножаттям ,тобто  землею  сільськогосподарського   призначення . Надання у  приватну власність  землі, яка є   сіножаттям  законодавством  не  передбачено.    

               Отже, з   вищевикладеного вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 19-00-092585 від 04.01.1999 року , виданий виконкомом  Глушківської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області  на ім’я  ОСОБА_2  на земельну ділянку 0,47 га  в с. Колісниківка , на якій  розташований жилий будинок АДРЕСА_1  суперечить вимогам чинного законодавства стосовно порядку передачі  земельної ділянки у приватну власність та  цільовому призначенню цієї землі. Щодо рішень  Глушківської сільської ради від 15 липня 2004 року та 03 серпня  2006 року  «Про  передачу земель у приватну власність громадянам», невірно вказано порядок  передачі  земельної ділянки, без урахування  всіх  осіб,які набули право  власності  на земельну ділянку у межах  норми , встановленої  законодавством, що також суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

              Керуючись ст.ст. 11, 15, 174, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст.203,377, 415 ЦК України, ст.ст. 21, 22, 38,40,116,120,121, 152 Земельного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

    Уточнений позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4  до  Глушківської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському районі  про визнання недійсними рішення: Глушківської сільської ради, Державного акту про право приватної власності на землю – задовольнити.

    Визнати недійсними:

-   рішення  Глушківської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 15 липня 2004 року;

-   рішення  Глушківської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 03  серпня  2006  року  № 24- V про приватизацію  земельних ділянок громадян ;  

-   рішення Глушківської  сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 20 червня 2007 року   №  77- V    про передачу  ОСОБА_2  0,07 га  земельної  ділянки  для ведення  особистого  селянського  господарства;

-   Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 19-00-091585  від  04 січня 1999 року  на  право  приватної  власності  ОСОБА_2  на земельну ділянку 0,47 га  в АДРЕСА_1 ,переданий  для ведення  особистого  підсобного  господарства;

-    Зобов’язати Глушківську  сільську  Раду, Куп’янського  район,Харківської  області   видати рішення про надання  у приватну власність земельної  ділянки  власникам  жилого  будинку АДРЕСА_1 для  обслуговування  житлового  будинку,господарських  будівель  і споруд  та ведення  особистого  селянського  господарства  відповідно  до їх  долі  у житловому  будинку:

-   ОСОБА_2 Іванівні-0,1250  га – для  будівництва і обслуговування  жилого  будинку, господарських будівель і споруд ; та 0,1450 га  для  ведення  особистого  селянського господарства;

-    ОСОБА_3 - 0,0625 га  для  будівництва і обслуговування  жилого будинку ,господарських  будівель  і споруд ; 0,0725  га  для ведення  особистого  селянського  господарства ;

-   ОСОБА_4 – 0,0625 га – для будівництва  і обслуговування  жилого  будинку,господарських  будівель  і споруд та  0,0725  га  для ведення  особистого селянського  господарства;

-    зобов’язати  Глушківську  сільську Раду, Куп’янського  району, Харківської  області  видати  рішення  про  надання  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  земельної  ділянки  0,06  га  для  сіножаття  жилого будинку АДРЕСА_1  на  праві  постійного  користування.          

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий                                                                                                                        Волчек  О.О.

- До Петропавлівської сільської ради

Куп’янського району, Харківської області,

- відділу Держкомзему у  Куп’янському районі,

м. Куп’янськ, вул. садова, 52,

- ОСОБА_10

АДРЕСА_2,

11.05.2010 р. № 2-868

    Куп’янський міськрайонний суд Харківської області направляє копію рішення суду від 11.05.2010 року, яке не набуло чинності, по справі за позовом ОСОБА_11 до виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, 3-і особи: відділ Держкомзему у  Куп’янському районі, ОСОБА_10 про визнання недійсними: рішення Петропавлівської сільської ради, Державного акту про право приватної власності на землю – до відома.

Суддя Куп’янського міськрайсуду                                                                          А.О.Шиховцова

                                                                                                            Справа № 2-3805/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року                                                                                             м. Куп’янськ

    Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

        головуючого  - судді  Шиховцової А.О.,

        при секретарі  - Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському районі, про визнання недійсними: рішення Петропавлівської сільської ради, Державних актів про право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

             Позивачі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 звернулися до суду з позовом до Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському району, в якому просять суд визнати недійсними: рішення Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 28 жовтня 1993 року «Про безкоштовну передачу земель у приватну власність громадян» відносно передачі у приватну власність ОСОБА_16 земельної ділянки – 0,37 га; Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 190008491, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 24.07.1998 року на ім’я ОСОБА_16 на земельну ділянку 0,37 га в АДРЕСА_3; Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054635, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_15 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3; Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054636, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_14 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3.

    В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_16 – чоловік позивачки ОСОБА_13 та батько позивачок ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Після його смерті залишилася спадщина: земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_3 та інше майно. На всю спадщину, окрім частини земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства на території Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області позивачам були видані свідоцтва про право на спадщину. Позивачки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 09.08.1999 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки і на їх підставі отримали Державні акти на цю земельну ділянку. Позивачка ОСОБА_13 у 2010 році також бажала отримати на свою частину приватизованої земельної ділянки, але як з’ясувалося, Державний акт від 24 липня 1998 року на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_16 був виданий з порушенням Земельного Кодексу України, оскільки такого цільового призначення як «для ведення особистого підсобного господарства» чинним законодавством не передбачено. В рішення Петропавлівської сільради від 28 жовтня 1993 року взагалі не вказане цільове призначення переданої у власність ОСОБА_16 земельної ділянки. А тому і одержані позивачками ОСОБА_15 та ОСОБА_14 Державні акти на частку успадкованої земельної ділянки не відповідають чинному законодавству у частині їх цільового призначення, також в них не вказані кадастрові номери земельної ділянки, що перешкоджає чиненню будь-яких правочинів.  

      В зв’язку з чим, позивачі звернулися до суду з даними позовними вимогами.

    Позивачі подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

    Від Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області, надійшла заява, згідно якої відповідач не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу у відсутність представника відповідача.

    Від відділу Держкомзему у Куп’янському районі Харківської області також надійшов лист  з проханням розглянути справу без участі представника відділу, проти позову заперечень немає, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.      

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Петропавлівської сільської ради від 28 жовтня 1993 року «Про безкоштовну передачу земель у приватну власність громадянам», гр. ОСОБА_16 передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,37 га (а.с.7).

    У Державному акті на право приватної власності на землю, серії ХР № 19-00-084091 від 24.07.1998 року, виданого ОСОБА_16, який мешкає в с. Синьківка, вул. Праці, на підставі рішення Петропавлівської сільської ради від 21 лютого 1996 року, вказано, що йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,37 га, яка розташована на території Петропавлівської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_16 Після його смерті залишилася спадщина, в склад якої входить земельна ділянка площею 0,37 га, яка розташована на території Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, яка належить померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Спадщину після смерті ОСОБА_16 прийняли його дружина ОСОБА_13 та доньки ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

ОСОБА_15, яка мешкає у с. Петропалівка, Куп’янського району, Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.08.1999 року видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ХР № 054635 від 26.05.2000 року і їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,093 гектарів, 0,09 га землі загального користування, в с. Синьківка, Петропавлівської сільради   для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с.9).    

ОСОБА_14, яка мешкає у с. Синьківка, Куп’янського району, Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.08.1999 року видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ХР № 054636 від 26.05.2000 року і їй передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,093 гектарів, 0,09 га землі загального користування, в с. Синьківка, Петропавлівської сільради   для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с.10).

Згідно повідомлення Куп’янської державної нотаріальної контори Харківської області від 15.09.2010 року, ОСОБА_13 спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_16 прийняла, але свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, до цього часу не отримувала.     Статтею 116 ЗК України врегульовані відносини щодо набуття громадянами права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень. На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, земельні ділянки передаються у власність громадян  із земель комунальної власності шляхом відведення їй в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Ст. 22 ЗК України, визначаються види використання земель сільськогосподарського призначення, які відповідають їх цільовому призначенню, і особи, які мають право на отримання таких земель у власність і у користування. Так, громадяни України мають право на отримання у власність та користування земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Окрім цього, Земельним кодексом України, передбачена передача у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 40 ЗК України).  

    Згідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара. Такого цільового призначення землі як «для ведення особистого підсобного господарства» чинним законодавством не передбачено.

    Отже, з вищевикладеного вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 190008491, виданий виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 24.07.1998 року на ім’я ОСОБА_16 на земельну ділянку 0,37 га в АДРЕСА_3; Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054635, виданий виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_15 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3; Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054636, виданий виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_17 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3 суперечать вимогам чинного законодавства стосовно формулювання цільового призначення цієї землі. Щодо рішення Петропавлівської сільської ради від 28 жовтня 1993 року «Про безкоштовну передачу земель у приватну власність громадянам», то в ньому взагалі не вказане цільове призначення цієї землі, що також суперечить вимогам чинного законодавства.

    Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.      

Таким чином, невідповідність цих правовстановлюючих документів нормам чинного законодавства, заважають позивачам в реалізації їх права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після померлого чоловіка та вчиненню будь-яких право чинів, пов’язаних з відчуженням земельної ділянки.  Також рішення виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради від 28 жовтня 1993 року та Державний акт на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_16 суперечать один одному стосовно дати прийняття рішення Петропавлівською сільською радою.

    Згідно ст. 21 ЦПК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

    Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам; відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.    

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

              Керуючись ст.ст. 11, 15, 174, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 15, 16, 121, ЦК України, ст.ст. 21, 22, 40, 81,121 Земельного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Петропавлівської сільської ради Куп’янського району, Харківської області, відділу Держкомзему по Куп’янському районі, про визнання недійсними: рішення Петропавлівської сільської ради, Державних актів про право приватної власності на землю – задовольнити.

    Визнати недійсними:

-   рішення Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області від 28 жовтня 1993 року «Про безкоштовну передачу земель у приватну власність громадян» відносно передачі у приватну власність ОСОБА_16 земельної ділянки – 0,37 га;

-   Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР № 190008491, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 24.07.1998 року на ім’я ОСОБА_16 на земельну ділянку 0,37 га в АДРЕСА_3;

-   Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054635, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_15 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3;

-   Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 054636, виданого виконкомом Петропавлівської сільської ради, Куп’янського району, Харківської області 26.05.2000 року на ім’я ОСОБА_14 на земельну ділянку 0,093 га та 0,09 га в АДРЕСА_3.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий       /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Куп’янського міськрайонного суду                                             А.О.Шиховцова

- До Петропавлівської сільської ради

Куп’янського району, Харківської області,

- відділу Держкомзему у  Куп’янському районі,

м. Куп’янськ, вул. садова, 52,

- ОСОБА_10

АДРЕСА_2,