Справа№2-а-877/10

                    ПОСТАНОВА

                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 березня 2010 року

    Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого-судді:    Задорожного М.І.

При  секретарі:              Полях О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду  м. Харкова адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат про визнання непрамірних дій та зобов‘язання перерахунку виплат ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат

в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

•   Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат в частині нарахування та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення;

•   Зобов‘язати відповідачів провести перерахунок та виплатити йому недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення з 06.11.2006 року по 2009 р.

У судове засідання позивач не з’явився,  надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу за його відсутності.  

Представник відповідача Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради в судове засідання не з‘явився, але надав заперечення проти позову, згідно якого просив справу розглянути без участі його представника, позовні вимоги не визнав, просив залишити адміністративний позов без задоволення. В запереченням проти позову зазначив, що  Законом України «Про Державний бюджет» на 2006 та 2007 роки  була зупинена дія ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни в ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічна допомога на оздоровлення у 2006-2009р. виплачувалась згідно ПКМ України від 12.07.05р. №562, інвалідам 1 і 2 групи -120грн.

Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» не визнаний неконституційний, а Закони України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними  після того, як  позивачу були проведені відповідні виплати і зворотної сили немає. 

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» ст.71 надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення  в 2009 році здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211 в розмірі 120 грн. – інвалідам 2 групи. Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не визнана неконституційною. 

Представник відповідача Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат  в судове засідання свого представника не направив, але надав заперечення, згідно якого просив справу розглянути без участі його представника, позовні вимоги не визнав, просив залишити адміністративний позов без задоволення. В запереченнях на позов, відповідач посилається на те, що в Харківській обламті існує дві системи виплат соціальних виплат та компенсацій: централізована та децентралізована. Але в обох системах функції призначення належать виключно районним цправлінням праці та соціального захисту населення, до компенсації яких входить визначення статусу та права. В  умовах централізованої системи нарахування і виплати соціальних виплат, до якої відноситься і Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної у м. Харкові ради на підставі розпоряджень про призначення допомоги або компенсації Центром проводиться нарахування, оформлення виплатних документів, їх подальша відправка до відділів зв‘язку та банківських установ і складання відповідної звітності.

Таким чином, на підставі розпоряджень Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної у м. Харкові ради ОСОБА_1 була нарахована та виплачена відповідна компенсація на оздоровлення.

 Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Що стосується стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік, суд вважає, що дія абзаців 2 та 3 ч.4 ст.48 Закону України № 796-ХІІ була зупинена в частині виплати компенсації допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п.37 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-ІV (3235-15) від 20.12.2005 року, який не визнаний неконституційним Конституційним Судом України до теперішнього часу, а тому дії відповідача щодо нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік були правомірними.

Щодо вимог позивача, що стосується стягнення грошової допомоги за 2007-2008 роки, суд вважає, що зазначені виплати грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

З 01.01.2007 року по 09.07.2008 року конкретні розмір разової грошової допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет  України на 2007 року», відповідно.

Як вбачається з довідки, наданої Харківським обласним центром з нарахування та проведення соціальних виплат, щорічну  разову грошову допомогу  на оздоровлення за 2007 рік  позивачу виплачено у квітні 2007 року, за 2008 рік позивачу виплачено у квітні 2008 року.

   Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених Законом України «Про Держаний бюджет  України на 2007 року», правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

   Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3  зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

    Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги  на оздоровлення, особам, які отримали таку допомогу протягом  часу з 01.01.2007р. по 09.07.2007р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на 2007 рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.

З 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» були внесені зміни в ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», текс статті 48 було викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім‘ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов‘язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнане неконституційними положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але цим рішенням визнано, що положення п. 28 та інших статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення  за  2008 рік  позивачеві була здійснена в квітні 2008 року в розмірі 120 гривень Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської районної ради м. Харкова до ухвалення Конституційним Судом України  даного рішення, а тому дії відповідача ґрунтувалися на діючому та час виплати законодавстві. 

Крім того, після винесення рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 року не були внесені зміни в Закон України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині збільшення видатків на цей вид допомоги.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» ст.71 надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення  в 2009 році управлінням праці та соціального захисту населення здійснювалася  на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211 в розмірі 120 грн. – інвалідам 2 групи. Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не визнана неконституційною. Нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення за  2009 рік  позивачеві була здійснена у жовтні 2009 року в розмірі 120 гривень Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської районної ради м. Харкова.   Таким чином, відповідач правомірно здійснив виплату позивачеві в 2009 році  соціальних виплат на оздоровлення в розмірі 120 грн. 

 Суд зазначає, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення  здійснюється щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов'язок Управління праці та соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення. 

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та   у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії-); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 

Перевіряючи правомірність дій відповідачів, щодо здійснення нарахування та виплат щорічної допомоги на оздоровлення суд  застосовує законодавство, яке діяло на час їх вчинення. 

Таким чином, відповідачі, здійснивши у зазначений період нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. 

Виходячи з наведеного,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1  не підлягають задоволенню 

Керуючись   ст.ст. ч. 2 ст. 19, 46, 64, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",    Законом України «Про Державний бюджет України на  2006-2009 рік», Постановою Кабінету Міністрів України  від 18.03.2009 року №211, ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 

ПОСТАНОВИВ: 

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат про визнання непрамірних дій та зобов‘язання перерахунку виплат – відмовити.   

Судові витрати  віднести за рахунок Державного бюджету України. 

Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський  районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення мотивованої постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.  

Суддя         

Справа№2-а-877/10

                    ПОСТАНОВА

                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

               (вступна та резолютивна чатини)

31 березня 2010 року

    Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого-судді:    Задорожного М.І.

При  секретарі:              Полях О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду  м. Харкова адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат про визнання непрамірних дій та зобов‘язання перерахунку виплат ,

в порядку ст. 160 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: 

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру з нарахування та проведення соціальних виплат про визнання непрамірних дій та зобов‘язання перерахунку виплат – відмовити.   

Судові витрати  віднести за рахунок Державного бюджету України. 

Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський  районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення мотивованої постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.  

Суддя