Копія:

                                              Справа № 2-2101/2010 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року                             м. Глухів

    Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                 Сапона О.В.,

при секретарі                     Самойленко О.В.,                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом Глухівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -  

  В С Т А Н О В И В:

Глухівський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 в 2008 році та незаконно отримала 300 грн. 74 коп. державної допомоги по безробіттю, які позивач просив з неї стягнути.

Вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що провадження у справі  необхідно закрити, так як вона не підлягає розгляду Гухівським міськрайонним судом у порядку цивільного судочинства, з таких підстав.                        

Так, з гідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.                                    

У пункті 1 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.               Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.                                             А за змістом ч. 4 ст. 50 КАС суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.             Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.                    

У ст. 19 цього ж Закону визначено обов’язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.    

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.                                        

Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України « Деякі питання загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття»   за   №357 від 20.03.2006 р.     (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою від 31 січня 2007 року №98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення, а тому його належить розглядати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦПК України   провадження у даній справі необхідно закрити, так як її не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

  Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні окружним адміністративним судам.  

Також відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивачу необхідно повернути 120 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.         На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 205-206, 209-210 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Глухівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.    

Роз’яснити позивачу – Глухівському міськрайонному центру зайнятості право звернутися з цим позовом до Сумського окружного адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.          

Повернути Глухівському міськрайонному центру зайнятості  120 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.                    

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення.    

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Глухівського міськрайонного суду                                                   О.В.Сапон