Справа № 2- 1390/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі :
головуючої – судді Божок С.К.
при секретарі – Грищенко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „ Українська страхова компанія „ Дженералі Гарант” в особі Центральної філії ВАТ „ УСК „ Дженералі Гарант” до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди , завданої дорожньо-транспортною пригодою
встановив :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу шкоди , пов”язаної з виплатою страхового відшкодування. Свої вимоги обґрунтовував наступним : 04.11.2006 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту , згідно якого було застраховано автомобіль Шеврове Авто д.н.з. НОМЕР_1.
16.01.2007 р. по вул.. Хрещатик в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шеврове Авто д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ДЕУ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 Вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді підтверджується постановою Шевченківського районного суду від 12.03.2007 р. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений автомобіль Шеврове Авто , що належить ОСОБА_2 Відповідно до Висновку спеціаліста з визначення матеріального збитку № 324/03/07 від 23.03.2007 р. вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Шеврове Авто в результаті його пошкодження при ДТП , становить 2326, 05 грн.
29.05.2007 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій стороні ОСОБА_2 у розмірі 2 269,82 грн. та 300 грн. витрати на автотоварознавче дослідження.
Відповідно до вимог ст.. 27 Закону України „ Про страхування”, ст.. 993 ЦК України до страховика , який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Позивач звертався з вимогою до відповідача про компенсацію витрат у добровільному порядку. Проте витрати останнім не компенсовані.
Під час судового розгляду справи представник позивача доводи позовної заяви підтримав та просив стягнути з відповідача 2569, 82 грн. , де 2269,82 грн. – вартість проведеного ремонту, 300 грн. – витрати за проведення товарознавчого дослідження, судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з”явився. Про день, час слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Причини неявки суду не відомі. Заперечень ( пояснень ) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.
За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, розглянувши справу у заочному провадженні відповідно до вимог ст.. 224 ЦПК України.
Вислухавши доводи представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи , суд дійшов наступного .
Судом встановлено, що 04.11.2006 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту , згідно якого було застраховано автомобіль Шеврове Авто д.н.з. НОМЕР_1.
16.01.2007 р. по вул.. Хрещатик в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шеврове Авео д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ДЕУ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 Вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді підтверджується постановою Шевченківського районного суду від 12.03.2007 р.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений автомобіль Шеврове Авто , що належить ОСОБА_2 Відповідно до Висновку спеціаліста з визначення матеріального збитку № 324/03/07 від 23.03.2007 р. вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Шеврове Авто в результаті його пошкодження при ДТП , становить 2326, 05 грн.
29.05.2007 р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 2 269,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3760 від 29.05.2007 р. та 300 грн. витрати на автотоварознавче дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 2836 від 19.04.2007 р.
Стаття 27 Закону України „ Про страхування” зазначає про те, що до страховика , який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .
Стаття 1187 ч. 2 ЦК України встановлює, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду. оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати : судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 250 грн. Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
Суду не доведено , що відповідач має пільги щодо сплати судового збору відповідно до вимог ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито” ; не встановлені вони і судом.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215, 224, 88 ЦПК України , ст. 1187, 1188, 993 ЦК України, суд
Вирішив :
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „ Українська страхова компанія „ Дженералі Гарант” в особі Центральної філії ВАТ „ УСК „ Дженералі Гарант” матеріальну шкоду у розмірі 2569 грн. 82 коп., судові витрати : судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 250 грн., а всього стягнути 2870,82 грн. ( дві тисячі вісімсот сімдесят грн. 82 коп. )
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя