Справа № 2- 3471/2010 р.                                    

                                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4  жовтня    2010 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі :

 головуючого  -  судді  Божок С.К.

 при секретарі  -  Грищенко К.Г.

 розглянувши   у відкритому  судовому засіданні в   залі суду  в м.Вишгороді   Київської  області  цивільну справу за позовною заявою   Публічного  акціонерного товариства « Райффайзен банк « Аваль» в особі  Київської регіональної дирекції  Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль»  до ОСОБА_2, ОСОБА_3    про стягнення боргу за кредитним договором , звернення стягнення  на нерухоме майно

                                       встановив :  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу  за кредитним договором, звернення стягнення  на нерухоме майно. Свої вимоги обгрутовував наступним : 27 вересня   2006 р.  між Акціонерним поштово-пенсійним банком „ Аваль „ назві якого змінено  на Публічне  акціонерне товариство  „ Райффайзен банк Аваль „   та  відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2080/82/46334.  На підставі даного  кредитного договору  позивач надав позивальнику  кредит  у розмірі 89930 доларів США   строком  на 120 місяців  одноразово строком з 27.09.2006 р. по 27.09.2016 р. зі сплатою 14 % річних за користування кредитом.  Для забезпечення виконання позивальником  зобов»язань за Кредитним договором  було укладено 27.09.2006 р. Договір іпотеки . Предметом іпотеки є нерухоме майно  : 3 земельні  ділянки , що розташовані в  на території Лебедівської сільської  ради   Вишгородського району Київської області садівницьке товариство „ Надал ” з цільовим призначенням для  ведення садівництва. Позивач  має право у випадку невиконання зобов”язаннь за Кредитним договором   звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач ОСОБА_2   не виконує зобов”язань за Кредитним договором , не погашає щомісячно кредит та не сплачує щомісячно відсотки за користування кредитом згідно встановленого графіку.

З метою врегулювання заборгованості  16 квітня 2009 р. між  позивачем та відповідачем ОСОБА_2  укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору.  Згідно п. 1-2 даної Угоди  було збільшено строк кредиту, та з 16 квітня 2009  р. до 16 квітня 2010 р.  були встановлені кредитні канікули . Проте  ОСОБА_2  продовжує недотримуватися умов Кредитного договору .

  Станом на 19.01.2010 р.  заборгованість за Кредитним договором  складається  із заборгованості за кредитом  в еквіваленті за курсом НБУ  649 737,29  грн. З них : за кредитом  -  567 105, 21 грн.,  за відсотками  в еквіваленті за курсом НБУ – 52 569,40  грн.,  пеня по кредиту – 612,67 грн.,  пеня за порушення строків сплати відсотків за кредит – 29 450  грн.

Відповідно до вимог     ст.. 33 Закону України  „ Про іпотеку” позивач  вправі задовільнити  свої вимоги за основним зобов”язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У судовому засіданні  представник позивача  доводи позовної заяви підтримав, просив задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.  

Відповідачі   в судове засідання нез”явилися. Про день, час слухання справи повідомлені у встановленому порядку. Причини неявки суду невідомі.  Заперечень ( пояснень ) щодо заявлених позовних вимог від відповідачів на адресу суду  не надходило.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача,  суд вважає можливим розглянути справу за відсутності  відповідачів на підставі наявних справі доказів, розглянувши справу в заочному провадженні  відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши доводи  представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про  наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк або інша  фінансова установа ( кредитодавець)  зобов»язується надати грошові кошти  ( кредит )  позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов»язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27 вересня  2006 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком „ Аваль” , назву якого змінено на  Публічне  акціонерне товариство  „ Райффайзен Банк Аваль „  та відповідачем    укладений Кредитний договір  №  014/2080/82/46334.  

На підставі даного  Кредитного договору  позивач надав позивальнику  кредит  у розмірі 89930 доларів США   строком  на 120 місяців    з 27.09.2006 р. по 27.09.2016 р. зі сплатою 14 % річних за користування кредитом..  ( а.с. 13).

16 квітня 2009  р. між позивачем та відповідачем   ОСОБА_2 укладена Додаткова угода № 1, згідно якої  строк кредиту збільшено на 120 календарних місяців , тимчасово на період з 16 квітня 2009 р.  по 16 квітня 2010 р. були встановлені кредитні канікули ( а.с. 20 ) .  

27 вересня  2006 р.  між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5   укладений Договір іпотеки , який забезпечував вимоги  іпотекодержателя , що витікають з Кредитного договору  № 014/2080/82/46334 від 27 вересня 2006 р. ( а.с. 16-19).

 Відповідно до  Договору іпотеки від  27 вересня 2006  р.  предметом іпотеки є нерухоме майно  - земельні ділянки кадастрові номери  3221884000:33:016:0218, 322118840000:33:016:0223, 3221884000:33:015:0263, що знаходяться за адресою  Лебедівська сільська рада  с/т „ Надал”  Вишгородського району Київської області.

 Відповідно до п. 6.1 Іпотокодержатель  має право за рахунок предмета іпотеки   задовільнити  вимог: всі боргові зобов”язання, не сплачені позичальником, вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків,  завданих порушенням іпотекодавців їх зобов”язань , та всіх фактичних витрат , понесених іпотекодержателем у зв”язку із реалізацією його права за цим договором.

Відповідно до п. 6.5  Кредитного договору  від 27 вересня 2006 р.   у разі невиконання  або неналежного виконання  позивальником своїх зобов”язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки  за користування кредитом  та штрафні санкції .

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позивальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 %  від простроченої до  оплати суми за кожен   день прострочення . ( а.с. 13 ).

Судом встановлено, що 03.10.2007 р.  між позивачем  та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  укладено Договір про внесення змін  та доповнень до Договору іпотеки  від 27 вересня 2006 р. . Згідно п. 4  даного Договору  предметом іпотеки є нерухоме майно  : земельна ділянка кадастровий номер  32218840000:33:016:0218, що знаходиться за адресою   Лебедівська сільська рада с/т „ Надал”  Вишгородського району Київської області.

           В судовому засіданні встановлено,  що станом на 19.01.2010 р.  заборгованість за Кредитним договором  в еквіваленті за курсом НБУ становить  649 737,29  грн. З них : за кредитом  -  567 105, 21 грн.,  за відсотками  в еквіваленті за курсом НБУ – 52 569,40  грн.,  пеня по кредиту – 612,67 грн.,  пеня за порушення строків сплати відсотків за кредит – 29 450  грн.

            Відповідно до ч.1, 2  ст. 589 ЦК України  у разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою , заставодержатель має право  звернення стягнення на предмет застави.  За рахунок предмета застави  заставодержатель має право задовольняти в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату  процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов”язання, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків , завданих порушенням зобов”язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв”язку із пред”явленими вимогами, якщо інше не встановлено договором.

 Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України  заставодержатель  набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі,  коли зобов”язання не буде виконано у встановлений строк ( термін ) , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 33 Закону України  „ Про іпотеку „  у разу невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов”язання  іпотекодержатель вправі  задовліьнити свої вимоги за основним зобов”язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.  

 Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у повному обсязі,  оскільки  відсоткова ставка по кредиту в розмірі 14  % річних, штрафні   санкції  були встановлені за домовленістю сторін,  Кредитний договір, Договір іпотеки   укладені у письмові формі, підписані як позивачем так і відповідачами; відповідачі не  вимагали від позивача зменшення відсоткової ставки по кредиту, не ставили питання про розірвання  Кредитного договору  , Договору іпотеки,   чи визнання їх недійсним. Крім того, звернення стягнення  на предмет іпотеки сторони  визначили  умовами кредитного договору та договору іпотеки  і такий спосіб захисту прав  передбачено  законом .  

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Представником  позивача доведено в судовому засіданні , що відповідачі неналежним чином виконували  умови  кредитного договору та договору іпотеки, мають заборгованість за платежами з погашення кредиту.

    Позивач просить стягнути понесені ним  документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн.  та витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 120  грн.  

      В  силу ст.. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути  судовий збір – 1700 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 120  грн.

    Суду не доведено, що відповідачі мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету   КМ України « Про державне мито «; не встановлені вони і судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 3, 10, 60,  212, 213, 215, 224, 226, 88 ЦПК України, ст.ст. 530, 1054,1050, 1049, 525, 526, 625   ЦК України ,  ст.. 33  Закону України „ Про іпотеку” суд

                Вирішив :

Позовні вимоги  задовільнити в повному обсязі .

Розірвати кредитний договір  № 014/2080/82/46334 від  27 вересня   2006 р. укладений між   Акціонерним поштово-пенсійним банком „ Аваль” та  ОСОБА_2.

Стягнути  з ОСОБА_2     на користь  Публічного  акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль „ в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства  „ Райффайзен Банк Аваль” (  МФО 322904 код ЄДРПОУ 23494105, розрахунковий рахунок  290945806 )  заборгованість за кредитним договором № 014/2080/82/46334 від 27 вересня 2006 р. в сумі  649 737,29 грн.  (  шістсот сорок дев”ять  тисяч сімсот тридцять сім  грн. 29 коп. )   та судові витрати : судовий збір в розмірі 1700  ( одна тисяча сімсот   ) грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 ( сто двадцять  ) гривень. а всього стягнути 651 557,29 грн., ( шістсот п”ятдесят одна  тисяча п”ятсот п”ятдесят сім  грн.. 29 коп.  ).

В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення  на предмет іпотеки – земельну ділянку  кадастровий номер  3221884000:33:016:0218 загальною площею  0,2747 га  з цільовим використанням : для ведення садівництва , яка розташована за адресою : Лебедівська сільська рада с/т „ Надал”   Вишгородського району Київської області, що належить ОСОБА_3  на праві приватної власності на підставі Державного акту  на право власності на земельні ділянку  серії НОМЕР_1, виданим Лебедівською сільською радою  18 серпня 2006  р., зареєстрований  в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634200706.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти  днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Київської області   через Вишгородський районний суд Київської області.

    Суддя