Справа № 2-1043/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 липня 2010 року.

          Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого - судді Карпенко О.Л.

при секретарі – Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивачка звернулася з позовом до відповідача посилаючись на те, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ст.ст. 77, 110 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” та ст. 71 ч. 12 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі і п.п. 3 і 12 ст. 71. Як розрахункову величину для визначення підвищення пенсії дітям війни, необхідно приймати розмір мінімальної пенсії за віком передбачений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається законом про державний бюджет на відповідний рік. Крім того, позивачка зазначила, що вона  звернулася до суду за захистом свого права лише після того, як їй стало відомо про порушення прав дітей війни з преси. Позивачка просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату на її користь підвищення пенсії за періоди з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 року, включно, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплаченого у цей період та зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату з 01 січня 2010 року.

           Відповідач письмові заперечення на позов не надіслав.

           В судове позивачка не з’явилася подавши письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності.

           Відповідач свого представника в судове засідання не направив також подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

           Право особи, яка бере участь у справі, заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності передбачене ст. 158 ч. 2 ЦПК України. Суд не вбачає підстав для визнання обов’язковою явки сторін в судове засідання.

           Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

           Згідно відомостей належного позивачці паспорта громадянина України (а.с. 5), вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) їй не виповнилося 18 років. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на позивачку поширюється дія цього Закону.  

           Позивачці призначено пенсію у зв’язку з досягненням пенсійного віку, що підтверджується відомостями належного їй посвідченні пенсіонера (а.с. 6).

           Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року.

             Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

             Зміни внесені до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 2 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

            Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України та ст. 73 ч. 2 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення.

             Отже, з 22 травня 2008 року правовідносини, що склалися між сторонами регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року. Цією ж нормою регулювалися виниклі між сторонами правовідносини і у 2009 році та у 2010 році, до моменту вирішення справи.

           Як вбачається з наданих відповідачем довідок, з 01 жовтня 2008 року відповідач здійснює нарахування і виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 49,8 грн. щомісячно, довічно, а отже перерахунок в більш пізні періоди не проводився.

            Однак, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір підвищення пенсії позивачки мав розраховуватися відповідачем виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

             Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

             Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Для осіб, які втратили працездатність ця величина становила  498 грн., а з 01 листопада 2009 року – 573 грн. Тому розмір підвищення пенсії, яке виплачено позивачці за період з січня по жовтень місяці 2009 року мав становити 149 грн. 40 коп. (498 х 30 %), щомісячно, а в листопаді та у грудні 2009 року – по 171 грн. 90 коп. (573 х 305). Натомість розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення є меншим – 49 грн. 80 коп.

              Закон України “Про соціальний захист дітей війни” не містить визначення розміру мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6  цього Закону, а тому мають застосовуватися норми спеціального законодавства про пенсійне забезпечення – ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Положення ст. 28 ч. 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не являється перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ст. 28 ч. 1 Закону, мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, визначеному законодавством. Крім того, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, він застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений відповідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

            Отже, позов в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення пенсії позивачці відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року підлягає задоволенню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунку за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум.

            Аналогічними є правові підстави для вирішення спору за період з 01 січня 2010 року по час вирішення спору в суді.

            Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», який діє з 01 січня 2010 року, у 2010 році розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2009 року – 706 грн. Таким чином розмір підвищення пенсії, яке виплачено позивачці за період з січня по квітень місяці 2010 року мав становити 208 грн. 50 коп. (696 грн. х 30 %), щомісячно, а в квітні, травні та червні  2010 року – по 211 грн. 80 коп. (706 грн. х 30%). Натомість розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення є меншим – 49 грн. 80 коп.

            Отже, позов в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення пенсії позивачці відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня по 08 липня 2010 року підлягає задоволенню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії позивачки за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум.

              Що стосується позовний вимог про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії на майбутнє то вони задоволенню не підлягають, оскільки вирішувати спір на майбутній час суд не вправі так, як факт порушення відповідачем прав позивача у майбутньому є недоведеним.

            У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки належить стягнути відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі 37 грн. Решта судових витрат (судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. від сплати якого відповідач звільнений на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито») понесених позивачкою підлягає виплаті з Державного бюджету.

             Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

           Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Зобов’язати Управлінні Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, включно, а також з 01 січня 2010 року по 08 липня 2010 року, включно, з урахуванням сум виплачених їй за ці періоди.

           В задоволенні решти вимог - відмовити.

           Стягнути з Управлінні Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

           Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 (вісім) грн. 50 коп. відшкодування судового збору.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

           Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий :                                                      О. Л. Карпенко