Справа 2-25/2010р.

УКРАЇНА

      Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 червня 2010 року                     Садгірський районний суд м. Чернівці  

                        в складі:  головуючого судді      Плавана В.О.

                                                   при секретарі               Каглянчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Садгірської районної в м. Чернівці ради про визнання права власності на самовільні будівлі.

В позові посилається на те, що він до 1990 р. був власником житлового будинку із належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 і спадкоємцем  всього його майна за заповітом, а саме 1/3 частини вказаного вище будинку, стала відповідач ОСОБА_2  За життя батька та з його дозволу він побував на подвір’ї вказаного будинку дерев’яний сарай (літ. Т), дерев'яний сарай (літ. Є), металічний сарай (літ. Ж), дерев'яний сарай (курник) (літ. К) та цегельну баню (літ З), самочинно, тобто без отримання всіх передбачених законодавством дозволів.

Посилається в позові на те, що вказані будівлі були збудовані за його рахунок, ним та родиною його дружини. На даний момент вартість самочинно побудованих споруд відповідно до довідки ЧКОБТІ становить 8248грн. Вказує на те, що оформити право власності на вказані споруди він не може, оскільки відповідач ОСОБА_2 не дає згоди на їх узаконення.

Просить визнати за ним право власності на самочинно збудовані споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,      а саме: дерев’яний сарай (літ. Т), дерев'яний сарай (літ. Є), металічний гараж (літ. Ж), дерев'яний сарай (курник) (літ. К) та цегельну баню (літ З), загальною вартістю 8248 грн.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду позов до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво, який ухвалою від 10.06.2010р. був об’єднаний в одне провадження із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самовільні будівлі.

В позовній заяві ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 до 1987 року не проживав за адресою: АДРЕСА_1 і вказані: сарай (літ. Е) та металевий гараж (літ. Ж) були збудовані її батьком, спадкоємцем якого є вона. Також вказує на те, що вказані споруди збудовані та знаходяться на земельній ділянці, якою користується вона особисто.

Просить визнати право власності на самочинно збудовані споруди сараю (літ. Е) та гаражу (літ. Ж) за нею, а господарські споруди (літ. З) та (літ. К) залишити у власності ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 свої позовні вимоги підтримали в повному об’ємі, дали аналогічні вимогам позовної заяви пояснення та просять їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали та просили відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засідання, свої позовні вимоги підтримали повністю, дали аналогічні вимогам позову пояснення та просили їх задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили в них відмовити за безпідставністю.

Представник Чернівецької міської ради Іванович Л.Є. в судовому засіданні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнала повністю та просила у їх задоволенні відмовити за безпідставністю, оскільки спірні споруди є тимчасовими та побудовані на земельній ділянці, документи на право власності чи на право користування якою, у позивачів відсутні. Крім того вказує, що позивачами не отримані всі передбачені законом погодження та дозволи, необхідні для визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Суд вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, відповідача і представника Чернівецької міської ради, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтовані, а тому у їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.1986р., рішення Садгірського районного суду від 17.03.1987р. та рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.05.2007р. позивач ОСОБА_1 є власником 2/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1 із належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до заповіту ОСОБА_4 від 04.02.1980р. та свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1992р. є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 із належними до нього будівлями та спорудами.

Судом встановлено, що в будинковолодіння АДРЕСА_1 самочинно побудованими є сарай (літ. Г), сарай (літ. Е), сарай (літ. З), сарай (літ. К), гараж (літ. Ж), рік побудови даного самочинно побудованого майна - 1987р., а його вартість складає 8248 грн. Даний факт підтверджується довідкою ЧКОБТІ №1436 від 03.06.2008р.

З квитанцій БВ №899682, №003585, №163368, №03609, № 019107, №019732, №163393, №021600 та №011961 видно, що позивачем ОСОБА_1 в період з 1974 по 1982 рік придбані будівельні матеріали, а саме: чотири тонни блоку, обрізні та необрізані дошки та ДВП, які ним використані на будівництво спірних самочинно побудованих споруд.

Судом встановлено, що позивачем на самочинно побудовані господарські будівлі та сараї виготовлено виконавчі креслення, які погоджено Чернівецьким міським відділом Управління МНС України в Чернівецькій області, згідно експертного висновку якого порушень вимог пожежної безпеки не виявлено та Чернівецькою міськСЕС, висновком якої, порушень вимог санітарного та епідеміологічного стану не виявлено, споруди відповідають вимогам санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Судом встановлено, що згідно висновку спеціалістів будівельників, які виготовляли виконавчі креслення, стан існуючих конструкцій та елементів господарських споруд та сараїв задовільний, видимих деформації не виявлено.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожен окремо показали, що спірні споруди сараїв, гаражу та бані були побудовані позивачем ОСОБА_1 в період з 1976 по 1987 рік, за його кошт та з придбаних ними будівельних матеріалів.

Допитаний в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали, що позивач ОСОБА_1 не міг будувати спірні сараї (літ. Е. та Ж), оскільки вони були на території будинковолодіння АДРЕСА_1 до 1986 року та належали покійному           ОСОБА_12

Ці обставини підтверджені дослідженими доказами по справі.

Згідно вимог ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що у позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2, документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, на якій самочинно збудовані спірні споруди сараїв (літ. Т), (літ. Є) та (літ. К), металічного гаражу (літ. Ж) та цегельної бані (літ З) не надані. Крім того судом встановлено, що самочинно побудовані споруди є тимчасовими, а у відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. №7/5, тимчасові споруди не підлягають державній реєстрації.

На підставі наведеного, а також наявних матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2                     є необґрунтованими та безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.376, 181, 182 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 234 ЦПК України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, відмовити за безпідставністю.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-суддя                                                 Плаван В.О.