Справа 2-35/2010р.

                                                              УКРАЇНА

    Р І Ш Е Н Н Я

                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          06 травня 2010 року                 Садгірський районний суд м. Чернівці  

                        у складі:   головуючого - судді           Плавана В.О.

                                                    при секретарі                      Чайка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецької філії про визнання неправомірними дій банку щодо односторонньої зміни умов договору та збільшення процентної ставки за користування кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась із позовом до ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Чернівецької філії про визнання неправомірними дій банку щодо односторонньої зміни умов договору та збільшення процентної ставки за користування кредитом.

В позові посилається на те, що згідно укладеної та у встановленому порядку підписаної кредитної угоди №E/V082213 від 29.01.2008р. вона отримала грошові кошти в розмірі 175000 грн. строком до 26.01.2018р. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних, шляхом внесення мінімально необхідного платежу в розмірі 3710 грн. згідно графіку.

В позові вказує, що відповідач в односторонньому порядку змінив умови кредитної угоди та з 01.02.2009р. застосував відсоткову ставку в розмірі 30% річних. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки про підвищення ставки банк повідомив її із порушенням строку, встановленого п.2.3.1 договору, не надав їй графіку погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Також вказує на те, що п.2.3.1. передбачено право банку збільшувати відсоткову ставку за настання певних випадків, а не право банку збільшувати кредитну ставку в односторонньому порядку. Крім того п.7.3. договору встановлено, що будь-які зміни до нього вступають в силу, якщо вони належним чином оформлені в письмовій формі та підписані сторонами.

Посилається в позові на те, що п.3.5. Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту передбачено, що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом з волевиявлення однієї зі сторін (зміни кредитної політики банку). Однак жоден із вказаних в листі від 08.01.2009р. факторів, не передбачений в підписаній ними кредитній угоді. Також в порушення вказаних Правил не зазначена математична залежність між збільшенням кредитної ставки та зміною облікової ставки НБУ чи кон’юнктури грошового ринку України. Крім того вказує на те, що позивач збільшив ставку, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким банкам було заборонено змінювати умови договору в односторонньому порядку, оскільки вказаний закон набрав чинності 09.01.2009р., а лист про зміну кредитної ставки  отриманий нею тільки 16.01.2009р.

Посилається в позові на те, що в порушення Закону України «Про захист прав споживачів», позивач в семиденний термін не повідомив її про змінену відсоткову ставку, відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.11 зазначеного Закону, без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Вказує на те, що нею справно виплачується кредит та відсотки відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.

Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо односторонньої зміни умов кредитного договору №E/V082213 від 29.01.2008р. в частині одностороннього збільшення процентної ставки за користування кредитом, зобов’язати відповідача привести облік кредитної заборгованості у відповідність з первісними умовами кредитного договору шляхом здійснення перерахунку сплачених в рахунок погашення заборгованості сум та неправомірно спрямованих відповідачем на погашення незаконно підвищених відсотків та штрафних санкцій. Також просить стягнути на її користь з відповідача судові витрати в сумі 39 грн.

Позивач 08.04.2010р. доповнила позовні вимоги та просила також визнати її такою, що на день винесення рішення по справі не має простроченої заборгованості за кредитним договором №E/V082213 від 29.01.2008р.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали в повному об’ємі та дали аналогічні вимогам позовної заяви пояснення. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Бацей Т.М. в судове засідання не з’явились, подавши до суду заяву, в якій позов не визнала повністю та просила в його задоволенні відмовити. В запереченнях посилається на те, що відповідно до положень ст.651 ЦК України, зміни умов договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до п.2.3.1. кредитного договору №E/V082213 від 29.01.2008р. укладеного із позивачем, передбачене право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки у випадку зміни курсу долару США по відношенню до гривні більше ніж на 10%, зміні облікової ставки НБУ, а також зміни розміру відрахувань у страховий  фонд. Відповідно до положень даного пункту договору, банком було збільшено процентну ставку до 30%, про що позивача було повідомлено письмово листом від 08.01.2009р.

Вказує в запереченнях на те, що відсоткову ставку було збільшено у зв’язку з зміною облікової ставки НБУ до 12% та у зв’язку зі зміною курсу долару США до гривні, що відповідно до умов договору дає банку право збільшити відсоткову ставку. Також зазначає, що розмір ставки було збільшено не внаслідок одностороннього волевиявлення сторони, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні. Вказує  також на те, що згідно законодавства, яке було чинним на момент укладення договору, банкам дозволялось в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це обумовлено в договорі. Посилання позивача на заборону в односторонньому порядку змінювати умови договору відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вважає необґрунтованими, оскільки право банку на одностороннє підняття кредитної ставки було реалізоване 12.12.2008р., а вказаний закон набрав чинності тільки 09.01.2009р., отже не може регулювати відносини, які виникли до набрання ним чинності. Також просила розглянути справу в її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що згідно укладеної та в установленому порядку підписаної кредитної угоди №E/V082213 від 29.01.2008р. позивачу ОСОБА_1 надані кредитні кошти на споживчі цілі в розмірі 175000 грн. строком до 26.01.2018р. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних. Відповідно до графіку, який є невід’ємним додатком до договору, позивач зобов’язалась у встановлені терміни погашати заборгованість шляхом сплати щомісячного мінімально необхідного платежу в сумі 3710 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526, 652 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Судом встановлено, що п.2.3.1 даної кредитної угоди передбачене право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний фонд) або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк повинен за 20 днів до вступу в силу зміненої відсоткової ставки, направити позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагород, розрахований з урахуванням нової ставки.

Судом встановлено, що листом від 08.01.2009р. відповідач повідомив позивача про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором до 30% річних, починаючи з 01.02.2009р., посилаючись на зміну кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні та запропонував позичальнику ОСОБА_1 у разі незгоди із змінами кредитного договору не пізніше 01.02.2009р. погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Однак з даного листа відповідача не вбачається, які саме з передбачених договором обставини, спричинили підвищення відсоткової ставки за кредитною угодою до 30%. Крім того, відповідачем не було виконано вимог п.2.3.1 кредитної угоди, оскільки позивачем повідомлення про зміну умов договору було отримано 16.01.2010р., тобто не дотримано 20-ти денного строку повідомлення про зміну відсоткової ставки та не додано графіку погашення заборгованості, розрахованого із її урахуванням.

Відповідно до вимог ст.ст.638, 651 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 7.3. кредитної угоди укладеної між сторонами передбачено, що будь-які зміни та доповнення до неї дійсні в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі за належними підписами сторін. Всі усні домовленості юридичної сили не мають.

Судом встановлено, що угоди про збільшення відсоткової ставки між позивачем та відповідачем належним чином укладено та підписано не було. Згідно листа від 21.01.2009р. позивач ОСОБА_1 повідомила відповідача про свою незгоду із вказаними вище змінами до кредитної угоди, посилаючись на незаконність дій зі сторони відповідача, щодо одностороннього внесення змін до кредитної угоди та на необґрунтованість підняття відсоткової ставки.

Відповідно до вимог п.4 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Судом встановлено, що після збільшення розміру ставки 01.02.2009р., незважаючи на незгоду позивача ОСОБА_1 із запропонованими змінами до кредитної угоди, відповідачем повідомлення про зміну відсоткової ставки не надіслано, чим порушені вказані вище вимоги Закону про захист прав споживачів. Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку). Банки зобов’язані в кредитному договорі зазначати правило, за яким змінюється відсоткова ставка з кредитом залежно від зміни облікової ставки або в інших випадках.

Судом встановлено, що дані вимоги відповідачем не дотримані, в листі банку від 08.01.2009р. не зазначений взаємозв’язок між збільшенням розміру кредитної ставки та зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, не роз’яснено правило, за яким збільшено розмір кредитної ставки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Як вбачається з листа відповідача від 08.01.2009р., процентна ставка за кредитною угодою підвищується відповідачем з 01.02.2009 року, тобто після набранням чинності ст.   1056-1 ЦК України, позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за Кредитним Договором, а тому повинна залишатися відсоткова ставка без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.

З листів управління Національного Банку України в Чернівецькій області від 23.06.2009р. та 31.07.2009р. вбачається, що дії відповідача щодо одностороннього збільшення розміру кредитної ставки за користування кредитом є такими, що порушують вимоги чинного законодавства і умови кредитної угоди та ОСОБА_1 роз’яснено право звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що позивачем щомісячно, в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою №E/V082213 від 29.01.2008р., сплачується мінімально необхідний платіж, встановлений графіком до договору, в сумі 3710грн., що підтверджується копіями квитанцій. Таким чином з боку позивача взяті на себе зобов’язань за кредитною угодою не порушені та виконуються.

Ці обставини знайшли підтвердження дослідженими доказами.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що діями відповідача щодо односторонньої зміни умов кредитної угоди №E/V082213 від 29.01.2008р., укладеної між сторонами, порушені вимоги чинного законодавства та умови кредитного договору.

На підставі викладеного та матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному об’ємі.  

Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо односторонньої зміни умов кредитного договору №E/V082213 від 29.01.2008р. укладеного між банком та ОСОБА_1 в частині одностороннього збільшення процентної ставки за користування кредитом, зобов'язати відповідача привести облік кредитної заборгованості позивача у відповідність з первинними умовами шляхом здійснення перерахунку сплачених ОСОБА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості та неправомірно спрямованих на погашення незаконно підвищених відсотків і штрафних санкцій. Визнати ОСОБА_1 такою, що станом на день подачі зустрічної позовної заяви та  винесення рішення по справі не має простроченої заборгованості за кредитним договором №E/V082213 від 29.01.2008р.

Крім того, слід стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 39 грн. згідно квитанцій.

Керуючись ст.ст.11, 203, 215, 525, 526, 652, 638, 651, 1056 -1 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.10, 11, 88, 212 - 215 ЦПК України, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов задовольнити. Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецької філії «ПриватБанку» щодо односторонньої зміни умов кредитного договору №E/V082213 від 29.01.2008р. укладеного між банком та ОСОБА_1 в частині одностороннього збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційних банк «ПриватБанк» в особі Чернівецької філії «ПриватБанку» привести облік кредитної заборгованості ОСОБА_1 у відповідність з первинними умовами кредитного договору №E/V082213 від 29.01.2008р. шляхом здійснення перерахунку сплачених ОСОБА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості та неправомірно спрямованих Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецької філії «ПриватБанку» на погашення незаконно підвищених відсотків і штрафних санкцій.

Визнати ОСОБА_1 такою, що станом на день подачі позовної заяви 02.11.2009р. та на момент розгляду справи в суді, не має простроченої заборгованості за кредитним договором №E/V082213 від 29.01.2008р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Чернівецької філії «ПриватБанку» судові витрати на користь ОСОБА_1 в сумі 39 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК цього Кодексу, рішення суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч .4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-суддя                                                 Плаван В.О.