Справа №  2- 799/2010 року        

                                                        Р   І  Ш  Е  Н  Н Я

                                                    іменем           України

  01  листопада 2010  року  Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді                     Фетісової Т.Л.

при секретарі                          Заруба Н.М.              

розглянувши  у   відкритому  судовому  засіданні  в залі суду в м. Черкаси цивільну справу  за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2      про стягнення боргу     ,-

                                                                встановив :

      Позивач  ОСОБА_1   звернулась до суду з позовом до    ОСОБА_2   про стягнення боргу   , мотивуючи свій позов тим  , що відповідач 23.04.2007 року  надав  їй розписку , згідно   якої  він отримав від неї  суму позики  у розмірі 1495 доларів США  на програму «СП» строком на 4 місяці під 5% місячних, та свої зобов»язання по виконанню умов даного договору позики перевів на свою дружину –  ОСОБА_3   05 серпня 2008 року  відповідач  ОСОБА_2 , в рахунок  часткового виконання вимог за угодою,  передав ОСОБА_1 100 доларів США  та  надав додаток до вищезазначеної розписки  ,згідно до якого він зобов’язався  повернути їй  борг у сумі 1700 доларів США  протягом  шести місяців з дня складання даного додатку , а решту боргу  -   по банківському депозиту.    

 Однак на даний час він  боргу не повернув   , на  її  вимоги   не реагує  ,  тому позивачка  змушена   звернутись до суду з даним позовом та просити стягнути з   ОСОБА_2 .  на    її  користь суму основного  боргу з відсотками за користування коштами ,  що становить 20 027 грн.  . Крім того  , просить стягнути  індекс інфляції та  3  % річних  від простроченої суми позики , що обчислюються від дня , коли  грошове зобов’язання мало б бути належним чином виконане боржником ,  на суму 1588 ,22 грн. , витрати на надання юридичної допомоги в сумі 800 грн. , а всього просить стягнути заборгованості на загальну суму  22415  грн.

     У судовому засіданні позивачка  свої позовні вимоги  уточнила та зменшила ,   остаточно  просила суд стягнути на її користь з відповідача  суму основного  боргу  ,  що становить  12 736 грн.  з урахуванням  встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення (1388,19) , а також 3 % річних  від простроченої  суми боргу( 433,37грн.) ,  і  800 грн. витрати на оплату юридичної допомоги , що загалом  становить 15 357,56 грн.

       Відповідач   ОСОБА_2  та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні уточнені  позовні вимоги не визнали  категорично  ,  мотивуючи це тим , що   жодних  коштів за укладеним  між ними  з позивачкою  договором позики він не отримував,  а даною ним розпискою лише зобов’язався  виплатити  позивачці винагороду  з майбутньої  зарплати за допомогу у  працевлаштуванні та виїзді за кордон   в рамках   міжнародної програми « Спілки аграрної молоді». , а до  показів свідків , які були присутні при укладенні між ними вказаної угоди , необхідно ставитися критично , так як вони усі разом працюють. Крім того ,  він поклав виконання зобов’язань за договором   позики  на  ОСОБА_5  , з якою на той момент вже  був розлучений , навмисно -  для «під страховки» , щоб  в майбутньому не з нього не вимагали повернення   коштів  за цією розпискою .  Додаток до розписки від 05.08.2008 року  позивачка змусила його написати силою та погрозами , та він змушений був  повернути їй 100 доларів США .       Просили  справу залишити без розгляду , так як дані правовідносини  підпадають під дію  кримінального  законодавства та є шахрайськими .

Суд , розглянувши матеріали справи , дослідивши докази ,надані по справі  , заслухавши пояснення сторін  їх представників та численних свідків , прийшов до наступних висновків .  

             Згідно з  наданої позивачем ОСОБА_1 суду копії  розписки від  23.04.2007 року вбачається , що ОСОБА_2  надав  їй розписку , згідно   якої  він отримав від неї  суму позики  у розмірі 1495 доларів США  на програму «СП» строком на 4 місяці під 5% місячних, та свої зобов»язання по виконанню умов даного договору позики перевів на свою дружину –  ОСОБА_3, яка проживає  в АДРЕСА_1.  

 Також судом встановлено , що дійсно  05 серпня 2008 року  відповідач  ОСОБА_2 , в рахунок  часткового виконання вимог за угодою,  передав ОСОБА_1 100 доларів США  та  надав додаток до вищезазначеної розписки  ,згідно до якого він зобов’язався  повернути їй  борг у сумі 1700 доларів США  протягом  шести місяців з дня складання даного додатку , а решту боргу  -   по банківському депозиту.  

  В той же день  відповідач сплатив позивачці ОСОБА_1 100 доларів США в рахунок погашення його боргу перед нею , тому  залишок боргу становить 1600 доларів США.  

 До того ж ,   ОСОБА_2 також  підтвердив той факт , що мав намір передати позивачці  в рахунок  погашення боргу перед нею свій  ноутбук , але врешті передумав це робити з незрозумілих суду  міркувань.  

 Доказів  свої пояснень щодо того , що дану розписку від 05 серпня 2008 року  та 100 доларів США він надав   через те , що  ОСОБА_1 застосовувала до нього погрози та   фізичну силу, суду   не надав, пояснивши що до правоохоронних органів з цього приводу  ще не звертався.

     Як вбачається з вимог ст.ст. 1046-1050 ЦК України, на підтвердження  укладення договору  позики та його умов може бути представлена розписка позичальника , або інший документ , який посвідчує  передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

     Заперечення   відповідача  щодо факту  передачі грошових коштів в натурі йому від позивачки у сумі , вказаній в розписці ,  повністю спростовуються показами свідків  по справі  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які в судовому засіданні  пояснили суду , що  особисто  були присутні при укладенні договору позики та засвідчують факт передачі коштів  позивачкою ОСОБА_9 сама в тій сумі , що була зазначена в документі  .  Крім того  з показів даних свідків вбачається , що позивака  ніколи не перебувала в трудових відносинах з   цими свідками , лише працювала в одній з ними будівлі , де в них розміщується офіс.  Свідок ОСОБА_10 , яка раніше працювала   в   цій фірмі , що надає послуги в рамках  « Спілки аграрної молоді бухгалтером , пояснила суду , що  особисто перераховувала  ці кошти  , а сума коштів   в 1495 доларів США , обумовлена тим , що   саме цієї суми ОСОБА_2 не вистачало  для оплати послуг  по виїзду за кордон на роботу  і ОСОБА_1, яка  його знала як односельчанина , погодилась позичити йому цю суму. І якби вона ці кошти не позичила  йому , то відповідач б би і не  виїхав ніколи за кордон.

      Свідок ОСОБА_3 підтвердила у судовому засіданні , що вона дійсно на момент укладення  ОСОБА_2 договору позики з позивачкою була з ним вже розлучена та жодних відносин з ним не підтримувала та не підтримує наразі. Про  те , що  він зазначив її як боржника в цій розписці , їй не було нічого відомо , жодних домовленостей  з цього приводу  між ними не було.

     У відповідності  з вимогами  ст.528 ЦК України вбачається , що  виконання  обов’язку може бути  покладено боржником на іншу особу  , але у разі невиконання чи неналежного виконання  обов’язку боржника  іншою особою  цей обов’язок  боржник повинен виконати сам.      

      Позовні вимоги   щодо стягнення суми боргу підлягають до задоволення , згідно до вимог ст. 1049 ЦК України , де зазначено , що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю грошові кошти  у строк та порядку , що встановлені договором.

    Як випливає з вимог ст. 533 ЦК України , грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов’язання визначено  грошовий еквівалент в іноземній валюті , сума , що підлягає до сплати у гривнях визначається за офіційним курсом  відповідної валюти   на день платежу, якщо інший порядок не визначений договором або законом.

      Судом встановлено , що у відповідності до офіційного курсу валют , встановлених національним банком України від  23.03.2010 року 100 доларів США коштували 796,02 грн.  гривень , відповідно  1600 доларів США складає   12 736   грн., що і підлягає до стягнення  як основна сума боргу за вищезазначеним зобов’язанням.

    Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України , позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлено розмір процентів , їх розмір визначається на рівні  облікової ставки Національного банку України, проценти виплачуються щомісяця , до дня повернення позики.

 Згідно до  п.5 розділу  8 « Прикінцевих положень « Закону України « Про фінансові послуги  та державне регулювання  ринків фінансових послуг» , передбачено , що  до приведення законодавства  у відповідність з цим законом  , закони України  та інші нормативно – правової акти  застосовуються в частині , що  не суперечить цьому закону , якщо інше  не передбачено  цим законом .

 Відповідно до п. 6 ст. 4  вказаного закону , надання коштів  ( грошових ) у позику є  фінансовою послугою.  Фінансова послуга  надається  з метою отримання  прибутку  , різновидом якого є проценти  ( ст. 1 закону ).

Фінансові послуги  надається фінансовими установами  , а також  фізичними особами – суб’єктами  підприємницької діяльності , якщо це прямо передбачено законом за спеціальними дозволами.

В інших випадках  надання грошових коштів  на умовах позики  зі сплатою процентів не допускається.

     Як вбачається з вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник не повернув своєчасно суму позики   , він зобов’язаний  сплатити  грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

    Згідно до вимог ст.  625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання . Боржник , який прострочив зобов’язання  , на вимогу кредитора  зобов’язаний  сплатити суму  боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення   та також три проценти річних  від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом .

    В даному випадку , сума боргу з встановленого індексу інфляції за прострочення  і три проценти річних від  простроченої суми боргу  за 414 днів з 06.02.2009 року по 22.03.2010 року  загалом становлять 14 557  грн. ( відповідно 12 736   грн. +1388  грн. +433 грн. ,що в цілому співпадає з розрахунком , проведеним позивачкою)

 Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог   в повному обсязі та з відповідача на користь позивача має бути стягнуто загальна сума заборгованості у розмірі  14 557 грн.

 Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК   України витрати  на правову допомогу  відносяться  до судових витрат , тому 800 грн. , які позивачка просить  суд стягнути з відповідача як заборгованість за договором позики , мають бути стягнути в порядку ст. 88 ЦПК України .

 Згідно ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з іншої сторони  понесені  нею  і документально підтверджені  судові витрати . Тому з відповідача  на користь позивача   має бути стягнуто   1134,16    грн. понесених і підтверджених  нею  судових витрат .

Керуючись  ст.ст. 533, 625, 1046-1050 ЦК України ,   ст.ст.88.,4 ст.130,ч.4ст.174 ,208 ,209,213.214,215,294 ЦПК України, суд ,-

                                                в и р і ш и в :  

      Позов -  задоволити .

      Стягти з  ОСОБА_2    на користь  ОСОБА_1  заборгованість за договором позики на загальну суму  14557 грн.          

Стягти з   ОСОБА_2   на користь     ОСОБА_1     судові витрати на загальну суму 1134,16   грн.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його   проголошення  через суд першої інстанції.

  Суддя                                   Фетісова Т.Л.