Справа № 3-998/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 року                                                                   смт. Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області                      Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, приватного підприємця,

за ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, допустив триваючі порушення вимог законодавства про працю, а саме: заробітна плата працівникам виплачується один раз в місяць, не проводиться  остаточний розрахунок зі звільненими працівниками в день звільнення,  не виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, працівникам не надаються щорічні оплачувані відпустки повної тривалості, про зміну істотних умов праці та встановлення  неповного робочого дня працівники не повідомлені за два місяці.

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав частково та пояснив, що  порушення законодавства про працю, як то викладено в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення не допускав. Так, заробітна плата працівникам виплачувалася ним один раз в місяць за бажанням самих працівників, які звернулись до нього з відповідною заявою; остаточний розрахунок із звільненими працівниками не був проведений в день звільнення з вини працівників ОСОБА_2, яка за трудовою книжкою та розрахунком не з‘явилась у зв‘язку з хворобою дитини, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які перебували на учбовій сесії. Розрахункові кошти були нараховані вчасно у день звільнення і могли бути їм виплачені. Працівникам  надаються оплачувані щорічні відпустки згідно графіку, затвердженого самими працівниками. Про зміни істотних умов праці та встановлення неповного робочого часу працівники повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить наказ, з яким усі працівники ознайомлені. Що стосується   невиплати працівникам в день звільнення грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної оплачуваної відпустки пояснив, що надалі буде дотримуватися  вимог ст.83 ч.1 КУпАП і при звільненні працівників їм буде виплачуватися відповідна компенсація.  

    Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доводиться матеріалами справи зокрема:

    - протоколом № 09-06-015 про адміністративне правопорушення  від 28 вересня 2010 року (а.с.2),      

    - даними акту перевірки № 09-06-015/64 (а.с.3-4).

     В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП, оскільки він допустив порушення вимог законодавства про працю  в частині невиплати звільненим працівникам грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки.  

            При накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

    Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність судом не встановлено.

    Зважаючи на викладене, вважаю, що до ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення накладення адміністративного стягнення у виді штрафу є достатнім.

      Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

    ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні правопорушення,  передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП  та   накласти  адміністративне  стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.                                        

      Копію постанови вручити ОСОБА_1 та направити для відома державному інспектору праці територіальної державної інспекції праці в Івано-Франківській області.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання через Богородчанський районний суд апеляційної скарги чи протесту прокурора.              

    Суддя