Справа №2-6931/10

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі головуючого судді   Фанди В.П.

при секретарі Швець З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом

                                          ОСОБА_1 до

                         управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому

                              про  визнання дій незаконними, зобов»язання до вчинення дій

встановив:

     Позивач у липні 2010 року звернувся з позовом та вказав, що  є дитиною війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і йому щомісячно повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак підвищення у такому розмірі не призначалося та не виплачувалось. Внаслідок цього має місце не доплата підвищення до пенсії. Просить такі дії незаконними та зобов»язати відповідача здійснювати донарахувати відповідно до вимог закону недоплачену суму за період з 01.01.2006року  по 31.12.06 року, стягнути індексацію та 3% річних за несвоєчасну виплату сум.

У серпні 2010 позивач збільшив позовні вимоги й просить зобов»язати донарахувати невиплачену суму ще й з 01.06.10 року по час винесення рішення судом.

    Позивач подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності.

    Представник відповідача також подав заяву про слухання справи  у його відсутності, заперечив проти задоволення позову заперечив, вважає, що в позові слід відмовити, так як виплата підвищення проводилась відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на відповідні роки. Звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

     Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги   знайшли своє підтвердження частково.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни і згідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", йому  мала виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

     Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

     За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

     Закони про Державний бюджет України були прийняті пізніше, а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

     Статтею  110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" обмежено право  на отримання такого підвищення, оскільки установлено,  що пільги дітям війни, передбачені у статті 6  Закону  України "Про соціальний захист дітей  війни", запроваджуються  у  2006  році  поетапно, за результатами виконання бюджету  у  першому  півріччі,  у  порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України  за  погодженням  з  Комітетом  Верховної  Ради України з питань бюджету. Такий порядок Кабінетом Міністрів  України  не розроблено, тому виплата надбавки правомірно проводилася відповідачем у розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік".    З врахуванням цього у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити.

     Не підлягають задоволенню з вищезазначених причин і вимоги стосовно проведення індексації та стягнення 3% річних за цей період.

     Закони про Державний бюджет України на 2009 рік та на 2010 рік не обмежили виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача з 01січня по 31 грудня 2009 року  та з 01 січня 2010 року по 25 серпня 2010 року.

     Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу за вищевказаний період часу не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Оскільки судом не задоволено позовні вимоги позивача за 2006 рік за їх безпідставністю, тому не вбачається підстав до вирішення питання про відмову у задоволенню позову у зв»язку пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

  Враховуючи викладене, за вищеозначений період відповідач має провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії  позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням частково проведеної виплати.

    Відповідно до ст. 2 Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.00 року така компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих  громадянам, а ст.3 цього Закону суми виплат підлягають поверненню з врахуванням індексу інфляції у випадку, якщо вони були нараховані, але не виплачені. Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини пенсії у зв"язку з порушенням термінів їх виплати (затвердж. постановою КМУкраїни №159 від 21.02.2001 року) встановлено, що компенсація громадянам втрати частини пенсії у зв"язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам. Оскільки оспорювана сума не була нарахована позивачеві, тому підстав до індексування цієї суми не вбачається.

 З цієї ж причини не підлягають задоволенню вимоги про стягнення відповідно до ст.625 ЦК України  3% річних за порушення грошового зобов»язання. Крім цього,  за загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає за наявності вини особи, яка порушила зобов»язання. Наявність такої вини у діях відповідача не доведена позивачем, не здобуто доказів цього і судом.

   Пунктом 34 частини першої статті 4 зазначеного Декрету визначено, що Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита,  що не звільняє відповідача від відшкодування судових витрат на суму 51,5 грн. (08,5 грн.+3 грн.+37+3 грн.), які слід стягнути на користь позивача.

     Керуючись ст.ст. 30,60,208 ЦПК України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому у проведенні нарахування та виплати  ОСОБА_1 з 01 червня  по 25 серпня 2010 року пенсії з врахуванням 30% підвищення, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Зобов"язати  управління   Пенсійного   фонду   України у  м. Хмельницькому   провести нарахування та виплату щомісячної пенсії  ОСОБА_1 з 01 червня  по 25 серпня 2010 року з врахуванням 30% підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням раніше проведених виплат.

  У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

  Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 51,5 грн..

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після отримання його копії через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного  суду Хмельницької області.

Суддя

                      Повна постанова виготовлена 30.08.10 року.