АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-274 2010 року Категорія: оскарження постанови
про порушення справи
Головуючий у першій інстанції Дірко І.І.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Царюка В.В.
суддів Чернявського А.С., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Максимишина О.Л.
заінтересованої особи ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
“14” вересня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією заінтересованої особи – ОСОБА_3, на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2010 року, якою
- відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Миколаївській області Бросаліна К.О. від 20 липня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовими особами Миколаївської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_3, будучи заступником директора Миколаївської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль», звернувся до суду із скаргою про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовими особами зазначеного банку, посилаючись на відсутність приводів та підстав для її порушення.
Як зазначено у скарзі, в діях посадових осіб банку відсутній склад злочину. Заінтересована особа вказала, що 15.04.2008 року між банком та фізичною особою - ОСОБА_7, укладений генеральний кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_7 кредитні кошти, та в якості забезпечення виконання зобов'язань уклав іпотечні договори, договори поруки та банківського рахунку з TOB «Пассат-Центр Миколаїв» і TOB «Мікрін-ЛД». Оскільки п. 2.7. договорів поруки та п. 2.1.7. договорів банківського рахунку передбачене право банка здійснювати договірне списання коштів з рахунків вказаних юридичних осіб, в тому числі в рахунок погашення порушених кредитних зобов'язань ОСОБА_7, у якої виникла заборгованість по сплаті кредиту, процентів та неустойки, банк здійснив договірне списання коштів в сумі 37726971 грн. з рахунків поручителів.
Крім того, заінтересована особа послалася на те, що усна заява ОСОБА_8 не є належним приводом до порушення кримінальної справи, оскільки не є письмовою, не надійшла від TOB «Пассат-Центр Миколаїв» та TOB «Мікрін-ЛД», а в матеріалах справи відсутні дані про те, чи є ОСОБА_8 директором зазначених товариств.
Також у скарзі зазначалось про неповноту проведеної слідчим перевірки зазначених у постанові обставин, зокрема: не витребувано з банку документів про характер правовідносин з TOB «Мікрін-ЛД» та TOB «Пассат-Центр Миколаїв», документів щодо здійснення договірного списання, посадових інструкцій та пояснень посадових осіб дирекції. Крім того, слідчий не мотивував, в чому саме є неправомірні дії службових осіб, і з постанови не зрозуміло, кому і в якому розмірі спричинено майнову шкоду.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3, суд дійшов висновку про те, що у справі є достатні приводи та підстави для порушення кримінальної справи. Як зазначив суд, приводом до порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_8, в ході перевірки якої встановлено що 17.06.2010 року службовими особами МОД AT «Райффайзен Банк Аваль» з розрахункових рахунків TOB «Пассат-Центр Миколаїв» та TOB «Мікрін-ЛД» за відсутності згоди керівників цих підприємств були перераховані на рахунки банку грошові кошти.
Як вказано у постанові суду, зазначене підтверджується довідкою ДПА про перерахування коштів без згоди власника та довідкою банку про вчинення цієї фінансової операції. Факт перерахування коштів службовими особами банку без згоди власника рахунку, суд знаходить достатніми підставами до порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В апеляції заінтересована особа ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати. Посилається на відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи. На думку апелянта, при прийнятті рішення суд прийняв лише доводи слідчого та прокурора, які не навели належних доказів наявності підстав для порушення кримінальної справи, а суд формально розглянув справу, не з'ясувавши у прокурора, які саме доводи і аргументи є на підтвердження правомірності її порушення, належним чином не мотивував прийняте рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заінтересованої особи та захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши надані судом матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Проте ці вимоги закону не дотриманні суддею при розгляді даної справи.
Як вбачається зі змісту постанови, суд послався на наявність у справі заяви ОСОБА_8 та на результати її перевірки, в ході якої (як вважає суд), встановлено, що 17.06.2010 року службовими особами МОД AT «Райффайзен Банк Аваль» з розрахункових рахунків TOB «Пассат-Центр Миколаїв» та TOB «Мікрін-ЛД» нібито за відсутності згоди керівників цих підприємств були перераховані на рахунки банку грошові кошти. Як зазначив суд, наведене свідчить про наявність у справі достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
Суд хоча і дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, однак при прийнятті рішення не врахував, чи є у матеріалах перевірки дані, які свідчать про привласнення службовими особами банку грошових коштів особи, від якої надійшла заява про порушення кримінальної справи.
Так, поза увагою суду залишились наявні у справі дані про те, що згідно договорів поруки від 15.04.2010 року ОСОБА_8 (від якого надійшла заява про порушення кримінальної справи), TOB «Мікрін-ЛД» та TOB «Пассат-Центр Миколаїв», директором яких є також ОСОБА_8, є поручителями за кредитним договором ОСОБА_7
Не врахована судом при прийнятті рішення і така суттєва обставина, що списання коштів з рахунків TOB «Пассат-Центр Миколаїв» та TOB «Мікрін-ЛД» банком здійснено як з поручителів та не на користь будь-яких службових осіб банку, а на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_7 відповідно умов договорів поруки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом прийнято рішення без належної оцінки всіх обставин, які стали приводами і підставами для порушення кримінальної справи.
Тому постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти рішення відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляцію заінтересованої особи – ОСОБА_3, задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Миколаївській області Бросаліна К.О. від 20 липня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовими особами Миколаївської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий
Судді