АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Стефлюк О.Д., Храпак Н.М.
при секретарі – Майка Р.Ю.
з участю прокурора — Коруна Т.В. та сторін -
апелянта ОСОБА_2 та його представника
адвоката ОСОБА_3; позивачки ОСОБА_4; представника органу опіки та
піклування Бучацької РДА — Єремійчука І.С.
–
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бучацького районного суду 12 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та третьої особи органу опіки і піклування Бучацької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року ОСОБА_6 Звернулася в суд з позовом про позбавлення батьківських прав бувшого чоловіка ОСОБА_2 Щодо їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач на протязі останніх шести років самоусунувся від виховання сина, не надавав матеріальної допомоги на утримання, не цікавився навчанням, здоров”ям, не підтримував з ним жодного контакту.
Рішенням Бучацького районного суду від 12 серпня 2010 року позов задоволено і вирішено позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сина ОСОБА_8 Залишити на на вихованні матері ОСОБА_6
ОСОБА_2 Звернвся в суд із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Бучацького районного суду від 10 вересня 2010 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Бучацького районного суду від 12 серпня 2010 року відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказав, що заочне рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом дана невірна оцінка зібраним доказам, не враховано той факт, що він має намір в майбутньому займатись вихованням сина, тому просив рішення скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для розгляду по суті.
У судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи викладеній в ній.
Відповідачка заперечила відносно апеляційної скарги, та пояснили, що рішення суду винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки позивач тривалий час не займався вихованням сина, матеріальну допомогу почав давати після рішення суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі до 11.08.2004 року, про що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ИД №НОМЕР_1 виданим відділом РАЦС Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області.
Згідно свідоцтва про народження дитини сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
Позбавляючи відповідача батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що останній на протязі шести років самоусунувся від виховання сина, не надавав матеріальної допомоги, не цікавився здоров”ям, навчанням, не підтримує контактів.
З таким висновком суду колегія погоджується.
Відповідно до ст. 164 п.2 СКУ — мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов”язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, проживаючи в одному селі з бувшою дружиною та сином, дійсно з 2004 року по день розгляду справи не займався його вихованням , не надавав матеріальної допомоги, а тільки після постановлення рішення у вересні=жовтні 2010 р. переслав переводом по 209 грн., не спілкувався з ним і навіть тепер, приходячи в школу до директора та вчителів - до дитини не заходив, не говорив, не підтримував жодного контакту, чого фактично не заперечував в судовому засіданні сам відповідач, а також підтверджено показами його неповнолітнього сина ОСОБА_7 та представника органу опіки та піклування Бучацької РДА.
Згідно висновку органу опіки та піклування Бучацької РДА від 22.06.2010 р. вбачається, що у серпні 2004 р. сторони розірвали шлюб і з того часу вихованням та утриманням сина займається тільки мати. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов”язків по вихованню та утриманню сина, не підтримує з ним жодних контактів, зв”язків, не надає матеріальної та моральної підтримки.
Твердження ОСОБА_2, що неодноразово бачився з сином, розмовляв, намагався допомагати матеріально, але йому чинились перешкоди зі сторони дружини -настроювала проти нього, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються показами самого сина, який категорично заперечив щодо таких свідчень і пояснив, що батько не признавав його протягом шести років, зовсім не цікавився його життям, ніхто його не настроював проти батька, а у нього є своя думка, а тому не бажає з ним підтримувати зв”язки, спілкуватись. Цей факт підтверджується представленими доказами ОСОБА_2 - показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є депутатами сільської ради і завірені секретарем ради.
Посилання апелянта на те, що він належним чином не був повідомлений про день та час розгляду справи в суді, спростовуються повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення, які йому вручено особисто 21.07.2010 року та 03.08.2010 року з відповідними підписами про вручення.
Безпідставними є посилання апелянта на поважність причини відсутності в судових засіданнях, так як перебував на заробітках в м.Києві, оскільки із поданої ним же характеристики вбачається, що з 15.06.2010 року він працює в ПП “Дружба — Нафтопродукт” в м.Чортків Тернопільської області.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає зібраним доказам, матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.4, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 12 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -