ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.10.07 р.                                                                               Справа № 2/355                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” м. Донецьк   

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ” м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості в сумі 241896,58 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:       Косенчук В.Ю. за довір.

від відповідача:   Шевчунас М.А.  за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 241896,58грн. з яких 204125грн. – сума основного боргу, 1940,32грн.  – 3% річних, 13840,68грн. – індекс інфляції, 21990,59грн. – штраф  за прострочення виконання зобов’язання.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на часткове не виконання відповідачем умов договору поставки № 14-02-07/ТПК, специфікації, накладні, довіреності на отримання продукції, претензію № 717 від 13.09.2007р.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав заяву, де вказує, що проти позовних вимог не заперечує, з урахуванням оплати 65000грн. з суми основного боргу.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (покупець) та Товариством з обмеженою. Відповідальністю “ТПК Укрсплав” (постачальник) укладено договір поставки № 14-02-07/ТПК.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі.

Згідно до п. 1.2. договору встановлено, що сума договору визначається як сума за всіма специфікаціями, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. кількість та номенклатура Продукції вказується у специфікаціях до договору. Кожна з специфікацій є невід’ємною частиною договору з моменту її підписання.

Розділом 4 “Умови та строки поставки” встановлено, що продукція постачається на умовах FCA – склад Продавця м. Донецьк. Умови поставки розуміються в відповідності з правилами “Инкотермс” в редакції 2000р. Оплачена продукція повинна бути доставлена в продовж строку, вказаного в Специфікації. За погодженням з Покупцем Постачальник має право відвантажити Продукцію достроково. При доставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі Продукції Покупцю в відповідності з товарно-транспортною накладною.

Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті Україні. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Умови оплати оговорюються в Специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору (п. 6.1., 6.2., 6.3.).

14.02.2007р. між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору № 15-02-07/ТПК від 14.02.2007р. умовам якої встановлено, що Постачальник продав, а Покупець купив: Бронзу О5Ц6С5 в чушках, кількість 10,0тн +/- 10%. Ціна 25800,00грн. з ПДВ за 1 тону бронзи  О5Ц6С5. Ціна на дану продукцію діє до 28.02.2007р. та в подальшому підлягає додатковому погодженню. Умови оплати: 50% попередня оплата, 50% після поставки в продовж 25 днів з дати поставки по фактичній вазі. Строк поставки : в продовж одного дня з дати перерахування попередньої оплати.  Загальна вартість продукції за специфікацією № 1 на момент її підписання складає 258000,00грн. в т.ч. ПДВ – 43000,00грн.

Сторони виконали свої зобов’язання, згідно з Специфікацією № 1 від 14.02.2007р. до Договору в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

13.04.2007р.між сторонами було укладено Специфікацію № 2 до договору № 14-02-07/ТПК відповідно до умов якої Постачальник поставляє, а Покупець приймає та оплачує наступну партію товару бронза О5Ц6С5 в чушках, в кількості 4,6 тн., на суму 118680,00грн. з ПДВ. Умови поставки -  EXW, м. Донецьк, на наступний день після попередньої оплати. Умови платежу – попередня оплата 30%, суму що залишилася 83000грн.   оплатити в продовж 20-ти банківських днів з моменту отримання бронзи.

В виконання умов Специфікації № 2 позивач по накладній № 336 від 24.04.2007р. відвантажив на адресу позивача товар в кількості 4,531тн. на загальну суму 116899,80грн. та по накладній № 338 від 24.04.2007р. в кількості 0,022тн. на загальну суму 497,20грн. Зазначену продукцію було отримано представником відповідача за довіреністю ЯМЮ № 592949 від 23.04.2007р. та ЯМЮ № 592956 від 24.04.2007р.

Відповідач умови Специфікації виконав частково, 23.04.2007р. здійснив попередню оплату у розмірі 35604грн. з ПДВ, однак залишок суми в розмірі 81793грн. з ПДВ в обумовлений строк,  а саме до 25.05.2007р. не оплатив.

10.05.2007р. між сторонами укладено Специфікацію № 3 до договору № 14-02-07/ТПК, якою визначено передачу бронзи О5Ц6С5 в чушках в кількості 4,76тн. на загальну суму 122332грн., умови оплати: оплата по факту отримання продукції в продовж 30-ти банківських днів. Доставка транспортом Покупця.

Позивач умови Специфікації виконав в повному обсязі, що підтверджується накладною № 390 від 10.05.2007р. та довіреністю ЯМЮ № 593028 від 10.05.2007р.

В порушення умов Специфікації № 3 відповідач умови договору не виконав за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

13.09.2007р. позивач звернувся до відповідача з Претензією № 717, де просить погасити заборгованість в розмірі 249138,95грн. в продовж 5 днів з моменту виставлення претензії. Зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася  заборгованість в розмірі 204125грн.

Сторонами у судовому засіданні було надано докази часткової оплати суми боргу відповідачем в розмірі 65000грн., що підтверджується випискою банку від 11.10.2007р. та від 17.10.2007р.

На підставі зазначеного провадження по справі стосовно стягнення заборгованості в розмірі 65000грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв’язку з погашенням.  

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу у розмірі 139125грн., на підставі зазначеного вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.  

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1940,32грн. за період з 26.05.2007р. по 01.10.2007р. та індекс інфляції за період з 26.05.2007р. по 01.10.2007р. в сумі 13840,68грн.  

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 13840,68грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 1940,32 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до розрахунку суду розмір інфляційних нарахувань дорівнює за Специфікацією № 2 в розмірі 5234,73грн., за Специфікацією № 3 в розмірі 5137,93грн.  та підлягає задоволенню в зазначених сумах.

Щодо до 3% річних, то суд зазначає, що відповідно до розрахунку суду розмір 3% річних за Специфікацією № 2 складає 907,56грн., а за Специфікацією № 3 складає 1085,90грн., позивачем у позовній заяві заявлено менший розмір 3%, що є правом позивача, тому суд задоволення позовні вимоги позивача, в цій частині в повному обсязі в відповідності з розрахунком позивача.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 21990,59грн. штрафу на підставі п. 9.2. договору, яким передбачено, що в разі порушення сторонами строків виконання взятих на себе зобов’язань по строкам оплати та строкам поставки винна сторона сплачує штраф в розмірі 10% від суми прострочених зобов’язань в продовж п’яти банківських днів з моменту виставлення претензії.   

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у тому числі сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку суду розмір штрафу складає 20412,50грн. та підлягає задоволенню в зазначеній сумі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 269, 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст.   33, 43, 44, 49,  82,  84, 85 ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав”                   м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” м. Маріуполь  про стягнення заборгованості в сумі 241896,58грн. задовольнити  частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна,2, р/р 260029001077394 у філії ЗАТ “ПУМБ” м. Маріуполь, МФО 335742, ЗКПО 32183383 )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК Укрсплав” (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, р/р 26000051703390 в Донецькому РУ КБ Приватбанк, МФО 335496, ЗКПО 33393752)  заборгованість у сумі  139125грн., 3% річних в розмірі 1940,31грн., індекс інфляції в розмірі 10372,66грн., штраф в розмірі 20412,50грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2368,49грн. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,53грн.

Стосовно стягнення 65000грн. провадження по справі припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв’язку з оплатою.

В іншій частині позову відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Мартюхіна Н.О.