АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-973/2010р. Головуючий в 1-й інстанції Криворучко І.В.
Категорія ч.1 ст. 201 КК України Доповідач : Авраменко М.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
г оловуючого – Авраменка М.Г.
суддів – Колокольнікової Н.М., Черкасова В.М.
з участю прокурора – Корнєва К.В.
адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Бориспільського міжрайонного прокурора Баклана В.М. на вирок Бориспільського міськрайонного суду від 07 червня 2010 року, яким
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця с.Журавлиха,
Ставищанського району,
Київської області, українця,
громадянина України,
з вищою освітою, одруженого,
маючого неповнолітню дитину,
фінансового директора ТОВ «Гленас»,
раніше не судимого,
проживаючого в АДРЕСА_1
виправдано за ч.1 ст.201 КК України.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачується у переміщенні 3 березня 2005 року через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання митному органу як підставу для переміщення документів, що містили неправдиві дані стосовно найменування та вартості товарів – аналогів гербіцидів «Гранстар» вагою 900 кілограмів і «Карібу» вагою 600 кілограмів, загальною вартістю 4541994 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.201 КК України.
Бориспільський міськрайонний суд своїм вироком від 07 червня 2010 р. виправдав ОСОБА_3 з підстав передбачених п.2 ст.6 КПК України, а кримінальну справу закрив. Речові докази – хімічні речовини повернув ТОВ «Гленас» для завершення належного розмитнення.
Прокурор, який прийняв участь у розгляді справи, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції подав апеляцію у якій зазначає, що він підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Підставами виправдання суд визнав, що досудовим слідством не встановлено, чи є ввезена речовина продуктом виробництва компанії «Дюпон де Немур», оскільки вона ввезена з Китаю, і залишено поза увагою висновок хімічної експертизи згідно якого ввезені хімічні речовини, є засобами захисту рослин - гербіцидами та висновок товарознавчої експертизи про вартість визначених гербіцидів.
Вантаж гербіцидів переміщувався через митний кордон з наданням йому вигляду іншого товару.
Розрахунки суду щодо розміру вартості предмету контрабанди є недоцільними, оскільки суд безпідставно надає оцінку митній вартості вантажу, визначеній митними органами за неправдивими товаросупровідними документами і яка на кваліфікацію дій виправданого не впливає.
Також не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду про те, що в телефонних розмовах ОСОБА_3 не міститься інформації про його наміри здійснити контрабанду гербіцидів «Гранстар» і «Карібу».
Не було дано оцінки даним, зафіксованим у протоколі обшуку від 20.04.2005р. під час якого було вилучено зошит та записну книжку в яких містилися записи про найменування та вартість гербіцидів. Вказані записи були виконані ОСОБА_3, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні переміщення через митний кордон України гербіцидів «Гранстар» і «Карібу» виробництва компанії «Дюпон де Немур» (Швейцарія) з приховуванням від митного контролю у великих розмірах повністю доведена.
Апелянт просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України та призначити покарання – чотири роки позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав вимоги апеляції та обставини викладені в ній, заперечення виправданого і його захисника про відсутність підстав для скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов’язані вчинити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
При провадженні в кримінальній справі підлягають доказуванню обставини, в т.ч. подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, характер і розмір шкоди завданої злочином (ст.64 КПК України).
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з матеріалів справи ні органи досудового слідства, ні суд вказаних вище вимог закону при розслідуванні справи і при розгляді в суді не дотрималися, що на думку колегії суддів тягне за собою скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування.
Органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_3, як контрабанду гербіцидів, аналогів гербіцидів «Гранстар» і «Карібу» і при визначенні вартості контрабанди виходили з ціни саме цих засобів захисту рослин, а суд першої інстанції спростовуючи висновки досудового слідства вважав, що митну вартість цього вантажу слід вираховувати виходячи з вартості вказаної у супровідних документах та за оцінки зробленої митними органами.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вартість предметів контрабанди встановлювалась на підставі рекомендованих цін компанією «Дюпон де Немур», в той час коли в Україні у вказаний період часу були зареєстровані й інші засоби захисту рослин, хімічний склад яких – вміст діючої речовини відповідав затриманому вантажу.
Органу досудового слідства на недоліки вказувалось в постанові Бориспільського міськрайонного суду від 10 листопада 2008 року про направлення справи на додаткове розслідування, однак вони фактично не були усунуті.
Не було виконано вказівки суду про встановлення вартості вантажу і осіб причетних до переміщення його через митний кордон України.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що в матеріалах справи маються відомості про вартість засобу захисту рослин «Тамерон», який компанія «Seletex» у 2004р. поставляла в Республіку Білорусь (т2 а.с. 189-197), а ОСОБА_3 при цьому виступав посередником від вказаної компанії, керівником якої була особа на ім’я ОСОБА_5.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування, при проведенні якого органу досудового слідства необхідно виконати вказівки суду першої інстанції викладені в постанові від 10 листопада 2008р. про направлення справи на додаткове розслідування та провести додаткову експертизу для визначення вартості предмету контрабанди.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи задовільнити частково.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати.
Справу направити Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
З оригіналом згідно. Суддя: М.Г.Авраменко